Національний банк вітає підписання Україною Багатосторонньої конвенції щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі – Багатостороння конвенція MLI).
Після ратифікації Конвенції Верховною Радою Україна зможе виконати два з чотирьох пунктів мінімального стандарту Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, розробленого Організацією економічного співробітництва і розвитку (далі – План дій BEPS). А саме – Крок 6 (недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами) і Крок 14 (удосконалення процедури взаємного погодження шляхом вирішення спорів).
Проблема непродуктивного відпливу капіталу з України є вагомим ризиком для фінансової стабільності і, як наслідок, стримує більш активну лібералізацію валютного регулювання, особливо стосовно операцій фізичних осіб. Тому запровадження більш ефективного податкового регулювання в Україні шляхом імплементації частини Плану дій BEPS є однією з передумов остаточного переходу до вільного руху капіталу, відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".
Однак, на переконання Національного банку, окрім двох вищезгаданих кроків із переліку Плану дій BEPS, для підтримки фінансової стабільності в Україні потрібно реалізувати й інші не менш важливі кроки:
- Крок 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;
- Крок 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- Крок 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;
- Крок 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній (входить до мінімального стандарту).
Водночас, ефективно втілити всі зазначені кроки (і ті чотири, що належать до мінімального стандарту, і ті три, які до нього не входять, але є не менш значущими) на думку Національного банку, можливо лише за умови співпраці між податковими органами України та інших держав.
"Зволікання із приєднанням до системи автоматичного обміну фінансовою інформацією може поставити Україну під ризик визнання країною, яка не співпрацює з податкових питань. Це ускладнить для національних компаній розширення присутності на європейських ринках, – вважає перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова. – А з огляду на посилення за кордоном вимог до банків щодо здійснення фінансового моніторингу та дотримання принципів KYC (know your client) в останні роки українські банки, які прагнуть до налагодженої співпраці з іноземними партнерами, також мають працювати за міжнародними стандартами".
Нагадуємо, у 2016 році за підтримки Національного банку підготовлено в рамках робочої групи під керівництвом Голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної та презентовано на Національній раді реформ текст проекту закону, який має забезпечити втілення в Україні найбільш критичних для нашої країни кроків Плану дій BEPS. Після цього документ був також доопрацьований з урахуванням висновків експертизи, проведеної спеціалістами ОЕСР. На сьогодні законопроект не зареєстровано у Верховній Раді. Національний банк сподівається на підтримку цього законопроекту народними депутатами та внесення на розгляд до парламенту восени.