Просто про економіку (за матеріалами Інфляційного звіту за липень 2022 року)

Як почувається економіка?

Перші місяці війни були надзвичайно складними для економіки. Багато бізнесів зупинилися або суттєво скоротили виробництво, деякі великі підприємства, наприклад Кременчуцький нафтопереробний завод або “Азовстальˮ, були знищені фізично. Крім того, блокада Чорного моря серйозно ускладнила експортЕкспорт – постачання та продаж товарів чи послуг за кордон. аграрної та металургійної продукції (це основна група товарів, які експортує Україна). У результаті інвестиції в економіку зменшилися, нові проєкти були призупинені.

Крім того, населення суттєво скоротило витрати на непершочергові товари та послуги. Кілька мільйонів українців, переважно жінок з дітьми, виїхали за кордон. Як наслідок, зменшився споживчий попит на товари та послуги загалом.

Уряд вжив низку заходів, щоб підтримати економіку. Зокрема, знижено податки, надано фінансову підтримку вимушеним переселенцям, підприємствам та їх працівникам, спрощено деякі бюрократичні перепони для бізнесу та організовано допомогу з переїздом у безпечніші регіони. Зі свого боку, Національний банк зафіксував курс гривні, щоб запобігти паніці та втримати інфляціюІнфляція – темпи зростання загального рівня цін на споживчі товари та послуги в країні, який вимірюється зміною Індексу споживчих цін. під контролем, а також забезпечив стабільну роботу банків і системи безготівкових розрахунків.

Ці заходи пом'якшили негативний вплив війни. Втім, вони не могли врятувати економіку від стрімкого падіння. За підсумками першого кварталу ВВП УкраїниВаловий внутрішній продукт України – це загальна вартість товарів та послуг, виготовлених в Україні.  знизився більш ніж на 15%. Падіння економіки у другому кварталі, за оцінками НБУ, становило близько 40%.

Але є і добрі новини. Бізнес і звичайні українці помалу відійшли від першого шоку та пристосовуються до діяльності в умовах війни. Підприємства вже почали відновлювати виробництво, а також подекуди запускають нові проєкти. Аграрії, попри усі складнощі, провели посівну навесні й приступили до жнив. З кожним місяцем зростають і поставки української продукції за кордон. Частина людей, що виїздили на початку війни, повернулися в Україну. Все це пожвавлює внутрішній попит, що є доброю ознакою для економіки.

Чого ж очікувати далі? Через понесені внаслідок війни втрати економіка не зможе відновитися швидко, адже знищено та пошкоджено багато підприємств та інфраструктурних об’єктів (мостів, доріг, колій, мереж). До того ж поки триває війна бізнес обережно вкладатиме кошти у свій розвиток, а споживання населення залишатиметься стриманим. Ураховуючи це, НБУ очікує, що за підсумками року економіка скоротиться приблизно на третину. За умови завершення активної фази бойових дій до кінця поточного року і повного розблокування морських портів економіка почне відновлюватися в наступні роки і зростатиме на рівні 5-6% на рік. 

Що відбувається з цінами?

Споживчі ціни в усьому світі зростають такими темпами, яких ані Європа, ані Америка не бачили вже кілька десятиліть. Так, у США, ЄС чи Великобританії інфляція перебуває на рівні близько 9%, а в деяких країнах Центральної та Східної Європи – на рівні 15-20%. Одна з головних причин – надвисокі ціни на енергоносіїЕнергоносії – це нафта і нафтопродукти, природний газ, електроенергія тощо. та продовольство. Це, в тому числі, пов’язано із вторгненням росії в Україну. Крім того, світ досі відчуває на собі наслідки коронакризи. По-перше, за час пандемії провідні країни надрукували багато грошей, щоб стимулювати свої економіки. Зараз ці гроші тиснуть на споживчі ціни. По-друге, нові хвилі пандемії, зокрема в Китаї, ускладнюють виробництво й доставку продукції. Наслідком цього також є зростання цін.

Інфляція в Україні теж висока – ціни зросли на близько 22% у липні 2022 року порівняно з липнем 2021 року. З одного боку, українська економіка відчуває на собі високу вартість енергоносіїв у світі. З іншого – інфляційний тиск посилюється через війну. Тимчасова окупація частини регіонів, бомбардування підприємств, мінування шляхів та земель, руйнування мостів і доріг, блокада чорноморських портів – все це призводить до додаткових витрат бізнесу та дефіциту окремих товарів. У таких умовах, коли майбутнє невизначене, бізнес закладає ймовірні збитки в ціну своєї продукції. Водночас люди шукають захисту від знецінення грошей, наприклад купуючи валюту або імпортні товари. Економісти називають це погіршенням очікувань, яке вже саме по собі може стимулювати зростання цін.

