Національний банку України уніфікує значення лімітів загальної довгої і короткої відкритої валютної позиції банків з метою поглиблення валютного ринку, збільшення його ліквідності та більш ефективного управління банками власними валютними ризиками.
Навесні цього року Національний банк розпочав процес коригування значень лімітів відкритої валютної позиції. З 1 травня 2018 року ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) було збільшено з 1% до 3%, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) – зменшено з 10% до 8%.
За оцінками Національного банку, цей крок не лише не мав негативного впливу на стан валютного ринку, а й сприяв його стабілізації. Після зміни лімітів, на тлі збільшення обсягів операцій на міжбанківському валютному ринку, обсяг продажу валюти банками з позиції зріс з 7,6 млн дол. США в середньому за день у квітні до 10 млн дол. США у травні. Відповідно, банки почали грати більш активну роль у згладжування коливань обмінного курсу гривні за рахунок своєї позиції, і це сприяло зниженню місячної волатильності курсу гривні.
Відтак, Правління Національного банку вирішило врівноважити позиції банків та встановити однакові "дзеркальні" значення лімітів як для довгої так і для короткої відкритої валютної позиції банку на рівні 5%. Відповідно, ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) збільшується з 3% до 5%, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) – зменшується з 8% до 5%.
Зазначені зміни затверджено рішенням Правління Національного банку України № 347-рш "Про внесення змін до рішення Правління Національного банку України від 29 березня 2018 року № 184-рш" від 19 червня 2018 року. Вони набувають чинності з 01 липня 2018 року.