Національний банк підтримує постійний діалог із бізнесом

Національний банк 28 жовтня 2022 року провів онлайн-зустріч на тему "Монетарна і курсова політика Національного банку України та підтримка фінансової стабільності під час війни" з керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо їх ділових очікувань.

Мета зустрічі – поінформувати представників бізнесу про ключові дії регулятора під час війни та отримати інтерактивний зворотний зв’язок у форматі сесії запитань-відповідей – питання, що турбують бізнес, та для їх вирішення потребують конструктивного діалогу.

"Ми розуміємо, що в бізнесу є потреба спілкуватися з регулятором, тому намагаємося залишатися максимально прозорими і підтримувати постійний зв’язок зі стейкхолдерами. Дякуємо, що в ці складні часи ви міцно тримаєте економічний фронт та берете участь в опитуваннях. Нам важливо розуміти, що відбувається з бізнесом, інформація від вас – це як ковток свіжого повітря в умовах відсутності публікацій багатьох статистичних даних",  – підкреслив заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у вітальному слові. 

У заході, який зібрав представників 90 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України, від Національного банку взяли участь директор Департаменту статистики та звітності Юрій Половньов, директор Департаменту  монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський, а також експерти – працівники департаментів відкритих ринків та фінансової стабільності.

Програма зустрічі охопила широке коло питань за трьома ключовими напрямами:

Валютне регулювання та курсова політика в період війни та після перемоги

Рішення щодо регулювання валютного ринку під час воєнного стану мають на меті забезпечити баланс між сприянням економічній діяльності та запобіганню непродуктивного відпливу капіталу.

Фіксація курсу дала змогу утримати макроекономічну стабільність і контрольованість цінової ситуації, водночас валютні обмеження – забезпечити критичні потреби економіки без значної шкоди для валютного ринку.

Усі запроваджені заходи на валютному ринку постійно калібруються під ринкові обставини з метою полегшення ведення бізнесу та забезпечення життєво необхідних потреб населення.

Наразі Національний банк не вбачає потреб у додатковому курсовому коригуванні. Водночас   належних передумов для повернення до плаваючого курсу наразі немає.

Макроекономічна ситуація в Україні та світі й монетарна політика НБУ під час війни

За прогнозом НБУ, цього року інфляція становитиме близько 30%, а ВВП України скоротиться на 31,5% насамперед через наслідки повномасштабної війни. Водночас вже наступного року інфляція сповільнюватиметься завдяки подальшій адаптації економіки до воєнних умов, зниженню світової інфляції та жорстким монетарним умовам. Очікуване зменшення безпекових ризиків із середини 2023 року стане ключовим чинником відновлення економіки в наступних роках.

З метою збереження макрофінансової стабільності Національний банк, ураховуючи світовий досвід, зафіксував обмінний курс та почав фінансувати дефіцит бюджету з початку повномасштабної війни. Водночас таке фінансування здійснюється в обмежених обсягах, щоб, з одного боку, підтримати безперебійне здійснення бюджетних видатків, насамперед оборонних, а з іншого – мінімізувати ризики для економіки від застосування такого інструменту.

Крім того, в березні та квітні 2022 року НБУ відтермінував рішення щодо облікової ставки, що дало змогу громадянам та бізнесу швидше пристосуватися до реалій воєнного часу. Водночас у міру їх повернення до економічної логіки ухвалення рішень, а також зменшення невизначеності до рівня, за якого НБУ міг будувати макроекономічні прогнози, центробанк повернувся до застосування облікової ставки. Суттєве підвищення ключової ставки було необхідним, щоб ставки за гривневими інструментами, зокрема депозитами, почали зростати й бізнес та громадяни отримали інструменти для захисту своїх гривневих коштів від інфляції.

З огляду на те, що відносно жорстка монетарна політика сьогодні є необхідною передумовою для зламу інфляційного тренду, Національний банк утримуватиме облікову ставку на високому рівні. Саме збереження контролю за динамікою споживчих цін і подальше зниження інфляції та покращення очікувань є запорукою зменшення ставок за кредитами в перспективі.

Тенденції банківського сектору: вплив війни та регуляторна відповідь НБУ

Банківська система стабільно працює навіть в умовах повномасштабної війни, зберігаючи ліквідність та операційну ефективність. Це відбулося, зокрема, тому, що на період початку агресії рф банки були достатньо капіталізованими, мали налагоджену операційну діяльність та плани дій на випадок кризи.

Обсяги банківського фондування збільшуються, переважно в національній валюті. У відповідь на зміну облікової ставки та зважаючи на високі інфляційні та девальваційні очікування банки поступово підвищують ставки за депозитами. Ключовими каналами кредитування в умовах війни є надання державної підтримки в межах програми "Доступні кредити 5-7-9%" та програми державних гарантій на портфельній основі.

Внаслідок повномасштабної війни банки зазнали певних втрат від операційного ризику. Водночас кредитний ризик наразі залишається ключовим для банківської системи. Тенденція до зниження чистої вартості кредитного портфеля триває. Національний банк оцінює щонайменше в понад 20% потенційні втрати працюючого кредитного портфеля через війну.

Відтермінування Національним банком низки регуляторних вимог дає банкам можливість сконцентруватися на належній оцінці та відображенні втрат для розуміння реального стану та подальшого відновлення. Із стабілізацією економічної ситуації НБУ планує перейти до оцінки активів і капіталу банків з урахуванням усіх наявних ризиків. Із відновленням сталого зростання НБУ поверне довоєнні нормативи та вимоги й надалі гармонізуватиме регуляторні вимоги з європейським законодавством.