Звичайна версія сайту
Стратегія Національного банку України на 2018 – 2020 роки: звітуємо про виконання

Стратегія Національного банку України на 2018 – 2020 роки: звітуємо про виконання

Упродовж останніх трьох років центральний банк працював над реалізацією середньострокової Стратегії Національного банку України (далі – Стратегія), публічна презентація якої відбулася у березні 2018 року.

"Ураховуючи комплексність стратегічних цілей, які поставив перед собою Національний банк, за три роки вдалося досягти помітного прогресу завдяки виконанню значного обсягу окреслених завдань. Водночас Національний банк продовжить втілювати в життя ініціативи, які сприятимуть активізації економічного зростання в країні та підвищенню ефективності фінансової екосистеми. З цією метою фінансовий регулятор невдовзі презентує новий стратегічний план до 2025 року", – наголосив заступник Голови Національного банку Олексій Шабан.

Водночас завдяки прозорій, передбачуваній та послідовній політиці регулятора маємо такі результати виконання цілей Стратегії:

  • У межах цілі "Низька та стабільна інфляція" вдалося поглибити трансмісійний механізм монетарної політики, встановити облікову ставку на рівні, що дозволяє привести очікувану інфляцію до цільових значень на горизонті політики. Одночасно з дотриманням режиму гнучкого обмінного курсу та недопущенням фіскального домінування основними досягненнями центробанку стала ефективніша комунікація з економічними агентами для стабілізації інфляційних очікувань та стале накопичення міжнародних резервів. Під кінець 2020 року інфляція знизилася до 5% із 13,7% на початок 2018 року, а міжнародні резерви зросли до восьмирічного максимуму – до 29 млрд дол. США. Це свідчить про найуспішніше виконання цієї стратегічної цілі.
  • У межах цілі "Стабільна, прозора та ефективна банківська система" відбувся перехід до ризик-орієнтованого банківського нагляду, посилився  контроль за операціями банків із пов’язаними особами, підвищилася якість розкриття фінансової та пруденційної звітності, запроваджено пруденційні вимоги до банків згідно з нормами законодавства ЄС та рекомендаціями Базельського комітету. Сьогодні всі банки мають життєздатні бізнес-моделі, державні банки оновили свої стратегії. Попри економічний спад, викликаний пандемією коронавірусу, прибутковість банківського сектору залишилася на високому рівні. На кінець 2020 року суттєво знизилася частка NPL у банківській системі – до 41% із 53% на початок 2018 року. Обсяги депозитів зростали упродовж останніх років, а якість кредитного портфеля покращувалася, зокрема у контексті контролю обсягів потенційно нових NPL. Водночас на реалізацію цієї цілі вплинуло скорочення економічної активності внаслідок розгортання пандемії коронавірусу. Надалі ми очікуємо на посилення позитивної динаміки у зміцненні довіри до банківської системи.
  • У межах цілі "Відновлення кредитування" вдалося знизити вартість кредитів у банківському секторі, посилити захист прав споживачів та кредиторів, започаткувати роботу Кредитного реєстру. В частині покращення доступності, достовірності, прозорості інформації для прийняття кредитних рішень відбувся величезний прогрес – індекс відкритості державних реєстрів для банків та кількість банків, що приєдналися до Системи BankID НБУ, перевищили прогнозні значення. Також запрацював новий ринковий інструмент – процентні свопи. Проте коронакриза внесла свої корективи: через карантинні обмеження та кон’юнктурну невизначеність попит на всі види кредитів знизився. Ця стратегічна ціль найчутливіше відреагувала на пандемію, тож центробанк продовжить роботу над програмами в цьому напрямі. На нашу думку, низька інфляція та виважена монетарна політика Національного банку на тлі покращення економічної ситуації в країні мають пожвавити інтерес українців та бізнесу до кредитування.
  • У межах цілі "Ефективне регулювання фінансового сектору" відбулося успішне передавання функції з нагляду за небанківським фінансовим ринком від Нацкомфінпослуг до Національного банку. Завдяки розробці нового законодавства та появі дієвіших інструментів регулювання небанківського фінансового сектору стає ефективнішим. Зокрема, заплановане застосування нових стандартів розкриття структур власності учасників ринку небанківських послуг створить фундамент для продовження реформи з підвищення прозорості та оздоровлення фінансового сектору.
  • У межах цілі "Вільний рух капіталу" було розроблено Закон України "Про валюту і валютні операції", який набув чинності у 2019 році, продовжувалася масштабна валютна лібералізація, яка не створювала загроз фінансовій стабільності: розвивалася інфраструктура фінансового ринку України, збільшилися ліміти на валютні операції для фізичних осіб, спростився доступ іноземних інвесторів на український ринок капіталу, розширено співпрацю з міжнародними депозитаріями, розроблено концепцію запуску вторинного ринку ОВДП.
  • У межах цілі "Фінансова інклюзія" активно розвивалася платіжна інфраструктура. Пандемія та введення карантинних заходів в Україні пришвидшили перехід громадян до цифрових сервісів та безготівкових операцій. Кількість та обсяги безготівкових платежів із використанням платіжних карток зростали три роки поспіль. Так, частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток збільшилась із  39,3% на початку 2018 року до 55,8% на кінець 2020 року. Система електронних платежів НБУ запрацювала в майже цілодобовому режимі (23/7), банки успішно перейшли на міжнародний номер банківського рахунку IBAN. Наприкінці 2020 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 4364 про платіжні послуги, що дозволить адаптувати законодавство України до законодавства ЄС та суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів. Також у минулому році центральний банк взяв на себе функцію захисту прав споживачів фінансових послуг і підвищення їх фінансової грамотності. Регулятор розробив програму з підвищення рівня фінансової грамотності в Україні та розпочав її реалізацію.
  • У  межах цілі "Сучасний, відкритий, незалежний та ефективний Національний банк" регулятор вибудував прозору комунікацію з суспільством та ринкам – його рішення зрозумілі та прогнозовані, систематично підвищується ефективність використання державних ресурсів, високого рівня досягла внутрішня експертність та дослідницький потенціал. Навесні 2019 року Національний банк уперше в історії України отримав престижну міжнародну нагороду Central Banking Awards за значні досягнення в прозорості та розбудові діалогу зі стейкхолдерами. Також Національний банк вивчає та імплементує найкращі світові стандарти й практики центробанкінгу, розширює свою міжнародну присутність та відкритість для всього зовнішнього світу. Зокрема, у 2020 році центробанк приєднався до Мережі сталого банкінгу (Sustainable Banking Network, SBN) та зобов’язався працювати над створенням стійкої фінансової системи для сталого розвитку економіки, розширенням "зелених" інвестицій у економіку, підтримувати фінансові продукти, які мають позитивний вплив на клімат, а також обмінюватися досвідом із країнами-членами цього об’єднання. Вдосконалюються розвиток людського потенціалу, оптимізується відображення статистики на сайті НБУ, розробляється бачення розвитку SupTech/RegTech тощо. 

Виконання значного переліку завдань, передбачених Стратегією, сприяло створенню міцного фундаменту для подальшого розвитку фінансової екосистеми. Водночас 2020 рік увійшов в історію як рік нових викликів, нових рішень та нових ідей. Світ та фінансова екосистема змінюється дуже швидко, саме тому Національний банк розпочав роботу над новою інституційною Стратегією, що відповідатиме викликам сьогодення та сприятиме сучасному розвитку регулятора фінансового сектору України. Оновлену Стратегію, реалізація якої триватиме до 2025 року, Національний банк незабаром презентує суспільству й бізнес-спільноті.

Довідково

Оприлюднивши Стратегію у 2018 році, Національний банк публічно зобов’язався докласти максимум зусиль для досягнення семи цілей, розбудова яких сприяє створенню потужної основи для економічного зростання в країні: забезпечення низької інфляції, створення стабільної, прозорої та ефективної банківської системи, відновлення кредитування, ефективне регулювання фінансового сектору, вільний рух капіталу, фінансова інклюзія та побудова сучасного, відкритого, незалежного та ефективного Національного банку.

Перші шість напрямів спрямовані на задоволення потреб учасників фінансової екосистеми. Водночас одна з важливих передумов для їх досягнення – висока інституційна спроможність центробанку. Розуміючи це, Національний банк поставив перед собою сьому, внутрішню ціль – стати сучасним, відкритим, ефективним, незалежним центральним банком.


 

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини