Звичайна версія сайту

Інтерв'ю директорки Департаменту нагляду за страховим ринком Ольги Максимчук про підходи щодо регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком для "Україна Бізнес Ревю"

1-го липня 2020 року в результаті внутрішньої трансформації структури Національного банку України у межах Закону «спліт», створено новий підрозділ НБУ – Департамент нагляду за страховим ринком. До його функцій належать регулювання ринку небанківських фінансових установ, зокрема ринку страхування. За результатами відкритого відбору на вакантну посаду директора Департаменту НБУ призначено Ольгу Максимчук.

Пані Ольго, розкажіть про особливості новоствореного Департаменту. Що належить до сфери його відповідальності, на які новації варто очікувати учасникам небанківського фінансового сектору, зокрема страховим компаніям?

Головний функціонал Департаменту – це здійснення пруденційного безвиїзного нагляду за страховим ринком. До страхового ринку належать як страхові компанії так і страхові посередники. У межах здійснення нагляду окремим напрямком діяльності виділена модифікація існуючих та впровадження нових наглядових процедур.

Наше першочергове завдання –  це, звичайно, адаптація законодавства, на якому базується нагляд, до нових цілей та завдань. У найближчі дні НБУ презентує ринку пропозиції проєкту нової редакції Закону України «Про страхування». Ми активно працюємо над оновленням нормативно-правової бази регулювання та нагляду. Відтак низка положень про безвиїзний нагляд, про застосування заходів впливу, про сертифікацію тимчасових адміністраторів та особливості їх призначення та про прозорі структури власності вже знаходяться на кінцевій стадії розроблення. Положення про інспекційні перевірки перебуває на завершальному етапі обговорення з ринком. Ці документи покладуть початок дискусії зі страховим ринком щодо подальшого розвитку нагляду.

Якщо говорити про принципові зміни у пруденційному нагляді, то він має стати більш проактивним та перспективним, діяти на упередження, а не працювати з проблемою за фактом її виникнення, коли її вирішення є малоймовірним. Це й називається ризик-орієнтований підхід у нагляді, який ми маємо впровадити.

Водночас ми прагнемо покращити і зробити ефективнішим процес комунікації з ринком – страховими компаніями та посередниками, адже разом ми зможемо розробити та впровадити правильні та ефективні рішення для сталого та стабільного розвитку ринку з належним захистом прав споживачів страхових послуг.

Яка методика безвиїзного страхового нагляду на індивідуальній та консолідованій основі для захисту споживачів страхових послуг? І як здійснюватиметься оперативне реагування на факти порушення учасниками страхового ринку вимог законодавства та нормативно-правових актів НБУ?

Наша головна мета – не покарати компанії за порушення, а виявити їх потенційні ризики до того, як вони призведуть до порушення законодавства, або принаймні забезпечити належний супровід компанії на шляху до самостійного усунення цих порушень. Тому першим кроком  завжди буде діалог зі страховиком. І, повторюся, ми намагатимемося попереджати порушення, застосовуючи пропорційний та ризик-орієнтований підхід. Для цього будуть встановлені певні рівні дотримання вимог до платоспроможності, на які регулятор реагуватиме. На першому етапі це будуть заходи раннього втручання, які звернуть увагу компанії на можливі наслідки виявлених ризиків. При цьому компанії буде надано можливість пояснити ситуацію та презентувати плани щодо усунення цих ризиків та покращення її фінансових показників. Відтак, і компанія, і регулятор знатимуть, що робити далі та на що очікувати. І лише за відсутності ефективного двостороннього діалогу та продовження порушення законодавчих вимог страховиком – можуть і будуть застосовуватись інші заходи впливу, передбачені законодавством.

Анонсовано розроблення пропозицій до законодавчих актів України та нормативно-правових і розпорядчих актів Нацбанку з питань регулювання діяльності та нагляду за учасниками страхового ринку. Хто має брати участь у таких заходах і на які прогресивні зміни Ви, як Директор Департаменту, розраховуєте?

Все, що ми робимо, має і буде розроблятися та затверджуватися в діалозі з ринком. Наші візаві – професійні асоціації.

Окрім того, ми плануємо переглянути обов’язкові нормативи страховиків щодо їх наближення до європейських стандартів, закріплених у євродирективах. У першу чергу, ці зміни стосуватимуться вимог до платоспроможності.

Кожна новація, як правило, викликає настороженість учасників ринку, тим паче такого значимого, як страховий. Які основні переваги новоствореного Департаменту?

Створення окремих профільних департаментів в НБУ з регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими ринками, в тому числі і за страховим – це, в першу чергу, визнання особливостей цього ринку та розуміння необхідності розроблення порядку та правил регулювання і нагляду, які будуть враховувати такі особливості. При цьому регулятор застосовуватиме і свій набутий досвід реформування банківського ринку.

До цих профільних департаментів ми залучили як вузьких експертів ринку – андерайтерів, актуаріїв, страхових аналітиків, фінансистів, так і колег з Нацкомфінпослуг і з інших департаментів НБУ.

