Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 18 березня 2026 року

Дата засідання: 18 березня 2026 року.

Присутні 11 із 11 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

• Андрій Пишний – Голова Національного банку України,
• Сергій Ніколайчук – перший заступник Голови,
• Володимир Лепушинський – заступник Голови,
• Юрій Гелетій – заступник Голови,
• Ярослав Матузка – заступник Голови,
• Дмитро Олійник – заступник Голови,
• Олексій Шабан – заступник Голови,
• Михайло Ребрик – директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
• Первін Дадашова – директор Департаменту фінансової стабільності,
• Олександр Арсенюк – директор Департаменту відкритих ринків,
• Юрій Половньов – директор Департаменту статистики та звітності.

Члени КМП проаналізували поточну цінову динаміку та стан інфляційних очікувань, а також обговорили зміни в розподілі ризиків, що посилилися та можуть вимагати жорсткішої, ніж передбачалося, процентної політики НБУ для помірної інфляції цьогоріч та її подальшого руху до цілі 5%

Упродовж дискусії зазначалося, що фактична цінова динаміка на початку 2026 року була близькою до прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, січень 2026 року). Зокрема, у лютому загальна інфляція була лише незначно вищою, ніж очікувалося (7,6% проти 7,4% р/р), а базова інфляція повністю відповідала прогнозній траєкторії (7,0% р/р).

Інфляційні очікування більшості груп економічних агентів у лютому залишалися відносно стійкими. Однак відчутно погіршилися інфляційні очікування домогосподарств, імовірно, на тлі значних енергодефіцитів на початку року, помітнішого подорожчання низки продуктів щоденного вжитку, а також курсової волатильності в попередні місяці.

На початку березня ризики для інфляційної динаміки суттєво зросли передусім через бойові дії на Близькому Сході. Стрімке зростання світових цін на енергоносії швидко позначилося на вартості пального в Україні. Одночасно посилився й тиск на обмінний курс гривні до долара США, хоча до євро та інших валют країн – основних торговельних партнерів України курс гривні змінився незначно. Водночас посилилися ризики порушення ритмічності та зменшення обсягів міжнародного фінансування.

Члени КМП одностайно підтримали збереження облікової ставки на рівні 15% у березні

Учасники дискусії погодилися, що НБУ варто утриматися від пом’якшення процентної політики в умовах посилення проінфляційних ризиків, погіршення очікувань населення та високої невизначеності щодо подальших економічних наслідків від перебігу війни на Близькому Сході. Попри близькість фактичної інфляції до прогнозу НБУ, ризики її відхилення від прогнозної траєкторії найближчими місяцями є вагомими. Утримання облікової ставки на рівні 15% має посприяти збереженню привабливості гривневих інструментів, забезпеченню стійкості валютного ринку та мінімізації ризиків розбалансування інфляційних очікувань. Це, зі свого боку, допоможе зберегти контрольованість інфляційних процесів.

Одразу кілька учасників дискусії зауважили, що війна на Близькому Сході створює відчутні загрози для інфляційної динаміки в Україні. Навіть у разі швидкого затухання військових дій ціни на енергоносії, імовірно, залишатимуться на вищому рівні, ніж прогнозувалося в січневому прогнозі, у тому числі через руйнування енергетичної інфраструктури в країнах Перської затоки. Подорожчання нафтопродуктів та газу через прямі та вторинні ефекти може позначитися на цінах широкого спектру товарів і послуг в Україні.

Крім того, ускладнення логістики в Ормузькій протоці, якою, зокрема, транспортуються добрива, може стати джерелом додаткового тиску на виробничі витрати аграріїв та, відповідно, на вартість продуктів харчування. Посилюватиметься й зовнішній ціновий тиск – через зростання інфляції в країнах – торговельних партнерах.

Інший учасник дискусії додав, що певний внесок у пришвидшення інфляції цьогоріч зумовить зростання цін на гречку внаслідок низького минулорічного урожаю. Також варто враховувати застосування з 1 квітня коефіцієнту 1,1 до мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби.

