Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення підвищити облікову ставку до 14,5% річних з 15 грудня цього року. Ми прийняли таке рішення з огляду на посилення інфляційних ризиків. Проведення більш жорсткої монетарної політики необхідне для зниження інфляції до цільового рівня у середньостроковій перспективі.
Поглянемо на інфляційні тенденції, які спостерігалися після нашої останньої зустрічі з питань монетарної політики наприкінці жовтня.
Протягом останніх двох місяців темпи споживчої інфляції знижувалися, проте повільніше ніж ми прогнозували. У листопаді вона становила 13,6% річних.
Відхилення інфляції від прогнозу пояснюється вищими, ніж очікувалося, темпами базової інфляції через підвищення виробничих витрат та пожвавлення споживчого попиту. Також відхиленню сприяли вищі за прогноз темпи зростання цін на сирі продовольчі товари та паливо.
До уповільнення загальної інфляції насамперед призвело вичерпання дії факторів, які спричинили стрімке здорожчання у середині року сирих продовольчих товарів, зокрема, молока, м'яса та овочів.
Водночас, прискорилося зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки як результат підвищення цін на відповідні сирі продукти у попередні місяці. Також збільшилися темпи зростання вартості ринкових послуг під впливом підвищення виробничих витрат та пожвавлення споживчого попиту.
Як наслідок, базова інфляція в листопаді прискорилася до 8,6%, відображаючи посилення фундаментального тиску на споживчі ціни.
Ціни на паливо також зросли внаслідок підвищення світових цін на нафту та послаблення гривні до євро (акцизи на паливо встановлено в євро).
Помірний тиск на рівень інфляції, переважно через ціни на імпортовані непродовольчі товари, зокрема, побутову техніку, справляла і ситуація на валютному ринку.
Ми бачимо, що з 20-х чисел листопада посилився тиск на курс гривні під дією тимчасових, у тому числі сезонних, чинників. Зокрема, на пропозицію валюти впливає сезонне зменшення ділової активності. Водночас наприкінці року традиційно посилюється попит на валюту. Також тиснуть психологічні фактори – несприятливі очікування щодо майбутньої динаміки курсу гривні.
Однак фундаментальні фактори продовжують залишатися сприятливими.
- Прискорення економічного зростання в країнах – основних торговельних партнерах України підтримує зовнішній попит на вітчизняний експорт. Так, темпи зростання країн Єврозони в ІІІ кварталі були найвищі за останні шість років, а зростання окремих країн Центральної та Східної Європи, зокрема, Румунії та Туреччини були одними з найвищих у світі.
- Світові ціни на основні товари українського експорту залишаються на відносно високому рівні.
Так, ціни на залізну руду продовжували підтримуватися високим попитом з боку Китаю, незважаючи на зменшення виробництва у північних провінціях країни в рамках державної політики захисту навколишнього середовища. Це, у свою чергу, утримувало ціни на сталь на високому рівні. Причому ціни на сталь українського виробництва сьогодні на 56% вищі, ніж рік тому. Завдяки цьому металургійний експорт помітно зріс і забезпечує сьогодні понад 40% пропозиції валюти.
Ціни на пшеницю зростали на тлі несприятливих погодних умов та зростання попиту на зернові високої якості. Ціни на кукурудзу, хоча й не демонстрували чіткої висхідної динаміки, проте залишалися доволі стабільними.
- На світових фінансових ринках відновилася зацікавленість інвесторів до активів країн з економіками, що розвиваються. Як наслідок, поступово зростає пропозиція валюти з боку інвесторів, які заводять валюту в Україну для інвестування в гривневі ОВДП.
Водночас, Національний банк продовжує зберігати присутність на валютному ринку на випадок надмірних коливань обмінного курсу від впливом ситуативних факторів. З початку вересня чистий продаж валюти Національним банком становить 156 млн дол. США. Міжнародні резерви на початок грудня становили 18,9 млрд дол. США. Цих коштів цілком достатньо для проведення інтервенцій з метою згладжування надмірних коливань на валютному ринку у разі потреби.
Як всі ці тенденції відобразяться на показнику інфляції на кінець року?
