Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. На тлі збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням, таке рішення є необхідним для підтримання привабливості гривневих інструментів, стійкості валютного ринку та контрольованості очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики. НБУ гнучко реагуватиме на подальші зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки.
Інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ, проте інфляційні очікування залишаються підвищеними
У листопаді як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі. Обидва показники були трохи нижчими за траєкторію прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, жовтень 2025 року). Така цінова динаміка зумовлювалася насамперед збільшенням пропозиції продовольчих товарів завдяки надходженню нових урожаїв.
Попри стійке сповільнення інфляції, що триває з червня, інфляційні очікування економічних агентів залишалися підвищеними. Дані пошукових запитів в інтернеті також свідчили про подальше зростання уваги населення до теми інфляції.
Упродовж наступних місяців очікується поступове зниження інфляції
Ефекти від надходження нових урожаїв сприятимуть подальшому сповільненню зростання цін на продовольство. Водночас заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск. У результаті очікується, що споживча інфляція й надалі знижуватиметься, проте помірнішим темпом, ніж у попередні періоди, ураховуючи вичерпання ефектів бази порівняння.
Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету, однак невизначеність щодо її подальших параметрів зберігається
З початку року Україна отримала 45,8 млрд дол. США офіційного фінансування. До кінця року очікується надходження більше 5 млрд дол. США. Зовнішнє фінансування дає змогу підтримувати адекватний рівень міжнародних резервів, що посилює спроможність НБУ забезпечувати стійкість валютного ринку.
Завдяки міжнародній підтримці та внутрішнім запозиченням уряд зберігає можливість повноцінно фінансувати всі критичні видатки бюджету. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026–2027 роки зберігається. Перемовини тривають.
Перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку
Війна триває. Російська агресія й надалі створює загрози для цінової стабільності та економічної активності. Крім того, зберігаються ризики, пов’язані із неритмічністю та/або недостатністю зовнішнього фінансування.
Актуальними також є ризики:
- виникнення додаткових бюджетних видатків на підтримання обороноздатності й відбудову;
- подальших руйнувань енергетичної інфраструктури, що можуть тиснути на витрати підприємств і обмежувати їхній виробничий потенціал;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Водночас зберігається ймовірність реалізації позитивних сценаріїв. Вони передусім пов’язані з можливим посиленням військової та фінансової підтримки партнерів і зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України.
Для забезпечення привабливості гривневих інструментів і стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань та приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ утримує облікову ставку на рівні 15,5%
Збереження облікової ставки в жовтні на незмінному рівні запобігло зниженню ставок за гривневими інструментами. Це підтримало їхню привабливість та сприяло подальшому нарощуванню обсягів вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП. Збереження інтересу до гривневих інструментів обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку. Коливання курсу гривні були двосторонніми, а курсові очікування – контрольованими. Водночас відносно жорстка монетарна політика не стала на заваді подальшому розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі.
Рішення щодо збереження облікової ставки на незмінному рівні у грудні підтримає ці тенденції та сприятиме подальшому зниженню інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
НБУ гнучко реагуватиме на подальші зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки
У разі збереження або посилення інфляційних ризиків, зокрема через невизначеність щодо зовнішнього фінансування, НБУ буде готовий утриматися від пом’якшення процентної політики, а за потреби – ужити додаткових заходів. Натомість послаблення проінфляційних ризиків дасть змогу НБУ перейти до циклу пом’якшення процентної політики відповідно до базового сценарію жовтневого макропрогнозу.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 22 грудня 2025 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 29 січня 2026 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.