26 жовтня представники Національного банку України взяли участь у черговому засіданні Кластера 1 підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС, де розглядалися питання макроекономічного співробітництва та управління державними фінансами.
"Національним банком України було вжито низку заходів для підтримки реального сектору економіки і фінансової сфери у відповідь на поширення коронавірусної інфекції", – сказав директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у своєму огляді грошово-кредитної політики під час другої сесії, що була присвячена макроекономічному співробітництву, фіскальній та монетарній політиці.
Володимир Лепушинський також зазначив, що Національним банком були створені умови для доступнішого кредитування бізнесу й населення шляхом значного пом’якшення монетарної політики у 2020 році – облікова ставка була знижена з 13,5% до 6% річних. Водночас у 2021 році Національний банк був одним із перших центробанків країн із ринками, що розвиваються, що почали підвищувати облікову ставку у відповідь на зростання інфляційного тиску. Загалом у поточному році показник зріс на 2,5 в. п. Крім того, з початку липня 2021 року Національним банком розпочато процес згортання заходів, які були вжиті у відповідь на викликану коронавірусом кризу, а також нормалізацію операційного дизайну монетарної політики. Очікується, що цих заходів буде достатньо для сповільнення інфляції та повернення її наприкінці 2022 року до цільового рівня у 5%.
У виступі під час третьої сесії "Співробітництво у фінансовому секторі" директор Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова зосередила увагу на питаннях фінансової стабільності та окреслила основні досягнення у сфері реформи регулювання фінансового сектору в Україні.
Спікер підкреслила, що в цілому фінансовий сектор України успішно пройшов коронакризу та належним чином виконує свої функції. Значною мірою на його стійкість вплинуло те, що банки увійшли в період пандемії без помітних дисбалансів, достатньо капіталізованими та високоліквідними. Вплив кризи, спричиненої Covid-19, на якість кредитів виявився значно м’якшим, ніж очікувалося на її початку. Значна увага банків до якості портфелів до та під час кризи, своєчасна реструктуризація кредитів боржників, які зазнали труднощів, дали змогу пройти кризовий період без значних втрат для фінансового сектору і навіть наростити запаси капіталу.
Первін Дадашова також повідомила, що Національний банк продовжує гармонізувати національне законодавство відповідно до норм ЄС. Насамперед йдеться про запровадження вимог до капіталу на покриття операційного ризику, заплановане з початку 2022 року.
Здійснюється й робота над оновленням законодавства небанківського сектору. Так, уже пройшли перше читання в парламенті проєкти законів про фінансові послуги та фінансові компанії, про страхування та про кредитні спілки.
Європейською стороною було відзначено результативність зусиль Національного банку для підтримки фінансового сектору та збереження його стабільності в умовах кризи, а також заходів з метою реформування фінансової сфери.
Експерти ЄС представили огляд останніх тенденцій розвитку сектору фінансових послуг Європейського Союзу, зосередившись на викликах, пов’язаних з ухваленням нового банківського законодавства (CRRII/CRDV; BRRD), запровадженням стандартів "Базель III", а також унесенням змін до страхового законодавства (Solvency II).
Кластер 1 (макроекономічне співробітництво, управління державними фінансами: бюджетна політика, внутрішній контроль та зовнішній аудит, статистика, облік і аудит, боротьба із шахрайством) підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС створений та функціонує відповідно до положень статті 466 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Засідання двостороннього органу відбуваються щорічно. Національний банк традиційно бере участь у його засіданнях у частині питань, пов’язаних із монетарною політикою, фінансовою стабільністю та реформуванням фінансового сектору.