Перейти до вмісту
Схвалено рекомендації Правлінню Національного банку щодо політики курсоутворення і валютного регулювання, а також стосовно удосконалення системи внутрішнього контролю

Схвалено рекомендації Правлінню Національного банку щодо політики курсоутворення і валютного регулювання, а також стосовно удосконалення системи внутрішнього контролю

23 червня 2021 року відбулося чергове засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому обговорювалася діяльність Правління Національного банку  (далі – Правління) щодо політики курсоутворення та валютного регулювання. За результатами розгляду Рада схвалила відповідні рекомендації Правлінню та Кабінету Міністрів України.

Крім того, під час засідання Рада заслухала звіт Правління про стан системи внутрішнього контролю та розглянула оцінку її надійності та результативності. З урахуванням обговорення Правлінню надано ряд рекомендацій, спрямованих на посилення ефективності, надійності та результативності системи внутрішнього контролю, відповідності впроваджених у Національному банку підходів кращим світовим практикам.

Також Рада розглянула ряд організаційних питань, зокрема, обговорювався стан виконання Правлінням рекомендацій Ради за І півріччя 2021 року.

Під час засідання Рада звільнила з 12 липня 2021 року Сологуба Дмитра Романовича з посади заступника Голови Національного банку у зв'язку із закінченням строку його повноважень за поданням Голови Національного банку.

За результатами розгляду питання щодо політики курсоутворення та валютного регулювання, на підставі та в межах повноважень, визначених у пункті 13 частини першої статті 9 Закону України “Про Національний банк України”, Рада Національного банку, зокрема, вирішила схвалити рекомендації Правлінню та Уряду України:

Правлінню Національного банку України до 01 грудня 2021 року:

  • Здійснити комплексну оцінку економічних результатів впровадження нормативно-правових актів з питань валютного регулювання, прийнятих відповідно до Закону Україну “Про валюту і валютні операції”, та посилити макроекономічне обґрунтування наступних кроків із валютної лібералізації.
  • З метою удосконалення комунікацій Національного банку з валютно-курсової політики надавати регулярні та оперативні коментарі щодо ситуації на міжбанківському валютному ринку.
  • Провести аналіз каналів виведення капіталів (неповернення експортної виручки, фіктивні імпортні контракти, трансфертне ціноутворення та ін.) з економіки та його вплив на макрофінансову стабільність в Україні.
  • Дослідити вплив значної частки державного боргу в іноземній  валюті на стійкість державних фінансів та фінансову стабільність в цілому в середньостроковій перспективі та відповідне зростання додаткового тиску на валютний ринок.
  • З метою посилення можливостей аналізу ефектів лібералізації на показники зовнішньої торгівлі запровадити в практику прогнозно-аналітичних робіт підготовку показників експорту та імпорту в розрізі економічних цілей відповідно до міжнародної класифікації товарів зовнішньої торгівлі BEC[1].
  • Проаналізувати вплив поширення операцій з віртуальними активами на діяльність центральних банків (монетарна політика, політика фінансової стабільності, розвиток платіжних технологій, поява нових регуляторних практик (регтех) тощо).
  • Проінформувати Раду Національного банку щодо плану дій із трансформації ПАТ «Розрахунковий центр» відповідно до вимог Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів” та зменшення частки участі Національного банку України у ПАТ «Розрахунковий центр».

Кабінету Міністрів України:

Активізувати роботу з підготовки до приєднання до Багатосторонньої конвенції CRS MCAA[2] з метою створення необхідних передумов для поглиблення валютної лібералізації в Україні.

Правлінню Національного банку та Кабінету Міністрів України:

  • З метою мінімізації ризиків відпливу капіталу за межі України через незавершені операції з експорту та імпорту товарів розглянути можливість встановлення диференційованого граничного строку розрахунків залежно від виду операцій (експорт/імпорт) та товарів відповідно до коду УКТ ЗЕД.
  • З метою мінімізації ризиків макрофінансової стабільності у зв'язку із поширенням операцій з віртуальними активами прискорити підготовку законодавчих актів з регулювання ринку віртуальних активів та операцій з ними.

Під час розгляду питання про систему внутрішнього контролю Національного банку відзначено позитивні зрушення, які відбулись впродовж останнього року, в тому числі пов’язані з виконанням раніше наданих рекомендацій Ради. Водночас Рада визнала необхідність подальшого продовження роботи по вдосконаленню окремих процедур/процесів, контролів та підходів, в тому числі до оцінювання операційних та інформаційних  ризиків, їх мінімізації, поліпшення контролів в частині делегування повноважень, документообігу тощо.

У засіданні брали участь члени Ради Національного банку та Правління Національного банку, запрошені особи.


[1] BEC (Broad Economic Categories) – класифікація товарів та послуг зовнішньої торгівлі за широкими економічними категоріями, яка рекомендована Статистичною комісією ООН для доповнення стандартної класифікації зовнішньої торгівлі (SITC). Застосовується у світовій практиці з 1971 року. У 2018 році затверджено 5-ту редакцію BEC.

[2] Common Reporting Standard Multilateral Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information – Єдиний стандарт звітності, за яким здійснюється міжнародний автоматичний обмін фінансовою інформацією у податкових цілях. Станом на 10.12.2020 підписантами відповідної Угоди були 110 країн світу.

 

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини