Стратегічний розвиток центральних банків: НБУ всьоме провів щорічний міжнародний круглий стіл зі стратегічного управління

Національний банк України 26-27 листопада 2025 року вже сьомий раз провів міжнародний круглий стіл, присвячений стратегічному управлінню. Цьогорічна тема заходу: “Гнучкість, диджиталізація та інновації: нова ера стратегічного розвитку центральних банків”. Подія наочно продемонструвала глобальну трансформацію: регулятори перестають бути ізольованими інституціями, все глибше занурюючись у колаборативні формати для обміну найкращими практиками та спільного освоєння нових технологій.

Учасники заходу обговорили виклики й можливості, нові підходи до стратегічного управління, а також обмінялися досвідом та результатами аналізу сучасних трендів цифрових трансформацій у фінансовому секторі.

Відкриваючи круглий стіл, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі стратегічного менеджменту, особливо в умовах глобальної невизначеності та складних макроекономічних викликів.

"В Україні ми працюємо у винятково складному середовищі: повномасштабна війна, енергетична вразливість, інфляційні ризики, постійні шоки. Але, попри це, ми будуємо центральний банк, який мислить стратегічно, діє гнучко, технологічно трансформується та інтегрується в глобальну фінансову систему. У таких умовах стратегічне управління перестає бути просто бажаним інструментом, а стає необхідним фактором стабільності й орієнтиром для рішень, які ухвалюються щодня", – наголосив Андрій Пишний.

Голова Національного банку також окреслив основні тенденції стратегічного розвитку для сучасних центральних банків:

1. Перехід від статичної до динамічної стратегії. Сучасні центральні банки мають працювати за адаптивними моделями, з коротшими стратегічними циклами, регулярним переглядом пріоритетів та ґрунтуванням рішень на даних у реальному часі;
2. Технологічна трансформація як стратегічний інструмент. Інноваційний розвиток має бути системно інтегрований в операційні моделі та стратегічні документи, забезпечуючи передбачуваність та керованість технологічних змін;
3. Людський капітал як стратегічна перевага. Розвиток компетенцій працівників у сфері цифрових технологій,  формування культури партнерства та відповідального лідерства є основою для інституційної витривалості.

Крім того, Андрій Пишний зазначив, що для Національного банку стратегічні документи стали інструментами адаптації до високої волатильності, а не просто формальними деклараціями.

«Процес стратегічного управління є основою нашої діяльності. Ми наочно демонструємо і підтверджуємо, що стратегія – не просто декларація, а живий інструмент, який формує нашу поведінку і роль у державі та в глобальному фінансовому просторі. Це наша відповідь на невизначеність, гарантія для громадян і учасників фінансового ринку, зобов’язання перед майбутніми поколіннями», – наголосив Голова НБУ.

Серед ключових тем, що обговорювались учасниками протягом двох днів:

• майбутнє фінансових послуг і роль центрального банку;
• нові підходи до стратегічного менеджменту та управління ефективністю, а саме динамічне та сценарне планування, ітеративні підходи до стратегічного управління;
• зростання ролі стратегічного форсайту;
• шляхи оптимізації організаційної структури центральних банків та управління ресурсами для успішної реалізації стратегій;
• роль диджиталізації в оптимізації процесу моніторингу та звітування щодо реалізації стратегій;
• підвищення внутрішньої спроможності центральних банків до змін;
• цифрова трансформація та спрощення операційних процесів;
• практичні кейси застосування штучного інтелекту в центральних банках.

Аналіз міжнародної практики свідчить: місія регуляторів фундаментально змінюється – від контролю до технологічного лідерства, від негнучкого планування  до адаптивного стратегічного менеджменту, від ізоляції до впровадження фреймворків для пілотування проривних рішень і їх масштабування в колаборації з глобальними партнерами. Результатами цифрової трансформації є можливість інтегрувати дані та інформацію для створення зв’язків між стратегічним, операційним та фінансовим управлінням, використання даних у режимі реального часу, що сприяє гнучкості та своєчасному оновленню стратегії.

Дискусії про конкретні кейси штучного інтелекту, роботизації та токенізації демонструють зміну парадигми: регулятори активно експериментують із технологіями в міждержавних колаборативних форматах, спільно формуючи нові галузеві стандарти та підходи до розвитку людського капіталу.

У заключному слові перший заступник Голови Національного банку Сергій Ніколайчук наголосив на важливості міжнародного партнерства в розвитку стратегічного потенціалу регуляторів та подякував учасникам за активний внесок у дискусії. Він наголосив, що за сім років ініціатива Національного банку переросла у потужну міжнародну співпрацю зі стратегічного менеджменту, завдяки якій центральні банки  та фінансові регулятори можуть залишатися ще більш стійкими та готовими до майбутнього.

Участь у цьому масштабному онлайн-заході взяли майже сто представників центральних банків та інших фінансових регуляторів 32 країн світу, зокрема: Азербайджану, Аргентини, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Бразилії, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Естонії, Італії, Ірландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Північної Македонії, Перу, Польщі, Португалії, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чілі, Чорногорії, Швейцарії, Швеції. Також до заходу долучилися представники ЄЦБ, МВФ, МФК, Світового банку, ОЕСР та інших іноземних та українських організацій.