Один із членів КМП зазначив, що здорожчання енергоносіїв, які займають значну частку в українському імпорті, також стимулюватиме додатковий попит на іноземну валюту, а отже, й посилюватиме тиск на валютному ринку та на міжнародні резерви. Водночас війна на Близькому Сході може призвести до відволікання уваги та зниження спроможностей міжнародної спільноти надавати військову та фінансову підтримку Україні в боротьбі з російською агресією. Натомість вищі ціни на енергоносії збільшуватимуть спроможність росії продовжувати війну, що поглиблюватиме негативні наслідки для інфляційного та економічного розвитку в Україні, зокрема через подальші руйнування інфраструктури та збереження дефіциту робочої сили на ринку праці.

Ще один член КМП звернув увагу на ризики для достатності та ритмічності надходження міжнародної допомоги. Він додав, що графік отримання допомоги вже зміщується порівняно з припущеннями січневого прогнозу НБУ.

Як зауважив інший учасник дискусії, більшість цих загроз наразі є гіпотетичними і можуть не реалізуватися, однак НБУ за поточних умов варто зайняти виважену позицію та комплексно оцінити зміни в балансі ризиків для інфляції під час перегляду макропрогнозу в квітні. Він зауважив, що інші центральні банки наразі також переважно беруть паузу для оцінки потенційних ефектів від війни на Близькому Сході. Зважена позиція НБУ відповідатиме й очікуванням учасників фінансового ринку – згідно з опитуваннями, більшість із них вважає доцільним збереження облікової ставки в березні на незмінному рівні.

Інший член КМП звернув увагу, що на тлі посилення геополітичної невизначеності, погіршення інфляційних і курсових очікувань комерційні банки переважно утримувалися від зниження ставок за гривневими депозитами, вочевидь передбачаючи призупинення циклу пом’якшення процентної політики з боку НБУ. За таких умов збереження незмінної облікової ставки має надіслати ринку чіткий сигнал про готовність НБУ підтримувати інтерес до гривневих активів і в такий спосіб обмежувати тиск на валютному ринку. Таке рішення також виглядатиме далекоглядним у контексті потенційного розвороту політики в разі подальшої реалізації та посилення ризиків.

З цією думкою погодився ще один член КМП, який зауважив, що, хоча попит на гривневі активи упродовж останніх місяців був доволі жвавим, варто зважати на зниження їхньої реальної дохідності через погіршення інфляційних очікувань і зростання попиту на валюту з початку березня. За поточних умов варто уникати кроків, які могли б поглибити такі тенденції. На його думку, варто дочекатися комплексного перегляду прогнозу в квітні, переконатися в збереженні привабливості гривневих активів та перспективах ритмічності надходжень міжнародної допомоги, які є важливими передумовами для стійкості валютного ринку.

Більшість членів КМП очікує на обережнішу процентну політику в 2026 році порівняно із січневим прогнозом НБУ

Більшість учасників дискусії вважають, що з огляду на останні події в світі та посилення ризиків для внутрішньої цінової динаміки НБУ, ймовірно, доведеться діяти обережніше, ніж передбачено в січневому прогнозі. Зокрема, семеро членів КМП не виключили ймовірність збереження незмінної облікової ставки щонайменше до кінця 2026 року, а один член КМП – навіть певне посилення процентної політики.

Натомість троє членів КМП вважають, що в разі відносно швидкого врегулювання ситуації на Близькому Сході та збереження незмінного рівня тарифів на житлово-комунальні послуги траєкторія інфляції може залишитися близькою до січневого макропрогнозу. За такого сценарію НБУ матиме простір для одного-двох обережних кроків зі зниження облікової ставки в 2026 році.

Водночас усі члени КМП погодилися, що стрімке зростання рівня невизначеності впродовж останнього місяця значно ускладнило макроекономічне прогнозування, зокрема майбутньої динаміки облікової ставки. Ураховуючи динамічність ситуації, НБУ має і надалі гнучко реагувати як на поточні тенденції, так і на зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки, валютного ринку та інфляційних очікувань.