Національний банк України вдруге з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну актуалізував інституційну Стратегію, сфокусовану на спротив російській агресії та відновлення країни. Зокрема, у відповідь на нові умови сьогодення регулятор оновив та доповнив перелік пріоритетних заходів Стратегії НБУ.
Оновлення Стратегії НБУ сприятиме підвищенню ефективності діяльності Національного банку в умовах швидкозмінного зовнішнього середовища, посиленню готовності до нових викликів та різних сценаріїв розвитку подій.
"Ми живемо в умовах непередбачуваних зовнішніх обставин, наша задача – під час стратегічного планування скорочувати зону невизначеності. Оновлена Стратегія НБУ виконує цю задачу. Ми плануємо зону визначеності та в міру можливостей уточнюємо свої пріоритетні завдання у відповідь на нові виклики, – зазначив Голова Національного банку Андрій Пишний. – Базовим залишається наше ключове зобов’язання – виконувати мандат за будь-яких умов. Водночас ми розширимо інструментарій та шляхи для його досягнення, застосуємо наш досвід за напрямами, які раніше були невластиві центробанку, збільшимо масштаби роботи, пов'язаної із фінансовою інклюзією, а також плануємо нові задачі для продовження внутрішньої трансформації й посилення ефективності команди, зокрема через корпоративну культуру".
Наприкінці 2024 року команда НБУ провела стратегічну сесію, на якій детально розглянуто та уточнено сучасні тренди, загрози та можливості для фінансового сектору й Національного банку, верифіковано та розширено поточну дорожню карту заходів Стратегії НБУ за всіма стратегічними цілями та оновлено індикатори їх досягнення. У результаті оновлення до Стратегії НБУ додалося 11 нових індикаторів та уточнено шість діючих. Дорожня карта заходів оновленого документа доповнилася 17 новими за своєю суттю заходами, ще 45 заходів було уточнено або трансформовано відповідно до викликів сьогодення.
Оновлені пріоритетні завдання НБУ у розрізі стратегічних цілей
Перелік пріоритетних завдань регулятора доповнився низкою актуальних заходів та уточнених індикаторів, зокрема:
- у межах цілі 1 "Стійка гривня" Національний банк запланував досягнення більш амбітних цілей у напрямі цінової стабільності, інфляційних очікувань та курсової стійкості;
- у межах цілі 2 "Фінансова стабільність" додалися нові заходи, спрямовані на:
- посилення забезпечення безперервної діяльності учасників фінансового сектору;
- удосконалення вимог до організації системи управління ризиками в банках;
- виявлення та реагування на зв'язки з державою-агресором у структурах власності учасників фінансового ринку;
- створення реєстрів дропів та міскодингу, забезпечення протидії наявним та новим схемами дропів;
- забезпечення стійкості критичної інфраструктури фінансового сектору;
- у зв’язку з поглибленням євроінтеграційного напряму оновлено назву цілі 3 – "Фінансова система працює на відновлення країни та інтегрується до ЄС" – та перелік ініціатив для її досягнення. Так, зусилля Національного банку додатково сфокусуються на:
- інтеграції до ринку фінансових послуг ЄС;
- розробленні та впровадженні Політики ESG для фінансового сектору;
- дотриманні вимог до системи корпоративного управління учасників фінансового ринку (постійно, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу);
- стимулюванні розвитку фінансової інклюзії, в тому числі з урахуванням потреб ветеранів війни в Україні;
- ініціативах з розвитку кредитування та фінансової грамотності населення та підприємців, зокрема з урахуванням нових міжвідомчих стратегій (Стратегії з розвитку кредитування та Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року).
Додатковими індикаторами для реалізації завдань за цією ціллю стали відкриття перемовин про вступ України до ЄС за переговорними кластерами, які включають розділи під головуванням або із залученням НБУ, та оновлений відповідно до перебігу переговорного процесу Комплексний план Національного банку з європейської інтеграції;
- у межах цілі 4 "Сучасні фінансові послуги" Національний банк планує:
- посилити контроль за кіберстійкістю, інформаційною безпекою, цифровою операційною стійкістю, зокрема з урахуванням законодавства ЄС щодо цифрової операційної стійкості фінансового сектору (DORA);
- розширити периметр діяльності щодо впровадження регулювання та нагляду за віртуальними активами;
- конкретизувати заходи з розвитку грошового обігу відповідно до затвердженої моделі організації готівкового обігу України та інфраструктури Національного банку.
Додатковими індикаторами для реалізації завдань за цією ціллю стало запровадження регулювання з метою застосування технології хмарних обчислень та надання хмарних послуг, а також унеможливлення використання програмних рішень постачальників, що пов’язані з країною-агресором;
- у межах цілі 5 "Ефективний центральний банк" суттєво розширився перелік пріоритетних заходів, спрямованих на безперебійне виконання функцій Національного банку за будь-яких умов. Зокрема, йдеться про:
- розвиток систем безпеки та організацію виконання Національним банком завдань як оператора критичної інфраструктури;
- побудова та розвиток Галузевого державного архіву НБУ;
- розроблення та поетапне впровадження Політики ESG для Національного банку;
- впорядкування процесу управління змінами в центральному банку;
- розвиток інноваційного потенціалу регулятора (зокрема розроблення Стратегії цифрової трансформації НБУ), дослідження штучного інтелекту та впровадження його в процеси центрального банку;
- уточнення заходів, спрямованих на розвиток людського капіталу, зокрема щодо розвитку корпоративної культури та реінтеграції й адаптації ветеранів війни у Національному банку.
Нагадаємо, що у травні 2023 року Національний банк презентував власну Стратегію під назвою "Фінансова фортеця", сфокусовану на спротив російській агресії та відновлення країни. Це – гнучкий документ, який, зважаючи на мінливі та непередбачувані зовнішні обставини, періодично актуалізується. Перше оновлення Стратегії відбулося рік тому – в січні 2024 року.