Промова Андрія Пишного: "Маневруючи в мінливому ландшафті: центральні банки в умовах нової реальності"

Вступна промова Голови Національного банку Україна Андрія Пишного під час VIIІ Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі (Київ, 21 червня 2024 року).

Шановні гості, колеги, глядачі трансляції!

Я вітаю всіх учасників VIII Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.

Дуже радий поверненню цієї професійної дискусії до Києва. Це знаково. Й водночас додає їй відповідного контексту.  Адже тема, яку ми з вами обговорюємо протягом двох днів конференції, стосується дуже важливого питання – "Маневруючи в мінливому ландшафті: центральні банки в умовах нової реальності".

Прикметно, що під час жодної доповіді жоден доповідач не засумнівався в тому, що ця нова реальність існує. І що цей ландшафт дійсно перетворився на дуже мінливе середовище.

Наскрізною темою кожного обговорення сьогодні так чи інакше є виклики та завдання, породжені новою реальності, що постала саме після 24 лютого 2022 року.  І центробанки – не виключення.

У лютому 2022 року Національний банк України опинився одночасно перед обличчям найбільших страхів центробанкірів, які реалізувалися одномоментно: країна втратила третину ВВП, 20% територій були окуповані, міграція  сягнула колосальних обсягів, перетнувши межу в 16 млн людей. Війна щохвилини генерувала все більший дефіцит бюджету. НБУ змушений був вдатися до емісії, щоб підтримати обороноздатність країни. Інфляція стрімко зростала.

Ми опинилися в епіцентрі "ідеального шторму" – потужного та непрогнозованого. Такої концентрації шоків не переживав напевне жоден центробанк. Ми мали реагувати миттєво, реалізуючи екстрені протоколи, шукаючи оптимальні рішення в мінімальні терміни, застосовуючи неортодоксальні та інноваційні інструменти… Якщо охарактеризувати це одним терміном, це буде "екстремальна невизначеність".

Невизначеність, спровокована агресією росії.

Невизначеність, яка докорінно змінила реальність України та світу.

Невизначеність, яка вже стала для нас новою нормою.

Парадоксом цієї ситуації є те, що зростання невизначеності спровокувало водночас зростання очікувань до прогнозів і рішень, які генерує центробанк. Ми спостерігаємо це вже третій рік поспіль, зараз навіть ще відчутніше, – в нашій роботі та наших рішеннях хочуть бачити острівець стабільності посеред шторму, який не вщухає.

Наші спостереження підтверджує й голова Банку Франції Франсуа Віллерой де Галау, який зазначив, що "Довіра до центробанків та їхні рішучі дії мають наслідки: вони підживлюють зростання очікувань суспільства".

Маємо пряму залежність: що ефективнішою є політика центробанку, що вищою є довіра до нього, то вищими є очікування від його рішень.

Це те, що нас об’єднує з іншими центробанками. Вони так само мають справу з очікуваннями.

У центробанків різних країн можуть бути по-різному сформульовані законодавчо закріплені мандати, але кожен спрямовує свої зусилля на формування та управління очікуваннями, на збереження довіри, яка є ключовим аспектом забезпечення ефективності політики центрального банку.

Ми маємо певні інсайти, якими я поділюся, але ми точно не маємо відповідей на всі питання.

Тому сьогодні ми будемо шукати відповіді разом і першим питанням є таке: Як зберегти довіру до центрального банку в умовах високої невизначеності та в процесі трансформації? Драматичної трансформації.

Попри увесь той колосальний досвід, який отримав НБУ упродовж повномасштабної війни, невизначеність невпинного генерує нові виклики. І для нас. І для всього світу. 

Відлуння шторму, який розпочався в Україні, сьогодні відчутне як на європейському континенті, так і за океаном.

Війна вже позначилася на продовольчій безпеці світу, міграційних потоках, перерозподілі бюджетів на користь військових витрат. Вона впливає на логістичні та виробничі можливості, спонукає посилювати кордони як на землі та у воді, так і в кіберпросторі. Вона відчутна в зниженні темпів економічного зростання та підвищенні глобального інфляційного тиску.

Світ дуже взаємопов'язаний торговими, фінансовими, геополітичними ланцюгами. В результаті сьогодні ми бачимо, що великі шоки можуть мати зовсім інший асиметричний та нелінійний ефект через складну взаємопов’язану економіку та особливості формування очікувань.

Війна росії проти України точиться на нашій території лише географічно... І за законами “ідеального штормуˮ може статися найгірший сценарій…

Тож питання друге: чи готові центробанки до того, що війна опиниться біля кордонів їхніх країн?

