Національний банк України (далі – Національний банк) надає інформацію для підготовки до складання фінансової звітності за 2025 рік.
В Україні продовжено дію воєнного стану, і банки під час складання, подання та оприлюднення фінансової звітності за 2025 рік керуються вимогами Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни". Водночас Національний банк рекомендує складати, подавати та оприлюднювати фінансову звітність у строки, визначені законодавством України, з метою отримання користувачами своєчасної та повної інформації для прийняття ними управлінських рішень.
Банки повинні розкривати в примітках до фінансової звітності інформацію про вплив наслідків військової агресії російської федерації. Інформація може бути розкрита в одній примітці або в декількох примітках з перехресним посиланням щодо фактичного та передбачуваного впливу вторгнення росії в Україну на фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку, а також щодо ризиків та невизначеностей, які спричинені цим вторгненням.
Банки під час підготовки річної фінансової звітності повинні зробити аналіз впливу прийнятих нових міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) та змін до МСФЗ, обов’язкових до застосування у звітному періоді та тих, більш раннє застосування яких заохочуються та дозволено. Банки повинні розкрити інформацію про вплив на облікову політику та показники фінансової звітності, якщо нові та змінені МСФЗ призвели до суттєвих змін.
Зміни до МСФЗ, що набрали чинності з 01.01.2025.
Зміни, що вносяться до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі – МСБО 21) – "Неможливість обміну". Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (Неможливість обміну. Зміни що вносяться до МСБО 21(1).pdf).
Зміни стосуються визначення наявної можливості обміну валюти на іншу валюту. МСБО 21 надає уточнення щодо визначення, коли для валюти "наявна можливість обміну (еxchangeable)", і передбачає, що суб’єкт господарювання оцінює, чи є можливість обміну валюти на іншу валюту: (а) на дату оцінки; та (б) з визначеною метою. Також установлюється, як визначити валютний курс “спот”, якщо для валюти немає можливості обміну, та як розкрити це у фінансовій звітності, зокрема МСБО 21 передбачає розкриття інформації про:
- (а) характер і фінансові впливи неможливості обміну валюти на іншу валюту;
- (б) валютний курс (валютні курси) "спот", що використовуються;
- (в) процес оцінки; та
- (г) ризики, на які субʼєкт господарювання наражається через неможливість обміну валюти на іншу валюту.
Зміни до МСФЗ, що набирають чинності з 01.01.2026 (більш раннє застосування дозволяється).
Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" (далі – МСФЗ 7) та МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" (далі – МСФЗ 9) – "Зміни до Класифікації та оцінки фінансових інструментів". Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (GVT_Amendments to Classification and Measurement of Financial Instruments ukr_IFRSF.pdf).
Унесені зміни уточнюють класифікацію та оцінку фінансових інструментів, включаючи вимоги до розкриття інформації, та стосуються вимог щодо припинення визнання фінансових інструментів під час здійснення розрахунків за фінансовими зобов’язаннями за допомогою системи електронних платежів; оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов’язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Також змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і витрат.
Ураховуючи зазначені зміни, відповідні зміни також було внесено до Таксономії UA МСФЗ XBRL 2025 та доповнено новими розкриттями, а саме в примітках:
- [822390-05] Примітки – Інвестиції у власний капітал;
- [822390-08/а] Примітки – Фінансові активи або зобов’язання, договірні грошові потоки за якими ґрунтуються на умовних подіях;
- [822390-23] Примітки – Фінансові активи, перехідні положення до Змін до Класифікації та оцінки фінансових інструментів.
Щорічні вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку за МСФЗ ‒ Том 11. Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (Щорічні вдосконалення МСФЗ).
Зміни є незначними, проте суб’єктам господарювання потрібно розглянути ступінь впливу, щоб переконатися, чи призводять вони до змін в обліковій політиці. Зміни спрямовані на уточнення та вдосконалення стандартів для підвищення зрозумілості та узгодженості облікових підходів.
Облік хеджування суб’єктом господарювання, який уперше застосовує МСФЗ [Зміни до МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності" (далі – МСФЗ 1)].
Зокрема, внесено зміни до МСФЗ 1 для забезпечення їх відповідності вимогам МСФЗ 9, додано перехресні посилання для підвищення зрозумілості МСФЗ 1. Такі зміни спрямовані на усунення потенційної плутанини, що виникала через невідповідність між формулюванням пункту Б6 у МСФЗ 1 та вимогами до обліку хеджування у МСФЗ 9.
Відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання не повинні відображати у своєму першому звіті про фінансовий стан за МСФЗ будь-яких відносин хеджування, які не відповідають критеріям обліку хеджування за МСФЗ 9.
Прибуток або збиток від припинення визнання (Зміни до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації").
Зміни оновлюють формулювання щодо закритих вхідних даних та передбачають перехресне посилання на пункти МСФЗ 13 "Оцінка справедливої вартості" (далі – МСФЗ 13).
Розкриття відстроченої різниці між справедливою вартістю та ціною операції (Зміни до Основи для висновків щодо МСФЗ 7).
Зміни стосуються розкриття інформації, пов’язаної з визнанням різниць між ціною операції та справедливою вартістю на дату первісного визнання. Ці зміни спрямовані на узгодження формулювання положень Основи для висновків щодо МСФЗ 7 з відповідними положеннями МСФЗ 7, формулюваннями та концепціями МСФЗ 9 і МСФЗ 13.
Вступ та розкриття інформації про кредитний ризик (Зміни до Основи для висновків щодо МСФЗ 7).
Зміни внесено з метою уточнення того, що рекомендації необов’язково ілюструють усі вимоги, встановлені МСФЗ 7, та спрощення пояснення аспектів вимог МСФЗ, які не проілюстровані.
Припинення визнання зобов’язань з оренди (Зміни до МСФЗ 9).
Зміни стосуються уточнень вимог щодо припинення визнання орендарем зобов’язань з оренди відповідно до вимог МСФЗ 9.
Ціна операції (Зміни до МСФЗ 9).
Унесено зміни до пункту 5.1.3 МСФЗ 9 щодо оцінки під час первісного визнання торговельної дебіторської заборгованості та відповідні зміни до визначення термінів МСФЗ 9.
Визначення "фактичного агента" [(Зміни до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність" (далі – МСФЗ 10)].
Зміни внесено до пункту Б74 МСФЗ 10 з метою уточнення, що відносини, які описані в пункті Б74, є лише одним із прикладів обставини, за якої потрібно застосовувати судження, чи діє сторона як фактичний агент, чи ні.
Метод обліку за собівартістю [Зміни до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 7 "Звіт про рух грошових коштів" (далі – МСБО 7)].
Зміна полягає в оновленні формулювання пункту 37 МСБО 7 щодо заміни терміна "метод собівартості" на "за собівартістю", яку не було внесено під час прийняття проєкту змін до МСФЗ "Вартість інвестиції у дочірнє підприємство, підприємство під спільним контролем або асоційоване підприємство" у 2008 році.
Зміни до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 – Контракти щодо електроенергії з природних джерел (GVT_Contracts Referencing Nature-dependent Electricity Amendments to IFRS 9 and IFRS 7 ukr.pdf).
Контракти щодо електроенергії з природних джерел – це контракти, за якими суб’єкт господарювання наражається на ризик коливання базового обсягу електроенергії, оскільки джерело виробництва електроенергії залежить від неконтрольованих природних умов (наприклад, погодні). До контрактів щодо електроенергії з природних джерел включають як контракти на купівлю або продаж електроенергії з природних джерел, так і фінансові інструменти, які стосуються такої електроенергії.
З метою покращення звітування суб’єкта господарювання про фінансові наслідки контрактів на електроенергію, що залежить від природних ресурсів, які часто структуровані як угоди про купівлю електроенергії, внесені зміни, які передбачають:
- уточнення застосування вимог щодо "власного використання";
- дозвіл на облік хеджування, якщо ці контракти використовуються як інструменти хеджування;
- додавання нових вимог до розкриття інформації для того, щоб інвестори могли зрозуміти вплив цих контрактів на фінансові результати та грошові потоки компанії.
Ураховуючи зазначені зміни, також було внесено відповідні зміни до Таксономії UA МСФЗ XBRL 2025 та доповнено новими розкриттями в примітках:
- [822390-10/а] Примітки – Контракти щодо електроенергії з природних джерел.
Нові стандарти, що набирають чинності з 01.01.2027.
МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації" (далі – МСФЗ 19). Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (МСФЗ 19).
МСФЗ 19 дозволяє спростити звітність суб’єктів господарювання, зменшуючи витрати на підготовку фінансової звітності відповідних дочірніх підприємств і зберігаючи розкриття корисної інформації у фінансовій звітності для її користувачів.
МСФЗ 19 надає можливість дочірнім підприємствам вести лише один набір бухгалтерських записів для задоволення потреб як материнського підприємства, так і користувачів їхньої фінансової звітності, що послаблює вимоги до розкриття інформації: МСФЗ 19 дозволяє скорочення обсягу розкриття інформації, що водночас задовольняє потреби користувачів фінансової звітності дочірніх підприємств.
Суб’єкт господарювання має право застосовувати МСФЗ 19, якщо:
- суб’єкт господарювання не є публічно підзвітним суспільству (див. пункти 11–12 МСФЗ 19); та має кінцеве або проміжне материнське підприємство, яке складає консолідовану фінансову звітність для оприлюднення, що відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.
Зміни до МСФЗ 19 "Дочірні підприємства, що не є підзвітними суспільству: розкриття інформації".
Ці зміни до МСФЗ 19 спрямовані на врахування послаблення вимог до розкриття інформації, які були визначені новими та зміненими МСФЗ у період з лютого 2021 року до травня 2024 року. Рада міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі – РМСБО) буде розглядати необхідність внесення змін до МСФЗ 19 кожного разу під час прийняття нових стандартів чи змін до чинних МСФЗ.
Зміни до МСБО 21, МСФЗ 19, МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" – Переведення у валюту подання в умовах гіперінфляції.
Зміни визначають процедури переведення звітності у валюту подання в умовах гіперінфляційної економіки.
Ці зміни спрямовані на підвищення корисності отриманої інформації економічно ефективним способом, а також зменшення варіативності на практиці.
Зміни до МСФЗ 10 та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані і спільні підприємства" (далі – МСБО 28) – Операція продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством.
У грудні 2015 року РМСБО вирішила відкласти дату набрання чинності змінами до МСФЗ 10 та МСБО 28 до дати, що буде визначена РМСБО.
Дострокове застосування поправок все ще дозволяється.
Ці зміни враховують визнану невідповідність між вимогами МСФЗ 10 та МСБО 28 (2011) щодо продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством.
Змінами передбачено, що повний прибуток або збиток визнається, коли операція стосується бізнесу. Частковий прибуток або збиток визнається, коли операція стосується активів, які не становлять бізнес, однак визнається лише в межах часток непов’язаних інвесторів в асоційованій компанії або спільному підприємстві.
МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності" (далі – МСФЗ 18).
Новий МСФЗ 18 замінює МСБО 1 "Подання фінансової звітності". Надаємо оновлену інформацію з урахуванням офіційного перекладу, розміщеного на сайті Міністерства фінансів України (МСФЗ 18).
Відповідно до МСФЗ 18 мета фінансової звітності полягає в наданні фінансової інформації про активи, зобов’язання, власний капітал, доходи та витрати суб’єкта господарювання, що звітує, яка є корисною для користувачів фінансової звітності в оцінюванні перспектив майбутніх чистих грошових надходжень до суб’єкта господарювання та оцінюванні того, як управлінський персонал розпоряджається економічними ресурсами суб’єкта господарювання.
Для досягнення мети фінансової звітності суб’єкт господарювання надає інформацію в основних фінансових звітах і розкриває її в примітках, реалізуючи це в наданні структурованих зведень визнаних активів, зобов’язань, власного капіталу, доходу, витрат і грошових потоків суб’єкта господарювання, що звітує, які є корисними для користувачів фінансової звітності.
Серед нових вимог МСФЗ 18, що покращують якість фінансової звітності, є вимоги щодо обов’язкового визначення проміжних підсумків у звіті про прибутки та збитки, вимоги щодо розкриття інформації про показники ефективності, визначені керівництвом, та додавання нових принципів агрегування та дезагрегування інформації.
МСФЗ 18 запроваджує нову структуру для звіту про прибутки або збитки та передбачає, що суб’єкт господарювання повинен буде класифікувати всі доходи та витрати у своєму звіті про прибутки або збитки за однією з п’яти категорій: операційна, інвестиційна, фінансова, податки на прибуток і припинена діяльність. МСФЗ 18 запроваджує нові обов’язкові підсумки та проміжні підсумки і вимагає їх подання у звіті про прибутки та збитки, зокрема "операційні прибутки або збитки", "прибутки або збитки до фінансування та податку на прибуток", "прибутки або збитки".
МСФЗ 18 установлює вимоги щодо визначення суб’єктом господарювання свого основного виду господарської діяльності, що впливає на класифікацію доходів та витрат за зазначеними вище категоріями. Залежно від основного виду господарської діяльності деякі доходи та витрати можуть бути класифіковані не в інвестиційній чи фінансовій категорії, а в операційній категорії. Це, зокрема, може стосуватися суб’єктів господарювання, які інвестують в активи певних типів або надають фінансування клієнтам. Для визначення основного виду господарської діяльності та класифікації доходів і витрат за відповідними категоріями радимо детально вивчити відповідні пункти МСФЗ 18.
Також МСФЗ 18 уводить нові розкриття (за наявності): визначені управлінським персоналом показники результатів діяльності, що визначаються як проміжні підсумки доходів та витрат, які:
- суб’єкт господарювання використовує в публічній комунікації за межами фінансової звітності;
- суб’єкт господарювання використовує для донесення до користувачів фінансової звітності думки управлінського персоналу щодо певного аспекту фінансових результатів суб’єкта господарювання в цілому; та
- не зазначено в пункті 118 МСФЗ 18 або МСФЗ конкретно не вимагають їх подавати чи розкривати.
МСФЗ 18 вимагає розкриття інформації про всі основні визначені управлінським персоналом показники результатів діяльності суб’єкта господарювання в одній примітці до фінансової звітності, а також про кожен такий показник, включаючи те, як управлінський персонал бачить суть цього показника та як цей показник порівнюється із відповідними показниками, подання яких вимагається МСФЗ 18. Ця інформація має розкриватися в складі фінансової звітності, яка підлягатиме обов’язковому аудиту.
МСФЗ 18 також установлює вдосконалені вимоги стосовно агрегування та дезагрегування інформації в основних фінансових звітах та/або примітках, спрямовані на забезпечення більш глибокого і чіткого розумінням фінансових результатів. МСФЗ 18 вимагає, щоб агрегування та дезагрегування інформації здійснювалося з посиланням на спільні та відмінні характеристики. Також суб’єкт господарювання позначає та описує статті, подані в основних фінансових звітах або примітках у спосіб, що правдиво подає характеристики статті, надаючи всі описи та пояснення, необхідні користувачеві фінансової звітності для розуміння таких статей. Передбачено вимоги щодо подання детальнішої інформації з униканням загальних позначень, таких як "інше" / "інші".
Ураховуючи суттєві зміни до подання інформації у фінансовій звітності суб’єктам господарювання потрібно завчасно розпочати вивчення МСФЗ 18 та підготовку до звітування за ним. Слід почати із визначення його впливу на розкриття інформації у фінансовій звітності, з перегляду облікової політики, агрегування даних, адаптації облікових систем і процесів для підготовки фінансової звітності.
МСФЗ 18 застосовується ретроспективно.
У зв’язку із прийняттям МСФЗ 18 РМСБО оновила Таксономію XBRL у версії 2025 року, розробивши окремі точки входу для тих суб’єктів господарювання , які проводжують звітувати за МСБО 1, та для тих суб’єктів господарювання, які достроково перейшли на МСФЗ 18. У Таксономії UA МСФЗ XBRL 2025 для заповнення буде доступним тільки версія для суб’єктів господарювання, які продовжують складати фінансову звітність, застосовуючи МСБО 1.
Також РМСБО цього року оприлюднила два документи рекомендаційно-роз’яснювального характеру та навчальний матеріал:
- Розкриття інформації про невизначеності у фінансовій звітності (Disclosures about Uncertainties in the Financial Statements).
Цим документом додано ілюстративні приклади до вже опублікованих Ілюстративних прикладів, Рекомендацій із впровадження, Основ для висновків до таких МСФЗ: МСФЗ 18, МСФЗ 7, МСБО 8 "Основа для складання фінансової звітності", МСБО 36 "Зменшення корисності активів", МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи", МСБО 1.
Метою цих прикладів було продемонструвати, як суб’єкт господарювання може застосовувати вимоги МСФЗ для розкриття інформації про невизначеності у фінансовій звітності, зокрема про вплив кліматичних ризиків, але не тільки.
Основи для висновків, Ілюстративні приклади та Рекомендації із впровадження є документами, що доповнюють відповідні МСФЗ, але не є частиною МСФЗ. Ці документи відображають певні аспекти вимог МСФЗ, але не надають офіційних тлумачень та додаткових вимог. Використання цих документів може бути корисним для розуміння концепцій та принципів, що закладені в МСФЗ.
- Безперервність діяльності: зосередження на розкритті інформації.
