Просто про економіку (на основі матеріалів Інфляційного звіту за січень 2024 року)

Як почувається економіка?

Незважаючи на війну, економіка України минулого року зросла майже на 6%. Вагоме значення мав високий рівень адаптивності підприємств і населення до діяльності в умовах воєнного часу. Попри високі ризики, бізнес не боявся інвестувати кошти у свій розвиток. Водночас ракетний терор з боку росії не зупинив жодну галузь економіки: ані енергетичний сектор, ані металургію, ані аграріїв. Ба більше, ті ж аграрії спромоглися зібрати високі врожаї з рекордними показниками врожайностіВрожайність – кількість врожаю, зібраного на певній площі. "Врожай" та "врожайність" – це різні терміни. Через окупацію територій та мінування земель аграрії останніми роками збирають менші врожаї, ніж до повномасштабного вторгнення. Проте завдяки сприятливим погодним умовам та зусиллям аграріїв вдається досягати не просто гарних, а рекордних показників врожайності, як це було у 2023 році.

Значною мірою зростанню економіки сприяли високі бюджетні видатки. Уряд витрачав кошти на армію та пов'язані сфери, відновлення інфраструктури та соціальне забезпечення (пенсії, зарплати, різні види допомоги). Це пожвавлювало попит на товари та послуги та стимулювало бізнес нарощувати виробництво. Високі бюджетні видатки, зі свого боку, стали можливими завдяки міжнародній фінансовій допомозі на суму близько 43 млрд дол. США.

Важливою подією для економіки стало відкриття нового морського коридору за підтримки ЗСУ та міжнародних партнерів. Новий шлях компенсував втрати від припинення дії так званої зернової угоди в липні 2023 року через односторонній вихід з неї росії. Тепер українські компанії експортують свої товари морем без російських інспекцій. Ба більше, зараз бізнес має можливість перевозити не лише зерно, але й інші товари, в тому числі металургійну продукцію. Також здійснюються і пробні поставки імпорту продукції цим шляхом.

НБУ прогнозує, що цього року реальний ВВП УкраїниРеальний валовий внутрішній продукт – загальний обсяг товарів та послуг, виготовлених у країні для кінцевого використання. Часто, коли йдеться про зростання чи падіння економіки, мається на увазі зміна реального ВВП зросте ще на 3,6%, попри продовження війни. Високі бюджетні видатки залишатимуться вагомим стимулом для економічного зростання. Звісно, важливою передумовою цього є збереження значної підтримки з боку міжнародних партнерів. НБУ припускає, що цього року обсяги зовнішньої фінансової допомоги становитимуть близько 37 млрд дол. США.

Разом із поліпшенням безпекової ситуації наступного року очікується повноцінне відновлення роботи морських портів, налагодження оптимальної логістики та виробництва на підприємствах. Зниження воєнних ризиків також спонукатиме бізнес більше інвестувати в нові проєкти та проєкти відбудови, а мігрантів – поволі повертатися додому. Все це, за прогнозом НБУ, сприятиме пришвидшенню економічного зростання до 5–6% у 2025-2026 роках.

Що з цінами?

Інфляція Інфляція – темпи зростання загального рівня цін на товари та послуги в країні у 2023 році стрімко знизилася, якщо порівняти з кінцем 2022 року. Якщо в перший рік повномасштабної війни споживчі ціни зросли на 26,6%, то минулого року – на 5,1%. Вагому роль у стримуванні інфляції й надалі відігравала фіксація тарифів на окремі житлово-комунальні послуги (газ, опалення, гарячу воду). Крім того, завдяки гарним врожаям суттєво сповільнилося зростання цін на продовольчі товари.

Важливий вплив мало й зменшення окремих виробничих витрат бізнесу на сировину та логістику. Так, у 2023 році у всьому світі дешевшала нафта, а на внутрішньому ринку знизилися ціни на продовольчу сировину, зокрема завдяки високим врожаям. Крім того, завдяки налагодженню альтернативних шляхів постачання менш витратною стала доставка товарів.    

Заходи НБУ з підтримання стійкості валютного ринку також мали вагомий внесок у сповільнення інфляції. По-перше, НБУ активно підтримував курс гривні за рахунок продажу валюти з резервів. По-друге, він забезпечував високий рівень привабливості гривневих інструментів для заощаджень (депозитівСтавки за строковими депозитами для населення на початок 2024 року становлять у середньому близько 14-15%, а після оподаткування – 11-12%. Це вище, ніж очікувана інфляція та ОВДПОблігації внутрішньої державної позики – це цінні папери Уряду України, які гарантуються державою. Українці їх можуть придбати в додатках банків чи на порталі державних послуг Дія. Ставки за гривневими ОВДП становлять від 14% до 19% залежно від строків погашення. Дохід за ними не оподатковується), що обмежувало попит на валюту. В результаті ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою, а курсові коливання були помірними та незагрозливими.

НБУ прогнозує, що інфляція цього року лише помірно пришвидшиться – до 8,6%. Основною причиною будуть дещо нижчі врожаї, адже минулого року високу врожайність аграріям забезпечили надсприятливі погодні умови, а цього року вони, ймовірно, будуть близькими до середніх кліматичних норм. Крім того, зберігатиметься негативний вплив війни на витрати бізнесу. Водночас НБУ очікує, що в наступні роки разом з поліпшенням безпекової ситуації інфляція знову знизиться до цільового діапазону 4–6%.

Що буде з робочими місцями та зарплатами?

Бізнес активніше шукає нових працівників, ніж рік тому. Кількість вакансій зростає, а деякі  компанії, передусім у сфері торгівлі та послуг, навіть очікують розширення кадрового штату в найближчому майбутньому. Однак підприємствам часто не вдається знайти фахівців з необхідними навичками через структурні перекоси на ринку праці. Ще до повномасштабної війни підприємства стикалися з проблемою пошуку кваліфікованих кадрів, а мобілізація та значна міграція ще більше ускладнили цей процес. У результаті безробіття скорочується, але дуже повільно.

Водночас зростання конкуренції за кваліфікованих працівників підштовхує підприємства до поступового підвищення заробітних плат. Багато компаній проводять не тільки номінальне підвищення оплати праці, але й реальне – тобто вище рівня інфляції. За оцінками НБУ, у минулому році реальні зарплати в Україні в середньому зросли на 3,5%.

НБУ прогнозує подальше зниження безробіття та зростання зарплат. Попит на кваліфікованих працівників лише збільшуватиметься, особливо в разі поліпшення безпекової ситуації наступного року. Відбудова країни потребуватиме нових робочих рук, тому компанії активно конкуруватимуть за робітників, у тому числі як за захисників, які повернуться з фронту, так і за мігрантів. Ця конкуренція, зі свого боку, й надалі стимулюватиме зростання реальних зарплат.

Як змінюються ставки за депозитами та кредитами?

Ураховуючи стрімке сповільнення інфляції, в другому півріччі 2023 року НБУ поступово знижував облікову ставку Облікова ставка – це інструмент, за допомогою якого НБУ впливає на інфляцію. За ставками, близькими для облікової, НБУ здійснює операції з банками. Тому, коли НБУ змінює облікову ставку, банки поступово коригують ставки за своїми депозитами та кредитами. Відповідно це впливає на обмінний курс і на рішення про споживання та відповідно й інші ставки, за якими він проводить операції з банками. У відповідь на це банки знижували й ставки за кредитами та депозитами для бізнесу та домогосподарств.

Зниження ставок за кредитами пожвавило кредитування. Так, наприкінці року як бізнес, так і домогосподарства активніше користувалися банківськими кредитами для своїх потреб. Це є позитивною тенденцією, адже пожвавлення кредитування додатково сприяє відновленню економіки.

Водночас зниження ставок за гривневими депозитами було помірним і вони залишалися привабливими для вкладників. Гривневі депозити населення в банках продовжують зростати. Поточна дохідність як депозитів, так і ОВДП у гривні перекриває рівень інфляції, що стимулює заощаджувати в національній валюті.

Зі свого боку НБУ й надалі проводитиме таку монетарну політику, яка б забезпечувала захист гривневих заощаджень громадян від інфляції. НБУ також обмежуватиме курсові коливання на валютному ринку, щоб уникати суттєвого погіршення очікувань бізнесу та населення. Це забезпечуватиме належний рівень довіри до гривні та заощаджень у національній валюті.