Досвід НБУ засвідчує, що для ефективної реалізації мандата більше недостатньо традиційних підходів та інструментів. А подекуди нові виклики диктують необхідність змінювати не просто підходи, але й філософію центробанкінгу.

З моменту повномасштабного вторгнення ми накопичили унікальну базу знань та рішень, які виявили  свою дієвість в умовах високої невизначеності.  Упродовж цього часу фінансовий сектор та економіка пройшли шлях від виживання та адаптації до поступового відновлення.

Разом із рішеннями ми сформували кілька інсайтів, які, я розраховую, ми з вами сьогодні доповнимо під час дискусій.  

1. Центральні банки мають готуватися до криз. У кризових ситуаціях ми не піднімаємося до рівня наших очікувань, а опускаємося до рівня нашої підготовки.

Ідея підготовки до криз не є чимось новим. Вона лежить в основі функції забезпечення фінансової стабільності, яка як частина мандата центробанку набула поширення після азіатської кризи ринків та закріпилася після глобальної фінансової кризи 2007-2008 років.

По суті її виконання передбачає створення системи буферів, системи  раннього реагування: сьогодні готуйтеся до того, що, можливо, буде завтра. Тому не потрібно боятися враховувати досвід, який створила невизначеність, він також є частиною еволюційного розвитку мандата центробанку. Україна дуже дорого платить за той досвід, який формує і яким готова ділитися.

Національний банк розпочав свою підготовку одразу після анексії Криму у 2014 році. Завдяки заздалегідь підготовленим протоколам дій та пакета антикризових заходів, уведених в дію 24 лютого 2022-го, ми змогли стабілізувати ситуацію.

Вдалося запобігти паніці, не допустити відпливу капіталу та допомогти країні прийняти бій і захистити свою незалежність.

Ми зафіксували обмінний курс до долара США, запровадили адміністративні обмеження щодо валютних операцій і транскордонного руху капіталу. Задіяли протоколи безперебійної діяльності банківської системи. Чи відомі вам приклади, коли в країні під час повномасштабної війни, навіть у перший її день, можна було легко розраховуватися карткою?

Я знаю єдиний. Це Україна.

Не зупинився жоден платіж, не припинив роботу жоден український банк, громадяни безперебійно мали доступ до своїх грошей, продовжували зберігати їх на депозитах.  Ми підтримали бюджет країни, здійснивши емісію у 400 млрд грн, доки Україна чекала на фінансову підтримку від партнерів, адже сили оборони потребували негайного фінансування.

Дуже влучною є метафора зі сфери тактичної медицини, яку я часто використовую, щоб пояснити зміст та значення антикризових заходів. У разі важкого поранення (а саме так можна описати повномасштабне вторгнення для економіки України) якнайшвидше потрібно зупинити кровотечу, перетиснути пошкоджені судини турнікетом. Таким турнікетом для фінансової системи стали наші екстрені заходи. Але з часом такий турнікет починає створювати загрози для життя, його потрібно спочатку послабити, а потім і позбавитися, щоб організм почав відновлюватися. Про те, як зробити це безпечно в умовах повномасштабної війни, наш другий інсайт:

2. В часи невизначеності стратегічне планування допомагає не збитися з курсу.

Війна не завершилася швидко. Отже, економіка, бізнес, громадяни мали адаптуватися та налагодити свою діяльність в умовах воєнного стану.

Це потребувало калібрування нашого інструментарію. Фактично ми мали створити нову грошово-кредитну політику в умовах війни. Віднайти нову норму. 

Невизначеність не дає чітких вхідних даних чи строків, на які б ми могли спиратися. Як діяти в цьому випадку?

Нашим рішенням стало стратегічне планування, яке допомогло віднайти потрібні дороговкази та відповіді.

Це ще один прояв нової норми – попри невизначеність воєнного часу, ми оновили два ключові стратегічні документи: Стратегію Національного банку України та Стратегію розвитку фінансового сектору. А пізніше разом із експертами Міжнародного валютного фонду – Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

«Фінансова фортеця» – таку назву має стратегія Національного банку, апелюючи до тієї сили та певної стабільності, якої чекають від нас стейкхолдери, учасники фінансового сектору та, власне, бізнес і населення – кінцеві споживачі фінансових послуг, власне кожен із нас

Поступово крок за кроком, спираючись на стратегічні цілі, ми змогли досягти того, що економіка почала відновлюватися, попри війну, а фінансовий сектор продовжив реформування, адже ми не можемо чекати завершення війни, щоб рухатися шляхом євроінтеграції. 

3. Нова реальність змушує трансформуватися не лише центробанки, а й інші інституції: уряди та міжнародні фінансові організації.

У 2023 році Україна отримала від Міжнародного валютного фонду програму розширеного фінансування, яку я дійсно вважаю історичною. І не лише тому, що нам вдалося заручитися безпрецедентною за обсягами фінансовою допомогою від партнерів.

І не лише тому, що завдяки програмі Україна втілює амбітний план реформ, посилюючи свою стійкість та спроможність.

Програма стала свідченням нового погляду на реальність з боку МВФ. Вона є прецедентом, коли Фонд переглянув власну кредитну політику та відкрив можливість роботи з країнами, що стикаються з надзвичайно високою невизначеністю під впливом екзогенних факторів. МВФ проявив зрілість та лідерство у відповідь на виклики нової реальності.

Ще одним прикладом такої трансформації є перезавантаження відносин Національного Банку України та Міністерства фінансів України, побудоване на взаємодії, чіткому розумінні меж мандата кожної з інституцій, але водночас усвідомленні нашої спільної мети. 

Свого часу Крістін Лагард в одному з інтерв’ю наголосила на зростаючій ролі злагоджених дій монетарної та фіскальної влади в умовах турбулентності: "Монетарна та фіскальна політика відіграють взаємодоповнюючу роль у боротьбі з ціновим тиском. Вони повинні працювати пліч-о-пліч і не суперечити один одному".

Складно заперечити.

Така співпраця певним чином розширює мандат НБУ, який долучається до  вирішення проблеми закриття фіскального розриву, що зазвичай не входить у периметр уваги центробанку. Про це на нашій вчорашній зустрічі зазначила також пані Гіта Гопінат. Але надзвичайна ситуація й нова реальність потребують від нас нових підходів.

І саме завдяки якісно новій взаємодії з фіскальною владою ми змогли активізувати внутрішній  борговий ринок, який дав змогу за час повномасштабної війни залучити понад один трильйон гривень внутрішнього фінансування.  Крім того, за участю Національного банку ефективною є боротьба й з тіньовими схемами, через які бюджет раніше втрачав мільярди гривень. Сьогодні ці кошти надходять до бюджету і підживлюють нашу здатність та спроможність до спротиву.

А головне – така синергія дає змогу знайти немонетарні канали збільшення надходжень до державного бюджету. Навіть попри триваючу війну, з початку 2023 року  ми жодного разу не вдалися до емісійного фінансування дефіциту бюджету!

4. Для збереження макрофінансової стабільності в умовах нової реальності нам, центробанкам, критично важливо навчитися дивитися ширше, шукати нові шляхи виконання мандата.

У нашому випадку таким прикладом є залученість НБУ до реалізації санкційної політики держави проти росії. Ужорсточення санкцій, контроль за їх дотриманням, постійний моніторинг та виявлення схем обходу санкцій, ізоляція фінансової системи росії – все це потроху знекровлює ресурси рф продовжувати війну. І ми будемо боротися за кожну можливість.

5. Невизначеність генерує глобальні ризики для незалежності центральних банків.

Про них говорить і директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва у своїй програмній статті: «Зміцнити незалежність центрального банку для захисту світової економіки». Я б хотів, щоб ми не забували, що незалежність центробанку – це водночас і  мета, і величезний ресурс для країни. Результати дослідження МВФ, які наводить пані Георгієва, підтверджують, що незалежність має вирішальне значення для перемоги в боротьбі з інфляцією та досягнення стабільного довгострокового економічного зростання.

Незалежність лежить в основі довіри до дій центробанку, ціна якої в нестабільні часи надзвичайна. Тож маємо враховувати цей виклик сьогодні.

Наостанок я назву фразу, яка з минулого року закріплена в місії НБУ. Це дуже простий та чіткий меседж: “Ми залишаємося віддані нашим цілям із забезпечення цінової та фінансової стабільності. Водночас беремо на себе зобов’язання реалізовувати їх за будь-яких умовˮ.

Це речення охоплює усі попередні тези і спрямовує нас до третього, ключового питання: Як має змінитися центробанк, щоб залишатися стійким та ефективним в умовах нової реальності? Що ми повинні змінити, а що має залишатися незмінним?

Попереду нас чекає три дискусійні панелі та ключова промова пані Гіти Гопінат. Безсумнівно, вищезазначені питання будуть обговорюватися. Нам важливе це обговорення, ми відкриті до спільного пошуку відповідей, нам важливо «писати цей підручник» про роботу центрального банку під час війни, писати його разом в умовах екстремальної невизначеності

З нетерпінням чекаю на обговорення та нові інсайти.

Плідного нам робочого дня

Слава Україні!