Важливо зазначити, що модель здійснення нагляду за страховиками, яку реалізовує Національний банк, передбачає прийняття колегіальних наглядових рішень у тісній взаємодії з усіма структурними підрозділами НБУ – від ліцензування та фінансової стабільності до фінансового моніторингу та захисту прав споживачів.

Зупинімося детальніше на проактивному ризик-орієнтованому пруденційному нагляді за діяльністю СК. Що першочергово перевірятиме регулятор, як відбуватиметься комунікація з учасниками процесу, які заходи впливу застосовуватимуться у разі виявлення порушень?

Ключовими показниками діяльності страхової компанії є розмір сформованих страхових резервів, фактичний запас платоспроможності та наявність прийнятних активів для покриття страхових резервів, інших зобов’язань та запасу платоспроможності.

Ми формулюємо для себе кілька станів виконання цих показників: достатній запас прийнятних активів, мінімально необхідний обсяг активів, недостатність прийнятних активів та критична недостатність прийнятних активів, що межує з неплатоспроможністю.

Для чого цей розподіл? Так регулятор сегментує ринок та визначає рівень присутності та уваги до діяльності страховиків. Відтак, перший стан не потребує втручання регулятора, на 2-му етапі відбувається раннє втручання (виявлення негативних тенденцій та ризиків, пошук шляхів їх мінімізації), 3-й стан передбачає заходи впливу, серед яких у тому числі потреба у розробленні детального плану відновлення фінансових показників страховиком. Якщо ж компанія вже не здатна виконувати свої зобов’язання повною мірою та своєчасно, тобто 4-й стан – тоді постає питання виведення її з ринку, яке починається з тимчасової зупинки або анулювання ліцензій.

Першочерговими завданнями новопризначеного директора Департаменту нагляду за страховим ринком зазначено «…здійснення аналізу діяльності учасників ринку, стану й упровадження нової моделі регулювання та нагляду за ринком страхування». Поясніть це визначення детальніше.

Для того, щоб рухатись вперед, ми маємо зафіксувати status quo. Ми плануємо провести аналіз ринку на основі тих показників, які маємо на сьогодні та тих, які додатково запросимо у страховиків. Цим аналізом ми оцінимо проблематику та притаманні ризики страхового ринку з точки зору пруденційного нагляду, зможемо визначити шляхи їх мінімізації та порівняти поточні вимоги до страхових компаній з нормами європейських директив.

У межах цього аналізу ми також плануємо перевірити страхові резерви, оцінити збитковість за видами страхування та ефективність програм перестрахування. До цього процесу аналізу НБУ планує залучати міжнародних експертів.

Що, на Вашу думку, найбільш впливатиме на відродження довіри споживачів до надавачів страхових послуг?

Споживачі зможуть довіряти ринку лише, коли з нього перестануть раптово зникати страхові компанії, коли вихід страхової компанії з ринку не буде означати багаторічні очікування споживачів на страхові виплати такої компанії.

Ризик-орієнтований підхід як раз і покликаний виявляти проблеми завчасно, коли їх ще можна подолати ефективними управлінськими рішеннями з боку керівництва компанії. Несвоєчасне реагування керівництва компанії на існуючі проблеми зазвичай призводить останню до глибокої фінансової кризи. І в таких випадках ситуацію без докапіталізації страховика з боку акціонерів вже не виправити.

Водночас таке завчасне реагування самої страхової компанії на проблеми стає особливо актуальним під час кризових економічних явищ, карантинних заходів, викликаних пандемією COVID-19, коли у акціонерів страховиків може не виявитись достатнього запасу фінансових ресурсів для швидкої підтримки своїх компаній.

Наші пропозиції до проєкту закону «Про страхування», про який я говорила вище, передбачатиме можливість передавати страховий портфель іншим страховикам та відповідні інструменти для правового та безболісного виходу страховиків з ринку. Ми впевнені, що потреба у створенні таких інструментів назріла вже давно як у страховиків, так і у страхувальників.

З урахуванням усіх об’єктивних змін, таких як пандемія COVID-19 та світова коронакриза, які заходи регулятора стимулюватимуть розвиток та глибше проникнення страхування на ринок фінансових послуг?

Проєкт закону «Про страхування» має остаточно зняти перепони для оформлення будь-яких договорів страхування в електронній формі та й взагалі надати страховим компаніям набагато більше свободи щодо форми та наповнення договорів. Відтак це розширить канали їх взаємодії з клієнтами, а більшість процесів зможе відбуватись повністю дистанційно, від оформлення договору аж до врегулювання страхових випадків. Це в свою чергу дасть змогу оптимізувати операційні витрати та підвищить оперативність багатьох процесів страховика, що особливо актуально та важливо в період дії карантину, та позитивно впливатиме на безперервність у роботі страховиків.

Ваші побажання учасникам ринку небанківських фінансових послуг, як бізнесменам так і споживачам. 

Бажаю всім здоров’я, адже на разі немає нічого ціннішого.

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись