Просто про економіку (на основі матеріалів Інфляційного звіту за жовтень 2022 року)

Як почувається економіка?

Бізнес і населення дедалі більше пристосовуються до життя в умовах війни. Українці повертаються в рідні міста після їх звільнення та облаштовують побут, а підприємства налагоджують виробництво і шляхи постачання товарів. Завдяки цьому економіка України оговтується від шоку. Хоча обсяги виробництва зараз помітно нижчі, ніж були до війни, проте ситуація є значно кращою порівняно з тою, що була навесні.

Важливою подією для української економіки стало відкриття у серпні "зернового коридору" в Чорному морі. Завдяки цьому аграрії  збільшили обсяги продажів продукції в інші країни. Зокрема, восени експорт продовольства сягнув максимальних значень від початку вторгнення росії. Це – важливе джерело валютних надходжень у країну разом із стійкими доходами ІT-сектору та переказами трудових мігрантів.

Вагому підтримку Україні надали міжнародні партнери. З початку року Україна отримала близько 25 млрд дол. США у вигляді пільгових кредитів, а також грантів, які не потрібно буде повертати. Ці кошти не тільки поповнили міжнародні резерви України, що важливо для підтримки курсової стабільності, але також надійшли до державного бюджету, що дало можливість уряду фінансувати оборону та здійснювати усі соціальні виплати (зарплати лікарям, освітянам, пенсії тощо).

Бойові дії та теракти з боку росії гальмують відновлення економіки. Особливо важко зараз доводиться металургійним та енергетичним підприємствам. Перші зазнали масштабних руйнувань та мають великі проблеми зі збутом продукції через обмежене функціонування морських портів. Останнім часом енергетичні об’єкти стали основною ціллю російських ракет. Перебої з електроенергією і постійні обстріли міст ускладнюють і діяльність підприємств  інших галузей.

Зважаючи на наслідки війни, НБУ очікує, що цього року ВВП  скоротиться приблизно на третину. Це краще, ніж прогнозували різні міжнародні експерти на початку російського вторгнення. За прогнозом НБУ, наступного року економіка повернеться до зростання на рівні 4-5%. Зростання буде доволі стриманим, адже війна триває і росія продовжує завдавати шкоди українським підприємствам і руйнувати інфраструктуру. 

Що з цінами?

Інфляція в Україні за підсумками жовтня становила 26,6% у річному вимірі. Основна причина такого зростання цін – наслідки війни. Йдеться передусім про руйнування підприємств, логістики (у тому числі через обмежену роботу чорноморських портів, перевантаженість транспортних шляхів на західних кордонах), а також високі світові ціни на енергоносії.

Поточний рівень інфляції відповідає прогнозу НБУ. Водночас він є нижчим, ніж багато хто очікував на початку повномасштабної війни. Завдяки міжнародній фінансовій підтримці, а також антикризовим заходам НБУ (фіксація курсу , валютні обмеження тощо) та уряду (мораторій на підвищення тарифів) інфляція залишається керованою. Для порівняння: навіть без війни споживчі ціни в ЄС за рік зросли на 10%, а в окремих країнах – більш ніж на 20%.

НБУ очікує, що внаслідок війни наприкінці року інфляція сягне близько 30%, але вже наступного року суттєво сповільниться. Це значною мірою визначатимуть успішні дії ЗСУ, що  сприятимуть швидшому відновленню виробництва та інфраструктури, а відповідно і збільшенню пропозиції товарів. Також очікується поступове здешевлення енергоносіїв у світі.

Що буде з робочими місцями та зарплатами?

Ринок праці зазнав важких втрат. Руйнування підприємств та окупація територій призвели до зростання безробіття . Водночас міграція людей до інших країн зумовила зменшення попиту на товари і послуги в Україні. Унаслідок падіння доходів велика кількість підприємств знизили зарплати, а решта – переважно відмовилася від планів щодо їх підвищення.

Попри певне відновлення економіки в останні місяці, ринок праці залишається дуже кволим. Підприємства не поспішають наймати нових працівників. Кількість резюме на сайтах пошуку роботи значно перевищує кількість вакансій. Це співвідношення наразі є кращим, ніж в березні-квітні, але однаково дуже високим. Навіть IT-сектор не такий активний у пошуку нових спеціалістів, як до війни. 

НБУ прогнозує, що за підсумками року середній рівень безробіття перевищуватиме 28%, а реальні доходи населення знизяться на чверть. Проте наступного року очікується певне пожвавлення ринку праці. Підприємства потроху розширюватимуть діяльність, а отже шукатимуть нових спеціалістів і пропонуватимуть їм дещо вищі зарплати.

Як змінюються ставки за кредитами та депозитами?

Ставки за гривневими депозитами та цінними паперами надалі зростають. Все більше банків підвищують дохідність депозитів до рівня 15-20% річних, у тому числі і за вкладами на короткі строки (3-6 місяців). До максимального рівня з початку війни зросли ставки за військовими облігаціями уряду (ОВДП)  – 19% за інвестицію на півтора року.

Це є логічним наслідком високої інфляції та реакцією на червневе підвищення облікової ставки НБУ до 25%. Підвищення гривневих ставок необхідне для захисту заощаджень та збереження довіри до гривні. Зважаючи на високий рівень інфляції та поточний рівень облікової ставки, НБУ і надалі очікує підвищення гривневих ставок.

Ставки за кредитами для бізнесу і населення також зростають. Це зумовлюється не тільки інфляцією, але й високими ризиками, які беруть на себе банки в умовах війни. Очікується, що інфляція у 2023 році почне сповільнюватися, а вже у 2024 році НБУ зможе розпочати зниження облікової ставки. Це сприятиме здешевленню кредитів і швидшому відновленню економіки після війни.