Колонка Андрія Пишного "П’ятий – done. Україна оновлює рекорди за переглядами програми МВФ"

Колонка Голови НБУ Андрія Пишного для міжнародного видання Central Banking про те, як Україні в умовах війни вдається досягати рекордного поступу у виконанні програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом. 

Під час виступу на Governor Talks на Щорічних зборах МВФ та Світового банку директор Європейського департаменту МВФ Альфред Камер поставив мені цікаве питання: "Як Україні в умовах війни вдалося досягти такого рекордного поступу в програмі з МВФ?".  Це питання стало чудовим приводом проаналізувати і поділитися своїми думками щодо того, як мала змінитися країна, щоб впевнено рухатися у співпраці з міжнародними партнерами.

Коротка відповідь: ми остаточно усвідомили важливість співпраці. В умовах нової реальності, яка характеризується значною невизначеністю та суттєвими викликами, вона є невід'ємним елементом забезпечення макрофінансової стабільності. Звиклі адаптуватися до мінливого середовища центральні банки за останні роки суттєво посилили співпрацю з урядами, зокрема підтримали економіку під час пандемії COVID-19. Однак для центробанку України питання співпраці з початком повномасштабного вторгнення росії вийшло на новий рівень – стало елементом виживання країни. Причому переосмислення відбулося в більшості секторів та інституцій.  

Оборона країни вимагає величезних ресурсів. За таких умов роль посилення співпраці з міжнародними партнерами стала визначальною. Центральні банки зазвичай з обережністю включаються до фіскальних питань. Однак НБУ став активним учасником перемовин щодо зовнішнього фінансування, долучаючи до нього так чи інакше центробанки інших країн. Це не створило ризиків для виконання нашого мандата – навпаки дало змогу забезпечити макрофінансову стабільність в країні, що перебуває у стані війни. Багато в чому завдяки потужній міжнародній підтримці – з початку вторгнення Україна отримала більше 100 млрд дол. Наші результати підтверджують, що використання неортодоксальних підходів за збереження незалежності та фокусу на мандаті не просто не шкодить його виконанню, а є невід'ємною складовою позитивного результату.

"Замковим каменем", на якому тримається архітектура міжнародної допомоги Україні, стала програма з МВФ. У цьому році Україна двічі встановила історичний рекорд, пройшовши успішно спочатку четвертий перегляд програми, а незадовго після цього і п'ятий. Попереду шостий і ми докладаємо всіх необхідних зусиль, щоб він теж був успішним. Це наш пріоритет. По суті, для України – це елемент виживання, а для наших партнерів – складова захисту демократичних цінностей, глобальної макрофінансової та геополітичної стабільності.

Що змінилося за цей час в Україні та на глобальному рівні, що, попри війну, нам вдається ефективно виконувати програму з МВФ?

Перший вимір – переосмислення відносин з обох сторін

Насамперед я хотів би подякувати Фонду за потужну підтримку. У 2022 році українська сторона доклала значних зусиль, щоб отримати програму розширеного фінансування. До 2023 року умови кредитування МВФ не передбачали укладання кредитних програм з країнами, що функціонують в умовах надзвичайної невизначеності. Рішенню про програму розширеного фінансування для України передувала моніторингова місія МВФ із залученням Ради Фонду. Ми її пройшли зі 100% ефективністю, незважаючи на війну.

Однак, згадуючи це, я не стільки хотів би підсвітити здобутки української сторони, скільки відзначити зусилля МВФ. Зміна внутрішніх умов кредитування, що створює можливості і для інших країн, – це дуже непростий і водночас фундаментально значимий крок. Це про адаптивність та гнучкість для посилення стійкості та максимально якісного виконання основної мети. Навіть про певне переосмислення ролі і значення, збільшення відкритості та рішучості в боротьбі з викликами. І мені здається, що рекордний прогрес України у виконанні програми з МВФ є черговим підтвердження того, що зміна політики МВФ не була марною.

Змінилися і наші відносини з Фондом. За майже три роки повномасштабної війни ми навчилися розрізняти формальний протокол від справжньої людської залученості. У відносинах з МВФ бачимо значний рівень емпатії, який робить наші дискусії щирими, відкритими та водночас фаховими і результативними. Ми чесно обговорюємо виклики та шукаємо шляхи не просто, щоб їх подолати, а щоб наші кроки мали максимальний коефіцієнт корисної дії. Ми щирі у своїх прагненнях і бачимо, що це цінується з боку Фонду.

Другий вимір – тектонічні зміни в середині України

Війна триває та генерує величезну бюджетну потребу для підтримання обороноздатності. Тож сьогодні фактично проходження програми з Фондом стало питанням виживання країни. Крім того, нам важливо враховувати контекст відбудови. МВФ, розробляючи дизайн програми, виступив лідером в частині акумулювання допомоги для України. До програми розширеного фінансування прикріплений пакет міжнародної допомоги в сумі більш ніж 150 млрд дол. По суті, ця програма стала платформою, що об'єднала різних донорів для допомоги Україні і поєднала наші зобов’язання з фінансовими запевненнями країн-партнерів.