Цей навчальний матеріал був вперше випущений у січні 2021 року у відповідь на питання зацікавлених сторін під час пандемії COVID-19. Документ було переглянуто й оприлюднено у квітні 2025 року з метою актуалізації вимог до нових стандартів та змін в існуючі стандарти, вилучення посилань на пандемію COVID-19 і повʼязане з нею напружене економічне середовище (going-concern).
- Переглянуте Практичне застосування 1 "Коментарі керівництва" (IFRS Practice Statement 1 Management Commentary) (далі – Коментарі керівництва).
Документ створено для того, щоб надати регуляторам глобальний орієнтир для оновлення або розроблення національних вимог і рекомендацій щодо управлінських коментарів або подібних звітів. Також надається комплексний ресурс для суб’єктів, щоб задовольнити інформаційні потреби користувачів. Розробляючи оновлені Коментарі керівництва, РМСБО спиралася на інновації у звітності. Оновлені Коментарі керівництва підтримують надання взаємопов’язаної інформації в Коментарях керівництва, а також у всіх коментарях керівництва та інших фінансових звітах загального призначення. Зокрема, це може стосуватися узгодження інформації, що подається у фінансовій звітності та звітності зі сталого розвитку. Цей документ не є обов’язковим до застосування для складання фінансової звітності за МСФЗ і може мати допоміжне значення для прийняття управлінських рішень.
Коментарі керівництва та Розкриття інформації про невизначеності у фінансовій звітності доступні для ознайомлення на сайті РМСБО англійською мовою.
Звітність із сталого розвитку.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 № 1015-р схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі – Стратегія).
Метою Стратегії є запровадження подання підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі – ЄС), сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.
У ЄС питання звітування із сталого розвитку врегульовано у прийнятій Європейським Парламентом і Радою Директиві (ЄС) 2022/2464 від 14.12.2022 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС, Директиви 2006/43/ЄС і Директиви 2013/34/ЄС щодо корпоративної звітності із сталого розвитку (далі – Директива 2022/2464/ЄС) та Делегованому Регламенті Комісії (ЄС) 2023/2772, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради щодо стандартів звітності із сталого розвитку. Зокрема, зазначеним Регламентом затверджено Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS), які відповідні підприємства повинні використовувати для звітування із сталого розвитку згідно зі статтями 19a і 29a оновленої Директиви 2013/34/ЄС.
Вимоги Директиви 2022/2464/ЄС реалізуються через стандарти звітності, які передбачають розкриття загальної інформації, інформації про екологічні питання, соціальні та трудові питання та питання корпоративного управління. Є 12 стандартів, які охоплюють усі аспекти сталого розвитку: ESRS 1 "Загальні вимоги”, ESRS 2 "Загальні розкриття", E1 "Зміна клімату", E2 "Забруднення", E3 "Водні та морські ресурси", E4 "Біорізноманіття та екосистеми", E5 "Циркулярна економіка", S1 "Власна робоча сила", S2 "Працівники у ланцюгу вартості", S3 "Вплив на громади", S4 "Споживачі та кінцеві користувачі", G1 "Ділова поведінка".
Звітність із сталого розвитку не є фінансовою звітністю. Відповідно до проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо запровадження звітності із сталого розвитку" від 04.08.2025 № 13598 (далі – Проєкт № 13598), звітність із сталого розвитку має бути частиною звіту про управління та подаватися одночасно із фінансовою звітністю. Звітність із сталого розвитку, яка має бути обов’язковою до подання визначеним колом суб’єктів господарювання, згідно з Проєктом № 13598 має складатися за стандартами звітності із сталого розвитку, які прийняті Європейською комісією. Відповідно до Проєкту № 13598 першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність із сталого розвитку за стандартами звітності із сталого розвитку, для великих підприємств, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб, – 2027 рік; для материнських підприємств великої групи, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб, – 2027 рік; для великих підприємств та материнських підприємств великої групи, крім тих, що зазначені вище, – 2028 рік; для малих та середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, – 2029 рік.
Також у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності" від 05.09.2025 № 14016, яким передбачено встановлення вимог до аудиторів щодо підготовки звіту з обов’язкового надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку.
Підготовка звітності із сталого розвитку вимагатиме здійснення великого обсягу робіт у частині визначення ризиків, можливостей і впливу, суттєвості впливу, ланцюжка створення вартості, їх оцінки та належної перевірки, тому суб’єктам господарювання потрібно розпочати підготовчу роботу з аналізу інформації, розроблення плану складання звітності із сталого розвитку, збору і перевірки інформації, необхідної для складання такої звітності.
СЛАВА УКРАЇНІ!