Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління приняло рішення підвищити облікову ставку до 13,5% річних з 27 жовтня 2017 року. Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції та наближенню до цілі у наступному році.
Поглянемо на інфляційні тенденції, які спостерігалися протягом місяця, що пройшов з часу попереднього засідання Правління з монетарної політики.
Споживча інфляція у вересні прискорилась до 16.4% у річному вимірі і перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в липневому Інфляційному звіті. Це зумовлено насамперед прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також певним пожвавленням споживчого попиту.
Як і в попередні місяці, через дію факторів з боку пропозиції на внутрішньому ринку високими темпами зростали ціни на фрукти та овочі, м’ясну та молочну продукцію.
Здорожчання сирих продуктів харчування опосередковано – через вплив на вартість продуктів з високим ступенем переробки – вплинуло і на рівень базової інфляції, яка так само перевищила очікування.
Також на базовій інфляції позначилося зростання цін на послуги. Останні подорожчали через збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці.
Прискоренню базової інфляції (7,7%) сприяла й очікувана активізація споживчого попиту. Внаслідок підвищення заробітних плат в приватному секторі через високий попит на робочу силу зросли реальні наявні доходи населення, а соціальні ініціативи спричинили поступове поліпшення споживчих настроїв.
Однак для підтримки рівня споживання домогосподарства продовжували використовувати накопичені раніше заощадження. Крім того, споживчий попит усе ще стримували млява динаміка інших номінальних доходів населення (насамперед від ведення бізнесу та від власності).
Протидіяли зростанню базової інфляції досить жорстка фіскальна та монетарна політика.
Ситуація на валютному ринку також не чинила тиску на рівень інфляції.
В цілому фундаментальні фактори, які впродовж більшої частини поточного року зумовлювали зміцнення гривні до долара США, зберігалися.
- Зокрема, ціни на українську сталь на світових ринках сьогодні на 56%, на залізну руду – на 7% вищі, ніж рік тому. Як наслідок, обсяги продажу валютної виручки з боку компаній металургійного сектору лишаються на досить високому рівні, який перевищує минулорічні показники.
- Також ціни на окремі зернові, зокрема на пшеницю на 14% вище ніж рік тому.
- Поступово зростає пропозиція валюти з боку інвесторів, які заводять валюту в Україну для інвестування в гривневі ОВДП та в рамках угод з приватизації.
Певне послаблення обмінного курсу у вересні-жовтні зумовлено переважно ситуативними факторами, а також впливом сезонності попередніх років на настрої економічних агентів.
- По-перше, період активного збору врожаю збігся у часі з підвищенням цін на нафту на світових ринках, що призвело до збільшення обсягу купівлі валюти нафтотрейдерами.
- По-друге, українські компанії більш активно, ніж у літні місяці, купували валюту для повернення та обслуговування кредитів перед нерезидентами та валютних кредитів перед українськими банками. Це відповідає й річним пікам ділової активності.
- По-третє, зріс попит на валюту на готівковому ринку з боку населення під тиском психологічних чинників.
- Водночас пропозиція валюти була обмеженою, оскільки ще не повною мірою почала надходити на валютний ринок виручка від продажу компаніями агро-промислового комплексу нового врожаю.
Відповідно, Національний банк згладжував надмірні коливання курсу гривні – з початку вересня чистий продаж валюти через інтервенції НБУ становив 227 млн дол. США.
Після тривалої тенденції до покращення інфляційних очікувань, протягом останніх місяців вони погіршились. Згідно з результатами опитувань домогосподарств, банків та фінансових аналітиків, проведених у вересні-жовтні, Національний банк відзначає підвищення очікувань щодо темпів зростання цін на наступні 12 місяців. Погіршення очікувань зокрема відображає вплив високих поточних показників зростання цін та ефект від оголошення підвищення соціальних стандартів.
Якою ми бачимо динаміку інфляції в подальшому?
Надалі інфляція буде уповільнюватися і знову наблизиться до цільових значень. Однак цей процес буде тривалішим, ніж прогнозувалося раніше.
Це передбачено в переглянутих прогнозах інфляції на поточний та наступний роки.
Оновлення прогнозу пов’язане як з прискоренням інфляції впродовж останніх місяців, так і з появою нових проінфляційних факторів. Зокрема, з огляду на більш активне відновлення споживчого попиту, підвищення соціальних стандартів, акцизів на тютюнові вироби тощо.
Ми очікуємо, що до кінця поточного року інфляція уповільниться до 12,2%.
У наступному році вона продовжить знижуватися та наблизиться до центральної точки цільового діапазону 6,5% +/- 2 в.п. у третьому кварталі 2018 року. А на кінець наступного року вона становитиме 7,3%.
Прогноз інфляції на 2019 рік залишився незмінним, на рівні цілі – 5,0%.
Зниження інфляції у 2018-2019 роках з поточного рівня буде обумовлено досить жорсткою монетарною політикою, затуханням впливу різкого підвищення цін на продовольчі товари та помірною волатильністю обмінного курсу.
Відповідно, буде уповільнюватися як інфляція сирих продовольчих товарів, так і базова інфляція, яка відчутно від неї залежить. Загалом, фундаментальний інфляційний тиск на прогнозному горизонті буде залишатися стриманим.
