Національний банк отримав офіційне повідомлення про оскарження в судовому порядку рішення НБУ про накладення штрафу на АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". У січні 2019 року банківський регулятор ухвалив рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 14 382 472,28 гривень.
Вищезазначену інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму[1], а також інформує громадськість про підстави, на яких було ухвалено рішення щодо АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Так, підставою для такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та неналежне виконання банком обов`язку щодо управління ризиками.
Зокрема, регулятором виявлено факти проведення за період з 21.01.2016 до 06.06.2017 клієнтами Банку, зокрема дев’ятьма юридичними особами
(далі – Група клієнтів банку), фінансових операцій з переказу коштів, характер та наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, у сумі близько 2,9 мільярдів гривень.
Грошові кошти надходили на рахунки Групи клієнтів банку від контрагентів, частина з яких є клієнтами іншого банку, щодо якого Національним банком України встановлено факт здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.
Зазначені фінансові операції проводились, зокрема, на підставі документів, які містять недостовірну інформацію або за відсутності будь-яких підтверджуючих документів.
Водночас грошові кошти за рахунками Групи клієнтів Банку після їхнього зарахування упродовж одного або декількох найближчих днів перераховувались іншим суб’єктам господарської діяльності, зокрема, з різним призначенням платежу, проте відмінним від призначення платежу, за яким грошові кошти зараховувались на рахунки Групи клієнтів Банку.
Тому діяльність Групи клієнтів банку була переважно направлена на перерозподіл фінансових потоків, отриманих від контрагентів за один вид товарів (послуг) для подальшого перерахування коштів іншим контрагентам за зовсім інші товари (послуги), а рахунки Групи клієнтів банку використовувались як ланка в ланцюгу для здійснення безготівкового перерахування коштів між рахунками у декількох банках.
Водночас щодо Групи клієнтів Банку наявні ознаки фіктивності, зокрема:
- незначний, якщо порівняти з обсягом коштів, що перераховуються ними на рахунки інших суб’єктів господарювання, статутний капітал;
- одна особа є власником та одночасно керівником підприємств (крім однієї юридичної особи з Групи клієнтів Банку);
- у клієнтів відсутні інші співробітники суб’єкта господарювання, крім керівника;
- період діяльності шести юридичних осіб з Групи клієнтів банку не перевищує одного року з дня їхньої державної реєстрації;
- адреса місцезнаходження сімох юридичних осіб з Групи клієнтів банку є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб;
- наявність однакових IP-адрес у окремих юридичних осіб з Групи клієнтів банку між собою та у їхніх контрагентів;
- зміни в установчих документах клієнта, зокрема пов'язані із зміною його місцезнаходження, основних видів діяльності, складу учасників та керівників (перед відкриттям рахунку або в процесі обслуговування в банку), відбувались у всіх учасників Групи клієнтів банку.
Рахунки більшості юридичних осіб із Групи клієнтів відкривались в одному відділенні Банку. Крім того, окремі клієнти Банку та їхні контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях як підприємства, що мають ознаки фіктивності, та як учасники незаконної діяльності, пов’язаної із виведенням готівки, наданням послуг по мінімізації податкових зобов'язань та конвертуванням грошових коштів, пособництві в ухиленні від сплати податків, незаконному виведенню безготівкових коштів.
Водночас Банком не здійснювався аналіз Групи клієнтів із врахуванням ознак їхньої пов’язаності. Як наслідок, при здійсненні відмови в обслуговуванні (із значним запізненням) у зв’язку із проведенням схемних операцій одному клієнту з вищезгаданої групи, інші клієнти, які здійснювали схожі за суттю/змістом фінансові операції, продовжували обслуговуватись в Банку та рішення щодо відмови їм в обслуговуванні Банком ухвалювалося ще пізніше або не ухвалювалося взагалі.
Також Банк продовжував обслуговувати тих клієнтів, щодо яких ухвалено рішення про припинення ділових відносин (цим клієнтам встановлено неприйнятно високий ризик), що свідчить про формальний підхід банку до виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Так, упродовж близько місяця після ухвалення банком таких рішень клієнтами Банку проведено фінансові операції зі списання коштів з їхніх рахунків на загальну суму близько 266 мільйонів гривень.
Додатково варто зазначити, що Типологічними дослідженнями Державної служби фінансового моніторингу України за 2014, 2015, 2016 роки[2] передбачено відповідний опис схем відмивання корупційних доходів та зазначено, що основними інструментами відмивання корупційних доходів, зокрема є:
- фіктивні послуги;
- використання афілійованих осіб для надання псевдопослуг;
- використання підприємств з ознаками фіктивності.
[1] Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо прийнятих їх компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також - про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувати вказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації, відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.