Недостатньо швидке зниження інфляції свідчить, що на кінець 2017 року інфляція більш суттєво відхилиться від цільового рівня, ніж припускалося раніше.
Наголошую – відхилення інфляції від цільових показників не є свідченням того, що інфляційне таргетування в Україні не працює. Такі випадки є невід’ємною частиною цього режиму монетарної політики, і вони часто трапляються з центробанками-таргетерами інфляції.
Якщо ми бачимо чинники, що не дозволяють повернути інфляцію до цілі в раніше оголошені строки, ми маємо вжити заходів для її наближення до цілі, а також пояснити причини відхилення, шляхи та строки повернення до цілі. Суспільство має знати, що Національний банк проводить адекватну політику і в середньостроковій перспективі поверне інфляцію до цілі. Для цього ми і даємо такі детальні пояснення під час нашої кожної зустрічі з питань монетарної політики.
Повертаючись до сьогоднішнього рішення підвищити облікову ставку – чим же воно зумовлено?
З часу прийняття попереднього рішення щодо облікової ставки та оприлюднення останнього макроекономічного прогнозу Національного банку, стала більш імовірною реалізація ризиків, які можуть стримати зниження інфляції наступного року.
Зокрема:
- По-перше, обсяг видатків, передбачений у прийнятому Державному бюджеті на 2018 рік, суттєво вищий від закладеного у жовтневий прогноз Національного банку. Також є ризик більш значного підвищення соціальних стандартів, що може вплинути як на споживчий попит з боку населення, так і на собівартість товарів та послуг.
- По-друге, посилилися ризики відтермінування наступного кредитного траншу за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.
- По-третє, здорожчання сирих продуктів харчування може і надалі мати значний вплив на ціни на продукти з високим ступенем обробки, як це було у другій половині 2017 року.
- Крім того, зростання світової економіки може бути більш суттєвим, ніж очікувалося раніше. Це може стимулювати подальшу трудову міграцію і, відповідно, спричинити підвищення заробітних плат.
Через наведені фактори протягом останніх місяців також погіршуються інфляційні очікування, насамперед підприємств та населення.
В рішенні щодо облікової ставки у жовтні ми наголошували, що реалізація зазначених інфляційних ризиків може бути підставою для подальшого підвищення облікової ставки.
Відповідно, з огляду на необхідність нівелювати вплив окреслених ризиків та забезпечити низхідний тренд інфляції до цільових показників, Національний банк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 14,5% річних.
Як продемонстрував розвиток подій на грошово-кредитному ринку після попереднього рішення з монетарної політики у жовтні, канали, через які облікова ставка Національного банку впливає на інфляцію, є досить дієвими. Зокрема, після підвищення облікової ставки банки збільшували відсоткові ставки, що сприяло пожвавленню притоку коштів у банківську систему. Також зросла дохідність за фінансовими інструментами у гривні.
Національний банк очікує, що поточне підвищення облікової ставки буде й надалі стимулювати притік заощаджень у банківський сектор і, відтак, стримуватиме споживчий попит. Також підвищення ставок робить більш привабливими фінансові інструменти в національній валюті порівняно з аналогами в іноземній валюті. Це, у свою чергу, матиме позитивний вплив на майбутню інфляцію через канал обмінного курсу.
Саме завдяки такому впливу підвищення облікової ставки інфляція продовжить знижуватися протягом наступного року.
Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання. Зокрема, стійке покращення інфляційних очікувань виступає основним фактором зниження ставок банків за кредитами у середньостроковій перспективі.
Якою буде монетарна політика в подальшому?
У разі подальшого посилення фундаментальних інфляційних ризиків Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки, щоб привести інфляцію до цільової траєкторії. Наступне рішення щодо облікової ставки буде прийматися з урахуванням уже нових макроекономічних прогнозів, зокрема щодо інфляції.
Сьогоднішня зустріч з монетарної політики остання у цьому році. Наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться вже в новому році 25 січня. Тоді ж буде презентовано оновлені макроекономічні прогнози на 2018 та наступні роки.
Дякую за увагу!