Національний банк 30 жовтня 2025 року провів онлайн-зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань. Завдяки таким регулярним зустрічам ділова спільнота отримує відповіді на нагальні питання, фахові роз’яснення рішень та планів Національного банку, надає пропозиції та зворотний зв’язок.
"Традиційно дякуємо бізнесу за участь в опитуваннях НБУ. Це дуже цінне джерело інформації, яке ми використовуємо під час обговорення рішень з монетарної політики та з інших сфер діяльності Національного банку", – зазначив перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у вітальному слові до учасників зустрічі.
Захід зібрав 129 представників 120 підприємств майже усіх видів діяльності переважної більшості регіонів України. Його програма традиційно охопила широке коло питань, зокрема огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, монетарну та валютно-курсову політику, трек міжнародної співпраці, поступ валютної лібералізації та страхування воєнних ризиків.
Огляд економічної ситуації та макропрогноз
Інфляція в Україні закріпилася на траєкторії стійкого зниження після тимчасового сплеску. Темпи зростання споживчих цін сповільнилися у вересні до 11,9% у річному вимірі. Водночас фундаментальний інфляційний тиск залишається стійким, зокрема через збереження високих витрат бізнесу на енергоресурси та оплату праці. За прогнозом НБУ, інфляція надалі знижуватиметься: до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року. Цьому, зокрема, сприятимуть заходи з монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.
Зростання економіки триває, хоча й залишається обмеженим через наслідки війни. Зокрема, даються взнаки енергодефіцит, зумовлений руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, та збереження дефіциту робочої сили. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки в 2025 році до 1,9%. У наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання: ВВП України зросте на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.
Комплексне висвітлення макропрогнозу міститься в Інфляційному звіті за жовтень 2025 року.
Монетарна політика
Національний банк у жовтні зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення враховує посилення проінфляційних ризиків внаслідок ескалації обстрілів росіянами енергетичних і газовидобувних потужностей та зростання бюджетних потреб, а також підвищені інфляційні очікування. Монетарні умови надалі забезпечують привабливість гривневих заощаджень, водночас не перешкоджають відновленню економіки, зокрема розвитку кредитування.
За прогнозом, зниження облікової ставки може розпочатися у І кварталі 2026 року. НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5%, водночас готовий гнучко реагувати на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань. У разі їх посилення та /або реалізації НБУ буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом'якшення процентної політики.
Міжнародна співпраця
Підтримка міжнародних партнерів є критично важливою для України в контексті збереження макрофінансової стабільності в умовах повномасштабної війни.
Україна ефективно співпрацює з Міжнародним валютним фондом, успішно пройшовши рекордні вісім переглядів діючої програми EFF. Водночас зміна припущень щодо тривалості і інтенсивності воєнних дій потребує перегляду формату цієї співпраці. Запит на нову програму покликаний (1) збільшити обсяги фінансового ресурсу, (2) продовжити строк програми, (3) забезпечити майданчик для координації та консолідації зусиль міжнародних партнерів.
Ключові пріоритети нової програми для України незмінні: забезпечення макрофінансової стабільності, проведення структурних реформ та приведення законодавства до європейських стандартів, що відкриватимуть шлях до набуття Україною членства в ЄС.
Також у фокусі уваги:
- розвиток інфраструктури фінансових ринків – важлива передумова для відновлення економіки, стимулювання внутрішніх інвестицій та припливу зовнішнього капіталу в країну;
- детінізація української економіки – запорука збільшення податкових надходжень та зростання продуктивності.
Валютно-курсова політика
Національний банк узгоджує валютно-курсову політику з виконанням свого мандата – приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики. Забезпечення стійкості валютного ринку є необхідною умовою для утримання під контролем інфляційних та курсових очікувань. За діючого режиму керованої гнучкості курс гривні до долара США визначається співвідношенням попиту і пропозиції валюти на ринку. Його зміни призводять до двосторонніх коливань курсу. Національний банк нівелює надмірні курсові коливання та покриває структурний дефіцит валюти в приватному секторі. Поточний та прогнозований обсяги міжнародних резервів є достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку.
Національний банк продовжує рух Дорожньою картою валютної лібералізації, надаючи бізнесу дедалі більше можливостей здійснювати нагальні операції без створення значного тиску на міжнародні резерви. З травня 2024 року більше 400 компаній скористалися можливістю сплачувати відсотки за "старими" зовнішніми позиками та більше 870 компаній – можливістю репатріювати "нові" дивіденди. З них 157 компаній вже скористалися можливістю репатріювати дивіденди за результатами 2023 року.
У фокусі уваги ‒ розширення модальності стимулюючої лібералізації, що створює сприятливіші умови валютного регулювання для нового капіталу, який залучається в Україну.
Страхування воєнних ризиків
Необхідність убезпечення воєнних ризиків в Україні зумовлена тим, що зовнішні і внутрішні інвестори потребують базових гарантій збереження капіталу в умовах повномасштабної війни, яка спричиняє багатомільярдні збитки. Страховий ринок частково адаптувався до запитів бізнесу та населення на покриття воєнних ризиків та почав надавати обмежене покриття для окремих категорій і об’єктів страхування – рухоме майно (переважно автотранспорт) та об’єкти нерухомого майна. Водночас наявні можливості покриття воєнних ризиків в Україні є обмеженими, а кількість надавачів цих послуг – незначною. Це зумовлено високою ймовірністю настання ризиків, особливо на небезпечних територіях, складнощами перестрахування на міжнародному ринку тощо.
Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства України наразі супроводжує розроблення короткострокового рішення для покриття воєнних ризиків, яке може бути реалізоване доки тривають активні бойові дії. Воно містить два напрями державної допомоги, яку планується надавати з початку наступного року за адміністрування Експортно-кредитним агентством.
Також триває опрацювання довгострокового рішення щодо побудови системи страхування воєнних ризиків, яке матиме меншу залежність від ресурсів державного бюджету. Воно може бути реалізоване після завершення активних бойових дій.
Під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків, методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку "Щомісячні опитування підприємств". Завантажити його можна на Google Play та Apple Store. Національний банк і надалі проводитиме регулярні зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.