Щокварталу Національний банк оновлює макроекономічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений здебільшого для фахівців. На цій сторінці простою мовою пояснюємо, як НБУ бачить майбутнє економіки України.
Роз'яснення ґрунтуються на прогнозі з Інфляційного звіту за жовтень 2025 року.
Як почувається економіка?
Наслідки війни – втрата людей, територій та виробництв – сильно обмежують відновлення економіки України. У першому півріччі 2025 року до цього додався поганий врожай через заморозки навесні та посуху влітку. Як наслідок, економіка зросла лише на 0,8%.
Упродовж останніх місяців економіка дещо пожвавилася завдяки активнішому збору врожаїв аграріями. Тривалий час відновленню економіки сприяла й стабільніша, ніж торік, ситуація в енергосекторі. Однак посилення атак росії восени призвело до значних пошкоджень енергосистеми. Як наслідок, виникла нестача електроенергії та суттєві виклики з газовидобутком.
Дефіцит електроенергії стримуватиме зростання економіки найближчими місяцями. Водночас бюджетні витрати матимуть позитивний вплив. Завдяки міжнародній допомозі уряд має змогу витрачати значні кошти як на армію і відновлення інфраструктури, так і соціальні цілі: пенсії, зарплати медикам, вчителям тощо.
Тож НБУ прогнозує, що зростання економіки за підсумками 2025 року становитиме майже 2%, а у 2026–2027 роках – близько 2–3% на рік. Наслідки війни обмежуватимуть економічне відновлення й наступного року. Водночас кошти від міжнародних партнерів підтримають економіку. НБУ очікує, що наступного року Україна отримає понад 45 млрд дол. США зовнішньої допомоги.
Що з робочими місцями та зарплатами?
Опитування бізнесу свідчать, що ситуація на ринку праці дещо краща, ніж була рік тому. Кількість шукачів роботи зросла, пошук працівників трохи полегшився. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів і ветеранів.
Однак брак працівників відчувається, бізнес потребує більше кадрів і не завжди "закриває" всі вакансії. У результаті конкуренція за робочу силу залишається високою. Зарплати в реальному вимірі (з урахуванням інфляції) зростають, хоча й меншими темпами, ніж раніше (близько 5% цього року, тоді як торік – на понад 15%).
НБУ не очікує швидкого поліпшення ситуації на ринку праці. Війна триває та ускладнює пошук працівників, а коли завершиться, то Україна потребуватиме багато робочих рук для відбудови. Відповідно конкуренція за працівників залишиться високою, а зарплати надалі зростатимуть швидшими темпами за інфляцію.
Що з цінами?
Інфляція почала знижуватися в червні, цей процес триває і дотепер. Це не означає, що ціни знижуються, але це означає, що вони зростають повільніше, ніж раніше. Саме такого розвитку подій НБУ і очікував, коли публікував попередні прогнози. За останніми даними у жовтні інфляція сповільнилася до 10,9%, водночас у травні становила майже 16%.
Зниженню інфляції сприяли надходження нових урожаїв, завдяки яким подешевшали овочі порівняно з минулим роком. Вагоме значення мали й заходи НБУ з підтримання привабливості гривневих заощаджень. Завдяки цим заходам населення активно відкладало гроші на гривневі депозити та вкладало в гривневі облігації уряду (ОВДП). У результаті попит на валюту залишався стриманим. Це обмежувало тиск на курс гривні та споживчі ціни.
За прогнозом НБУ, наприкінці 2025 року інфляція знизиться нижче 10%, наступного року буде нижчою за 7%, а надалі прямуватиме до цілі НБУ ‒ 5%. Зниженню інфляції й надалі сприятимуть нарощування врожаїв та заходи монетарної політики НБУ.
Чому загальний показник інфляції знижується, якщо ціни на окремі товари зростають швидко?
Споживчий набір, на основі якого Державна служба статистики України розраховує інфляцію, містить більше 300 найменувань найбільш уживаних товарів та послуг. Однак ціни на них змінювалися по-різному: частина дорожчала, частина дешевшала, а вартість окремих – не змінювалася взагалі.
Наприклад, за останній рік суттєво подорожчали м'ясо, яйця та фрукти. Однак овочі борщового набору, цукор, оливкова олія зараз дешевші, ніж рік тому. Подорожчали послуги (медицина, ресторани, відпочинок тощо), натомість основні комунальні тарифи (тепло, газ, гаряча вода) не змінювалися.
Якщо порахувати всі товари і послуги разом, то вийде, що типовий споживчий набір за останні 12 місяців подорожчав на 10,9%.
Як захистити заощадження від інфляції?
Щоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні. Це дає змогу банкам пропонувати вкладникам привабливі умови за депозитами в національній валюті – 13–16% річних (10–12% після оподаткування) залежно від строку заощадження. Альтернативою для заощаджень є й гривневі облігації уряду (ОВДП) з дохідністю від 12% до 18% річних (не оподатковуються).
Такий рівень дохідності є цікавим для вкладників, адже він забезпечує захист від майбутньої інфляції. За прогнозами різних аналітичних центрів, інфляція в Україні наступного року не перевищуватиме 10%. НБУ прогнозує, що вона знизиться нижче 7%. Опитування свідчать, що населення очікує зростання споживчих цін на рівні близько 10% упродовж наступних 12 місяців. Тож не дивно, що українці збільшують заощадження в гривневих депозитах та ОВДП.