5 червня 2015 року Національний банк України відніс ПАТ “БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ” до категорії неплатоспроможних.
З огляду на системне порушення цим банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також у зв’язку з погіршенням якості активів та, як наслідок, ліквідності банку, ПАТ “БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ” було віднесено до категорії проблемних.
План фінансового оздоровлення, який відповідно до законодавства ПАТ “БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ” було надано до Національного банку України, не виконувався. Фінансовий стан банку погіршився. Через відсутність коштів банк своєчасно та в повному обсязі не виконував законні вимоги кредиторів.
Усупереч вимогам статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, якою встановлено обов’язок власників істотної участі в банку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку, власником істотної участі в банку не було вжито своєчасних заходів з достатньої фінансової підтримки ПАТ “БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ”.
Ураховуючи викладене, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, керуючись статтями 7, 15, 55 Закону України “Про Національний банк України” та статтями 67, 73, 75, 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Правління Національного банку України прийняло рішення про віднесення ПАТ “БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ” до категорії неплатоспроможних.
Нагадуємо, що відповідно до законодавства України банк, віднесений до категорії неплатоспроможних, підпадає під юрисдикцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) , який запроваджує тимчасову адміністрацію та призначає уповноважених осіб у цій фінансовій установі. Фонд гарантує кожному вкладнику відшкодування коштів за його вкладом. Кошти відшкодовуються в розмірі вкладу, уключаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних і початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, установленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.