Національний банк зосередиться на опрацюванні трьох можливих варіантів використання е-гривні

Національний банк України презентує результати опитування учасників ринку щодо потенційного попиту на цифрову валюту центрального банку – е-гривню та можливих варіантів її використання. Докладно вони представлені у звіті за результатами опитування щодо можливості запроваджння е-гривні.

“Можливості випуску власних цифрових валют сьогодні вивчають центробанки усього світу. Свого часу Національний банк України був одним із перших центральних банків у світі, що почав досліджувати таку можливість,  –  наголосив Голова Національного банку Кирило Шевченко. – Ми уже маємо практичний досвід реалізації пілотного проєкту з випуску е-гривні у 2018 році. Зараз ми зосереджені на пошуку ефективного способу її використання. Щоб знайти дійсно затребувані варіанти й ніші використання е-гривні та визначити потенційний ефект від її впровадження, ми вирішили почути думку експертів фінансового ринку та провели комплексне опитування. Упевнений, що такий конструктивний діалог з ринком стане запорукою нашої подальшої успішної роботи у цьому напрямі”. 

Участь у опитуванні, що завершилося цього року, взяли 100 експертів фінансового ринку із різнопрофільним досвідом: роздрібний бізнес та інновації, корпоративний бізнес, фінансові ринки, цифрова трансформація органів державної влади, віртуальні активи.

Опитування включало 30 запитань у розрізі шести таких можливих варіантів використання (“юзкейсів”) е-гривні:

1. Інструмент для роздрібних безготівкових платежів (P2P, P2B, В2В).
2. Інструмент для цільових соціальних виплат (G2P).
3. Інструмент для розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами (B2B).
4. Інструмент для корпоративних платежів юридичних осіб (B2B).
5. Інструмент для транскордонних платежів (B2B, Р2Р, Р2В).
6. Дохідний фінансовий інструмент.

На думку учасників фінансового ринку, найперспективнішим “юзкейсом” е-гривні потенційно може стати її використання для роздрібних безготівкових платежів (насамперед – Р2Р перекази між фізичними особами та операції електронної комерції). На другому місці за кількістю балів – е-гривня як інструмент для транскордонних платежів (насамперед – Р2Р перекази між фізичними особами).

Варіант використання е-гривні як інструменту для цільових соціальних виплат (G2P) займає передостаннє місце за кількістю набраних балів. Водночас 77% респондентів підтримали цей варіант у разі, якщо на базі е-гривні будуть запроваджені “програмовані” цільові гроші для здійснення державою виплат (які можуть бути витрачені виключно на конкретні цілі або в конкретний період часу). Отже, це могло б ефективно доповнити функціонал е-гривні для роздрібних безготівкових платежів.

Також респонденти виявили значну зацікавленість до потенціалу е-гривні як інструменту для здійснення операцій у сфері віртуальних активів. Крім того, більшість опитаних експертів вважає, що е-гривня має бути реалізована на базі технології блокчейн. Беручи до уваги обсяг ринку віртуальних активів в Україні та спорідненість технології, Національний банк вважає, що напрям використання е-гривні у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів, має потенціал до подальшого дослідження.

Відповідно основою для подальшого опрацювання Національним банком варіантів використання е-гривні стануть ті, що визначені в результаті опитування, та досліджень Національного банку та міжнародного досвіду:

• е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом “програмованих” грошей та можливістю здійснення цільових соціальних виплат;
• е-гривня для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами);
• е-гривня для транскордонних платежів.