За ці більш ніж два з половиною роки великої війни відбулися й суттєві зміни всередині країни. Ми, українці, стали більш зрілими, максимально налагодили внутрішню координацію, зокрема між монетарною та фіскальною владою, а також переглянули шляхи досягнення своїх цілей. Наприклад, підтримка обороноздатності стала невід'ємною частиною виконання мандата НБУ в умовах війни. Водночас є важлива константа, яка не змінилася, –  це максимальна відданість інституцій законодавчо визначеним цілям. НБУ спрямовує свої зусилля, щоб забезпечити цінову та фінансову стабільність за будь-яких умов. Це дає нам змогу зберігати довіру та забезпечувати максимально позитивний внесок у добробут суспільства.

Результат виконання мандата на табло: у 2023 році нам вдалося знизити інфляцію з безпрецедентних 26,6% до 5% і зберігати контроль над нею надалі. Довіра до гривні збільшилася – обсяг строкових депозитів населення з початку року зріс більш ніж на третину. Навіть в умовах значної невизначеності нам вдалося впровадити гнучкий курс, поки керований, та зберегти стійкість ринку. Банківська система не зупинялася ні на мить з початку вторгнення, кредитування стійко відновлюється – за останній рік портфель корпоративних кредитів зріс на 20%.   

Пропоную подивитися на конкретні кейси координації фіскальної та монетарної влади. У 2022 році НБУ ухвалив складні, але осмислені кроки щодо емісійного фінансування бюджету для покриття військових видатків. Наприкінці 2022 року ми почали перебудовувати відносини з урядом для уникнення подальшого емісійного фінансування та отримання синергетичних ефектів. На початку 2023 року – ухвалили цілий комплекс заходів для підтримання ринкових залучень уряду в ОВДП. Це дало можливість уряду наростити залучення на ринку вдвічі – до 566 млрд грн у 2023 році, а НБУ відмовитися від монетизації. Свіжий приклад: у вересні цього року, коли постала потреба пошуку додаткових коштів для фінансування військових видатків, ми запровадили додаткові зміни в частині обов'язкових резервів та операцій з регулювання ліквідності, щоб сприяти ринковим залученням в ОВДП.

Водночас емісійне фінансування у 2022 році здійснювалося в обмежених обсягах, а кінцеве рішення щодо фінансування ухвалювалося Національним банком. Перебудова відносин з урядом відбувалася на умовах поваги до мандата кожної з інституцій заради спільної мети. Запроваджений у 2023 році комплекс заходів не лише не підважив виконання цілей НБУ, а й допоміг забезпечувати привабливість заощаджень у національній валюті. Так, частиною домовленостей була підтримка урядом достатньо високих ставок за внутрішнім боргом у гривні – і уряд її виконав. Заходи, які ми ухвалили нещодавно, були спроєктовані в такий спосіб, щоб не створити ризиків для досягнення наших пріоритетних цілей. Цілі інституцій залишилися незмінними. Завдяки досягнутій синергії нам вдалося їх виконати, а це зробило голос України дзвінкішим під час дискусій із партнерами.

Зміни торкнулися не лише монетарного та фіскального секторів. Сьогодні більшість українців  усвідомлює, що на плечах кожного з нас лежить відповідальність за подальший розвиток країни. І коли програма з Фондом відкриває доступ до потужної експертизи, коли в межах цієї експертизи розробляються реформи, які сприятимуть посиленню стійкості України, то питання, виконувати програму чи ні, просто зникає з порядку денного. Тому що відповідь є однозначною – так, виконувати. Ми вже певним чином навіть звикли до шаленої інтенсивності програми (перегляди відбуваються раз на квартал) та завжди приносимо Фонду свої пропозиції, щоб збільшити її ефективність.

Важливим каталізатором реформ є також незмінний рух України в напрямі євроінтеграції. І програма з Фондом – це один із дороговказів, що нас веде цим шляхом.

Сьогодні, коли я пишу цю статтю, 987 день повномасштабної війни. Можу констатувати – макрофінансова стабільність в Україні збережена

Якщо поглянути назад, то в момент, коли росія почала повномасштабний наступ, ті результати, які ми зараз маємо, видавалися абсолютною фантастикою. Вони направду були б неможливими без співпраці, підтримки партнерів, зокрема МВФ, без визначення чітких цінностей всередині країни та готовності робити максимум, щоб їх відстояти. Сьогодні ці складові забезпечені і ми робитимемо все, щоб їх зберегти.  

Наше завдання наразі – розвивати здобуту стійкість, щоб, попри війну, попри її наслідки, відновлювати те, що забрала в нас росія, у тому числі у фінансовому секторі. Важливим елементом залишиться посилення співпраці, насамперед із МВФ. 

Я сподіваюся, що приклад України надихатиме наших партнерів та спонукатиме їх робити те саме, кидаючи в такий спосіб виклик геополітичній фрагментації, щоб цю нову реальність невизначеності та викликів замінила реальність стійкості. Український кейс є свідченням того, що МВФ є успішним у реалізації своєї ключової мети – сприянні глобальній фінансовій стабільності та економічному зростанню. Зараз це найяскравіший приклад того, наскільки Фонд може бути корисним і ефективним, виконуючи свій мандат. Це наш win-win. І ми щиро вдячні Фонду за це партнерство.