Національний банк України презентував бачення спільної для фінансового ринку та усіх зацікавлених сторін стратегії фінансової грамотності. Стратегія покликана уніфікувати, скоординувати та об'єднати зусилля державних органів, бізнесу та громадянського суспільства, спрямовані на підвищення фінансової грамотності на національному рівні.
"Ми прагнемо допомогти українцям навчитися жити у повному викликів та змін реальному світі. Ми працюватимемо, аби створити умови для зростання особистого добробуту українців через формування нової фінансової культури. Ми свідомі, що зміни у культурі та поведінці людей – це довгий шлях. Але ми готові на нього ступити", – наголосила директор Департаменту комунікацій Національного банку Наталія Бондаренко.
В основу візії стратегії покладені євроінтеграційні прагнення країни, адже повноправне членство в Європейському Союзі – стратегічна мета України, закріплена в Конституції. Тому візія стратегії визначена як "українець європейський, фінансово обізнаний". Це означає, що громадяни України матимуть достатній рівень фінансових знань та будуть здатні ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів.
Ключові 5 рішень-пріоритетів стратегії:
1. Змінити фінансову культуру
Фінансова культура – знання, навички та відношення, необхідні для забезпечення відповідальної фінансової поведінки та підвищення фінансової інклюзії українців. Своїми компонентами вона має цілий набір культур – податкову, кредитну, пенсійну, тощо.
2. Сформувати українця європейського, фінансово обізнаного
Очікується, що громадяни поділятимуть європейські цінності та будуть готові жити за європейськими стандартами, вмітимуть складати власний бюджет, відповідально ставитимуться до власних фінансових рішень, займатимуться довгостроковим фінансовим плануванням, заощаджуватимуть, контролюватимуть свої фінансові рахунки, розсудливо використовуватимуть кредити та управлятимуть боргами.
3. Фокус на молодь
Молодь віком від 10 до 24 років (покоління Z та покоління Альфа) є головною цільовою аудиторією. Фокус на молодь диктує нові підходи до навчання, а отже, і всієї стратегії.
Саме молодь може виступати агентами змін, які навчать своїх друзів, батьків, бабусь та дідусів фінансовим знанням та навичкам, яких потребують громадяни, щоб робити виважені рішення та відповідати за свою фінансову поведінку.
4. Розробити єдину комунікаційну платформу
Єдина комунікаційна платформа під єдиним брендом об’єднає усі зацікавлені сторони та заходи, стане впізнаваною та допоможе розбудувати довіру.
5. Створити Освітньо-інформаційний центр
Освітньо-інформаційний центр – осередок фінансової просвіти та комунікацій щодо мандату та функцій Національного банку, в якому поєднуватимуться: visitor center, музей грошей, центр просвіти молоді, центр компетенцій вчителів.
Національний банк запрошує усіх зацікавлених учасників фінансового ринку, державні органи, некомерційні громадські організації на базі стратегії об’єднати зусилля та розробити єдину програму дій з підвищення фінансової грамотності.
Активна фаза реалізації стратегії запланована із 2020 року.
Довідково
Підвищення фінансової грамотності сприяє ухваленню відповідальних фінансових рішень. Зі свого боку відповідальні фінансові рішення дозволяють громадянам зберігати індивідуальну фінансову стабільність, а у підсумку – сприяти фінансовій стабільності держави.
Водночас фінансова грамотність є важливою передумовою фінансової інклюзії, адже дозволяє споживачам фінансових послуг сповна використовувати їх потенціал.
Національний банк України визначив фінансову інклюзію однією зі своїх стратегічних цілей. Фінансова інклюзія – створення умов для залучення усіх сегментів населення та бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами, які доступні за інфраструктурою та ціною, офіційно урегульовані та відповідають потребам населення з метою стимулювання економічного зростання країни та зменшення соціальної нерівності у суспільстві.
Реалізація цілі досягатиметься через формування та розвиток системи захисту прав споживачів, Національну стратегію, заходи з підвищення фінансової грамотності українців та розвиток безготівкової економіки.
Робота над підвищенням рівня фінансової інклюзії та фінансової грамотності є довгостроковою, тому вимагає координації та взаємодії різних стейкхолдерів та партнерів для досягнення поставлених цілей.