Національний банк 06 листопада 2024 року провів онлайн-зустріч з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань. Такі регулярні зустрічі є ефективною платформою для інформування ділової спільноти про останні рішення Національного банку, отримання зворотного зв’язку та обговорення нагальних для бізнесу питань.
"Ми щиро вдячні вам за потужний внесок у підтримку економіки та за активну участь в опитуваннях НБУ. Результати цих опитувань є надзвичайно важливими для ефективного виконання нашого мандату із забезпечення цінової та фінансової стабільності. Наш сьогоднішній діалог дозволить нам не лише краще комунікувати політики НБУ, але й врахувати ваші питання в адаптуванні наших політик до викликів, з якими стикається бізнес", – зазначив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у вітальному слові до учасників зустрічі.
Захід зібрав рекордну кількість учасників – 132 представників 121 підприємства майже всіх видів діяльності та переважної більшості регіонів України. Його програма традиційно охопила широке коло питань: огляд поточного стану економіки та оновлений макропрогноз НБУ, ситуація на валютному ринку та поступ валютної лібералізації, стійкість банківського сектору.
Огляд економічної ситуації та макропрогноз
Економіка в ІІІ кварталі 2024 року відновлювалася швидше, ніж прогнозував НБУ. Така динаміка відображає високу адаптивність бізнесу до викликів повномасштабної війни, а також менший за очікуваний дефіцит електроенергії завдяки поліпшенню погодних умов та швидшому завершенню ремонтних робіт у серпні – жовтні. Також економічну активність підтримували стабільна робота морського коридору та м’яка фіскальна політика.
Економічні результати ІІІ кварталу дали підстави поліпшити прогноз зростання економіки у 2024 році з 3,7% до 4,0%. У 2025 та 2026 роках ріст реального ВВП пришвидшиться до 4,3% та 4,6% відповідно.
Невизначеність щодо зовнішнього фінансування суттєво знизилася порівняно з липнем. Цьому сприяли як прогрес у формалізації процесу надання Україні безповоротної позики, забезпеченої доходами від знерухомлених російських активів, обсягом до 50 млрд дол. США у межах програми Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, так і підтвердження фінансування в межах інструменту Ukraine Facility. Нагадаємо, що останнім поряд із фінансовою допомогою передбачено й потужний пакет реформ, пов’язаних із наближенням вітчизняних регуляцій до європейських норм та до членства України в ЄС.
Зростання очікуваних обсягів надходжень міжнародного фінансування до 41,5 млрд дол. США у 2024 році та до 38 млрд дол. США у 2025 році дасть змогу уряду фінансувати вищі бюджетні видатки без звернення до емісійних джерел, а Національному банку – забезпечувати стійкість валютного ринку за збереження комфортного рівня міжнародних резервів.
Упродовж останніх місяців інфляційний тиск очікувано посилився: у вересні 2024 року інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі. Посилення цінового тиску передбачалося попередніми прогнозами НБУ, однак виявилося сильнішим, ніж прогнозувалося. Так динаміка зумовлювалася насамперед подорожчанням продовольчих товарів унаслідок зростання вартості сировини через гірші врожаї. Також тиснуло на ціни подальше збільшення виробничих витрат на електроенергію та оплату праці. Водночас інфляційні очікування економічних агентів залишалися достатньо стійкими та контрольованими – нижче 10% за всіма групами респондентів.
У найближчі місяці ціновий тиск зберігатиметься через подальший вплив факторів з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону. Водночас очікується, що навесні інфляція почне знижуватися і становитиме 6,9% наприкінці 2025 року, а у 2026 – повернеться до цілі 5%.
Комплексне висвітлення макропрогнозу міститься в Інфляційному звіті за жовтень 2024 року.
Монетарна політика
Адаптація економіки до викликів війни сприяла поступовому налагодженню каналів трансмісійного механізму. Посилення дієвості та прогнозованості впливу процентної політики НБУ на ринкові ставки в поєднанні з іншими монетарними інструментами уможливили відновлення певних елементів довоєнної монетарної політики.
Так, у вересні 2024 року Рада НБУ затвердила Основними засадами грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу перехід до режиму гнучкого інфляційного таргетування (ІТ).
За такого режиму НБУ перейшов до точкової інфляційної цілі 5% та розширив горизонт політики з 9–18 місяців до трьох років.
НБУ використовує облікову ставку як допоміжний інструмент для збереження курсової стійкості, у тому числі за реалізації Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Водночас НБУ гнучко адаптуватиме монетарну політику в разі відхилення динаміки макроекономічних показників від очікувань та істотних змін у балансі ризиків для інфляції, стійкості валютного ринку й економічного розвитку.
Гнучке ІТ є проміжним режимом, що має забезпечити баланс між збереженням керованості інфляційних процесів і сприянням адаптації економіки України до шоків війни з подальшою підтримкою її відновлення.
Національний банк залишається відданим стратегічному наміру повернутися до формату класичного IT з плаваючим обмінним курсом, щойно для цього складуться макроекономічні передумови. До повномасштабного вторгнення цей режим довів свою результативність у забезпеченні макростабільності в довгостроковій перспективі.
З липня 2024 року облікова ставка залишається незмінною на рівні 13%, зважаючи на розворот інфляційного тренду та наявний баланс ризиків. Оновлений макропрогноз передбачає утримання ставки на поточному рівні 13% щонайменше до літа 2025 року. У разі подальшого зростання цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань Національний банк буде готовий реагувати всіма наявними інструментами монетарної політики.
Валютно-курсова політика
Понад рік тому НБУ відмовився від тимчасової вимушеної фіксації обмінного курсу та перейшов до режиму керованої курсової гнучкості. Це стало кроком до більшої зрілості валютного ринку та ще одним елементом повернення до нормальності. Подвійна роль курсу як інструменту контролю над інфляцією та амортизатора економічних шоків допомагає збалансовувати короткострокові потреби з довгостроковими економічними цілями. Перехід до плаваючого обмінного курсу залишається середньостроковою метою, досяжною після формування необхідних макроекономічних передумов.
До цього НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку України: покриватиме структурний дефіцит валюти та згладжуватиме надмірні курсові коливання. За підтримки з боку НБУ курс помірно коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов. Це посилюватиме адаптивність валютного ринку та економіки, водночас не перешкоджатиме сповільненню інфляції наступного року та її приведенню до цілі 5% на горизонті політики.
Прогноз міжнародних резервів на кінець 2024 року підвищено до 43,6 млрд дол. США. Це потужний запас міцності й спроможності підтримувати стійкість валютного ринку як запоруки забезпечення довіри до гривні, збереження контролю за інфляційними та курсовими очікуваннями.
У 2024 році Національний банк значно просунувся в пом’якшенні валютних обмежень: лібералізував обслуговування нових та старих кредитів, передбачив можливість часткової репатріації дивідендів, переказів для оплати лізингу та оренди тощо.
НБУ продовжить поступ Дорожньою картою валютної лібералізації за наявності належних передумов. Кожному наступному кроку передуватиме ретельний аналіз впливу попередніх заходів на валютний ринок та рівень міжнародних резервів. Також братимуться до уваги нагальні потреби бізнесу, які, зокрема, пролунали під час зустрічі.
Стійкість банківського сектору та розвиток кредитування
Банківська система перебуває в гарному стані: банки є прибутковими та достатньо капіталізованими, із запасом виконують нормативи, мають стабільне фондування та відновлюють активне кредитування бізнесу за межами державних програм. Чистий кредитний портфель бізнесу в гривні зріс за 12 місяців на понад 20%. Разом зі збільшенням платоспроможного попиту та кредитних апетитів банків таку динаміку підтримує і зниження процентних ставок.
Поліпшується якість кредитного портфеля: станом на 01 жовтня 2024 року рівень непрацюючих кредитів (NPL) знизився до 32%. Без урахування старих кредитів державних банків він близький до 20%. Водночас такий рівень є все ще досить високим за міжнародними стандартами. Потрібно забезпечити імплементацію стратегії зниження рівня NPL через поліпшення законодавчої бази і створення можливостей регулювання проблеми на ринкових засадах. Це є одним з елементів Стратегії з розвитку кредитування, що була затверджена Радою з фінансової стабільності в червні 2024 року.
Серед подальших планів – відновлення у 2025 році практики проведення щорічної оцінки стійкості банківської системи, що включатиме оцінку якості активів та стрес-тестування за базовим і несприятливим сценаріями, а також подальше впровадження стандартів ЄС на шляху до повноправного членства України в Євросоюзі.
Реформування банківського сектору сприяє своєчасній оцінці банками ризиків, зниженню рівня невизначеності і системних загроз, створює умови для повноцінного кредитування економіки.
Під час зустрічі представники Національного банку – фахівці департаментів статистики та звітності, монетарної політики та економічного аналізу, фінансової стабільності, відкритих ринків та фінансового моніторингу – надали детальні відповіді на численні запитання представників бізнес-спільноти.
Традиційно запрошуємо представників бізнесу долучитися до онлайн-опитувань у мобільному застосунку "Щомісячні опитування підприємств". Завантажити його можна на Google Play та Apple Store. Національний банк і надалі проводитиме регулярні зустрічі з керівниками підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.