Національний банк України вважає за необхідне прокоментувати емоційні заяви колишньої очільниці центробанку, спираючись виключно на цифри, факти та оцінку міжнародних партнерів.
По-перше, результати виконання мандата із забезпечення цінової та курсової стабільності очевидні:
- інфляція після першого шоку війни знизилася та стабілізувалася на рівні близько 5%;
- ситуація на валютному ринку є стійкою, ринок посилює свою здатність до самозбалансування, НБУ вдалося уникнути стрімкої девальвації гривні;
- міжнародні резерви – на достатньому рівні, що забезпечує додатковий буфер у випадку реалізації негативних сценаріїв;
- банківська система працює безперебійно, має значну довіру вкладників і високий рівень капіталізації та ліквідності. НБУ вдалося уникнути масового банкрутства банків та суттєвого делевериджу. Уже з початку минулого року банки стабільно збільшують фінансування бюджету через купівлю ОВДП, а з середини минулого року – поступово нарощують кредитну підтримку економіки.
У сфері монетарної та валютно-курсової політики дії НБУ ґрунтуються на послідовній реалізації розробленої спільно з фахівцями МВФ та залученими експертами світового рівня Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
По-друге, цифри можливих бюджетних втрат унаслідок монетарної та валютної політики НБУ є абсолютно надуманими. Експерти Національного банку неодноразово в публічній площині пояснювали природу видатків на проведення монетарної політики та формування прибутків НБУ.
Якби політика центробанку спрямовувалася на генерування прибутку для максимізації доходів бюджету, це мало б наслідком багатомільярдні втрати для економіки та населення.
Головні цілі Національного банку України визначені Конституцією України і чітко сформульовані в статті 6 Закону України "Про Національний банк України". Досягнення цінової стабільності є основною метою Національного банку. Другою за значенням метою є забезпечення фінансової стабільності, третьою — підтримання економічного зростання, якщо вона не суперечить першим двом цілям.
Оцінка ефективності монетарної політики на основі "бухгалтерського" підходу аналізу видатків на інструменти стерилізації ліквідності є поширеною практикою псевдоекспертів і політиків, які шукають важелі впливу на політику центробанку. Дивує, що до такої риторики вдається наразі й колишня очільниця НБУ.
По-третє, критика "надмірного" запасу міцності (зависоких міжнародних резервів, занизької інфляції, високих обсягів капіталізації та прибутків банків) не враховує екстремально високий рівень невизначеності в умовах повномасштабної війни:
- ситуація є стабільною, але крихкою. Затримка міжнародної допомоги на початку цього року викликала значну нервозність. Водночас валютний ринок пройшов цей період відносно спокійно завдяки комфортному рівню міжнародних резервів, який є буфером на випадок реалізації ризиків;
- рівень міжнародних резервів не є надмірним, ураховуючи, що поповнення резервів залежить від достатності і ритмічності надходження міжнародної допомоги, а витрачання – від непередбачуваного перебігу війни;
- занизька інфляція – це значною мірою результат погодних умов, які не можна гарантувати на майбутнє. Зокрема, надсприятлива погода минулого року забезпечила значний врожай, а тепла зима цього року дала змогу раніше розпочати продаж тепличної продукції. Надалі ж інфляція, ймовірно, прискориться. Натомість НБУ необхідно захистити доходи і заощадження населення від неї, щоб зберегти довіру до гривні;
- капіталізація банківської системи не є розкішшю. Це буфер на випадок непередбачуваних втрат і запорука внеску банків у відновлення економіки за рахунок кредитного потенціалу.
По-четверте, низка порад щодо монетарної та валютної політики, є відверто шкідливими, адже їх реалізація з високою вірогідністю дестабілізувала б ситуацію в монетарній сфері та призвела б до масштабної валютної кризи.
Зокрема, йдеться про швидку валютну лібералізацію та відпускання курсу з середини 2022 року, а також про різке зниження ставки з 25% до 10%. Такі поради не враховують середовища проведення політики в умовах повномасштабної війни, зокрема такі фактори, як емісійне фінансування бюджету на 400 млрд грн у 2022 році, енергетичний терор і блекаути взимку 2022/23 років, відсутність програмної співпраці з МВФ протягом майже всього 2022 року, постійна невизначеність щодо перебігу військових дій та міжнародної допомоги тощо.
В середині 2022 року економіка і населення лише почали пристосовуватися до нової реальності, а рівень міжнародних резервів був на найнижчому з початку повномасштабної війни рівні, наприклад, у серпні 2022 року – 22,4 млрд дол. США.
Світова та вітчизняна історія містить неодноразові приклади, до чого призводить необережна політика центробанку та втрата довіри до неї навіть за набагато кращих обставин. Якби НБУ почав раніше та швидше пом'якшувати обмеження та знижувати ставки, міжнародні резерви вичерпувалися б значно стрімкіше – це закони економіки. Україна в результаті могла б отримати не поліпшення бізнес-середовища, а повноцінну валютну кризу. Такий розвиток подій перекреслив би всі сподівання на кредитування, зниження ставок та приплив інвестицій завдяки валютній лібералізації.
І насамкінець – міжнародні партнери України неодноразово підкреслювали ефективність монетарної та валютно-курсової політики НБУ.
Кожна заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої за підсумками рішень Ради директорів МВФ упродовж останніх кількох років обов'язково містить фразу: "Макроекономічну та фінансову стабільність вдалося зберегти завдяки вмілій політиці української влади, а також значній зовнішній підтримці".
Послідовна політика була також важливим аргументом для подальшої підтримки з боку міжнародних партнерів. Як пані Георгієва, так і Ваграм Степанян, постійний представник МВФ в Україні, відзначали про успішність переходу до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, який відбувся відповідно до Стратегії. Вони підкреслювали на важливості саме поступового руху в напрямі пом'якшення валютних обмежень тоді, коли сформуються необхідні передумови. Аналогічне стосується й послідовного зниження облікової ставки.
Схвальні відгуки, щире захоплення результатами, які отримує наша делегація на кожній із зустрічей з колегами-керівниками центральних банків світу, знайшли своє відображення і в міжнародних відзнаках від профільного журналу Central Banking та британського фінансового видання The Banker, які НБУ отримав у 2023-2024 роках.
Керівник Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер, коментуючи ситуацію в Україні, казав, що досягнута макрофінансова стабільність є критично важливою для національної безпеки. Національний банк це якнайкраще розуміє, недарма "забезпечення макрофінансової стабільності за будь-яких умов" є однією з найважливіших цілей Стратегії Національного банку України.