Найбільш суттєво серед компонент інфляції у наступних роках зростатимуть адміністративно регульовані ціни (більше ніж на 10% у рік). Це переважно відбудеться внаслідок очікуваного поступового підвищення світових цін на енергоресурси з відповідним перенесенням на внутрішні ціни та політики Уряду, спрямованої на гармонізацію ставок тютюнових акцизів до рівнів акцизного навантаження в ЄС.
Національний банк переглянув прогнози зростання реального ВВП на 2017-2019 роки
Ми покращили прогноз економічного зростання у цьому році з 1,6% до 2,2%. Це пов’язано зі сприятливою дією як внутрішніх, так і зовнішніх чинників, що відображалося в кращих результатах економічної активності більшості галузей у другому-третьому кварталах, ніж очікувалось раніше. Зокрема, пожвавилося приватне споживання на тлі прискореного зростання реальних заробітних плат, підприємства продовжували здійснювати активну інвестиційну діяльність. Сприятливою залишалася і ситуація на зовнішніх ринках як з точки зору цін на товари українського експорту, так і попиту на них.
Водночас фактором, що стримував економічне зростання у цьому році, стало зниження виробництва в окремих галузях промисловості у зв’язку з обмеженням доступу до продукції підприємств, розташованих на неконтрольованих територіях.
У 2018 – 2019 роках зростання ВВП прискориться до 3.2% та 3.5% відповідно.
Приватне споживання залишиться основним рушієм економічного зростання в ці роки. Його будуть стимулювати підвищення заробітних плат та пенсій, поліпшення споживчих настроїв населення та активізація споживчого кредитування.
Високу інвестиційну активність, як і раніше, демонструватимуть підприємства в сільському господарстві, видобувній промисловості, металургії та будівництві.
Активізація споживчого попиту, збільшення інвестицій та потреби в зовнішніх джерелах поставок енергоресурсів і надалі будуть зумовлювати зростання імпорту.
Разом з тим зростатиме й експорт. Зокрема, завдяки очікуваному в наступному році поверненню металургійних підприємств до попередніх рівнів виробництва внаслідок переорієнтації на нові джерела постачання ресурсів замість неконтрольованих територій. Також зростання експорту будуть підтримувати сприятлива зовнішня кон’юнктура та високі обсяги виробництва продовольства.
Відтак, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у 2017– 2019 роках збережеться на рівні близько 4 млрд дол. США. Його повністю компенсуватимуть надходження за фінансовим рахунком.
Ключовим припущенням цього прогнозу є подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом.
Профіцит платіжного балансу разом із наступними траншами кредиту за програмою EFF забезпечать подальше нарощування міжнародних резервів.
Ми очікуємо на надходження чергового траншу за програмою EFF у першому кварталі наступного року. Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 22,2 мільярда дол. США на кінець наступного року.
Разом із тим Національний банк бачить низку ризиків для реалізації окресленого прогнозного сценарію.
- Тимчасові фактори пропозиції, які зумовлювали подорожчання сирих продуктів харчування цього року, та подальше пожвавлення споживання на тлі підвищення соціальних стандартів можуть призвести до посилення фундаментального тиску на рівень інфляції.
- Крім того, може посилитися вразливість економіки України через затримку із надходженням зовнішнього офіційного фінансування за програмою співпраці з МВФ.
З метою зниження інфляції до цільових показників та з урахуванням окреслених ризиків Національний банк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 13,5% річних.
Більш жорстка монетарна політика насамперед спрямована на упередження подальшого погіршення інфляційних очікувань.
Крім того, такий стриманий монетарний стан є реакцією на підвищення ризиків затримки відновлення співпраці з МВФ та прискорення споживчого попиту внаслідок підвищення соціальних стандартів.
Більш жорстка монетарна політика допоможе знизити інфляцію кількома каналами. Висока облікова ставка має надати стимул для притоку заощаджень у банківський сектор і, відтак, стримати споживчий попит. Також підвищення ставок робить більш привабливими фінансові інструменти в національній валюті порівняно з аналогами в іноземній валюті, що матиме позитивний вплив на майбутню інфляцію через канал обмінного курсу.
Саме в результаті жорсткої монетарної політки інфляція наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі наступного року.
Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання. Зокрема, стійке покращення інфляційних очікувань виступає основним фактором зниження відсоткових ставок банків у середньостроковій перспективі.
Якою буде монетарна політика в подальшому?
У випадку реалізації окреслених вище інфляційних ризиків Національний банк може вдатися до подальшого підвищення облікової ставки, щоб їх нівелювати і повернути інфляцію до цільової траєкторії.
Натомість, у разі уповільнення інфляції відповідно до прогнозного сценарію, подальшої співпраці з МВФ та проведення виваженої фіскальної політики Національний банк може повернутися до циклу пом’якшення монетарної політики наприкінці 2018 року.
Ознайомитися детальніше з новим макроекономічним прогнозом ви зможете в Інфляційному звіті, який буде оприлюднено 02 листопада. Нагадаю, наступна – і остання в цьому році – зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 14 грудня.
Дякую за увагу!