Щоб запобігти панічним настроям НБУ ще на початку війни зафіксував офіційний курс гривні. Це допомогло стримати зростання цін, адже більшість товарів упродовж п'яти місяців21 липня 2022 року НБУ скоригував офіційний курс до 36,57 грн/дол. США, враховуючи реалії війни та зміцнення долара до інших валют у світі на 10–20%. Такий крок сприятиме більшій стійкості економіки, адже певною мірою стримуватиме імпорт і попит на готівкову валюту. з початку війни завозилася в Україну практично за "довоєнним" курсом. Стабільна робота банківського сектору та платіжної системи також заспокоїли людей. Крім того, у червні НБУ підвищив облікову ставкуОблікова ставка – це інструмент, за допомогою якого НБУ впливає на інфляцію. За ставками, близькими до облікової, НБУ здійснює операції з банками. Тому, коли НБУ змінює облікову ставку, банки поступово коригують ставки за своїми депозитами та кредитами. Облікова ставка підвищується з метою стримування майбутньої інфляції. Це стимулює громадян більше заощаджувати в національній валюті. з 10% до 25%, щоб зробити заощадження у гривні привабливішими і знизити попит на валюту. Зі свого боку, уряд зафіксував тарифи на житлово-комунальні послуги. Усі ці заходи частково стримували зростання цін в Україні.

Чого очікувати далі? Наслідки війни позначатимуться на цінах. НБУ очікує, що темпи зростання споживчих цін за підсумками цього року перевищать 30%. Проте в наступних роках інфляція знижуватиметься і вже в 2024 році повернеться до однознакового рівня – тобто нижче 10%. Цьому сприятиме передусім очікуване поліпшення безпекової ситуації, розблокування морських портів і розмінування земель. Як наслідок, суттєво зменшаться витрати бізнесу на виробництво і доставку товарів. Крім того, очікується поступове зниження рекордно високих цін у світі на енергоносії.

Ще одним чинником зниження інфляції буде збереження облікової ставки на високому рівні. Так, НБУ утримуватиме високу облікову ставку у 2022-2023 роках, щоб гривня залишалася привабливою для заощаджень. Тобто, щоб громадяни могли захистити свої гривневі доходи від інфляції, вкладаючи їх в банківські депозити під високі відсотки. Позитивно позначиться на інфляції й поступове припинення друку коштів для фінансування частини воєнних видатків.

Що буде з робочими місцями та зарплатами?

Унаслідок війни і скорочення виробництва багато українців залишилися без роботи. Рівень безробіттяРівень безробіття – це співвідношення кількості безробітних до кількості робочої сили. Робоча сила – це населення у віці 15 і більше років, яке забезпечує пропозицію праці в економіці, тобто працює (є зайнятим) або шукає роботу (є безробітним). Громадяни, які не працюють та не шукають роботу з різноманітних причин, до робочої сили не належать. стрімко зріс і в II кварталі сягнув близько 35%, за оцінками Національного банку. Підприємства, передусім малі і середні, знизили зарплати.

Поступово бізнес і громадяни пристосовуються до діяльності в умовах війни. З квітня кількість резюме на сайтах працевлаштування стрімко зростала. Збільшується й кількість вакансій, хоча значно повільніше. Як наслідок, за оцінками НБУ, до кінця року безробіття знижуватиметься повільно, а реальні зарплатиНомінальні зарплати – це виплати працівникам у грошовій формі. Зміна номінальних зарплат, скоригована на рівень інфляції, – реальні зарплати. скоротяться. Однак, з поліпшенням безпекової ситуації стан ринку праці поліпшуватиметься в наступні роки.

Очікується, що значним попитом під час відновлення країни користуватимуться працівники, задіяні в логістиці та відбудові інфраструктури. Номінальні зарплати досить швидко зростатимуть, однак у реальному вимірі у 2023-2024 роках вони будуть все ще нижчими довоєнного рівня.

Як змінюються ставки за кредитами та депозитами?

У червні НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Це означає, що банкам стало дорожче брати кредити в НБУ, тож вони стали активніше залучати кошти в населення. Для цього багато банків вже підвищили ставки за депозитами до рівня 15-20% і цей процес триває. Також зросли ставки й за державними облігаціями, які продає урядУряд продає державні цінні папери та у такий спосіб залучає кошти в банків, бізнесу та громадян до державного бюджету на певний термін та після його завершення повертає ці кошти з відсотками. Придбати внутрішні облігації держави може кожен бажаючий..

Вищі ставки в гривні необхідні для того, щоб захистити вкладників від інфляції. Це також допоможе підтримувати стійкість і довіру до гривні в умовах війни та післявоєнного відновлення. НБУ очікує, що доволі високі ставки в гривні за депозитами та цінними паперами зберігатимуться й упродовж наступних років.

Водночас уряд продовжуватиме програму пільгового кредитування бізнесу з компенсацією високих ставок. Це стримуватиме подорожчання кредитів та стимулюватиме кредитування. Такі кредити, наприклад, отримували аграрії для проведення посівної. Також очікується запуск програми пільгового кредитування на придбання житла.

А якщо все піде зовсім не за сценарієм НБУ…

Дійсно, війна – це дуже високий рівень невизначеності щодо подальшого розвитку подій. Можливий як песимістичніший, так і оптимістичніший сценарії.

Наприклад, якщо безпекові ризики триватимуть довше, економічне відновлення розпочнеться лише у 2024 році. Інфляція почне знижуватися вже в наступному році, але це зниження буде повільнішим, ніж прогнозує НБУ.

Натомість, якщо західні партнери швидко узгодять план відновлення України і нададуть для цього кошти, економічне зростання та зниження інфляції буде значно швидшим у наступних роках, ніж очікує зараз НБУ.