Автор: Яна Охріменко.
Анотація: Ця робота аналізує, як європейські суверенні дохідності реагували на новини про російські державні активи (їх іммобілізацію та подальші рішення щодо їх використання). Отримані результати дають змогу оцінити можливу реакцію ринків ЄС, якщо буде здійснено повну конфіскацію цих активів. Ми формуємо датований масив новин, підтверджений показниками інвесторської уваги, та оцінюємо ефекти оголошень для 2-, 10- і 30-річних дохідностей (що служать проксі для специфічного для країни системного ризику). Для цього ми застосовуємо багатовіконні event-study, двосторонні бутстрепові довірчі інтервали та плацебо-тести Монте-Карло, що базуються на порівнянні змін дохідностей навколо значущих подій із змінами навколо випадково згенерованих подій. Щоб оцінити тривалість шоку, ми розширюємо аналіз до 60 торговельних днів, застосовуючи аналіз головних компонент для виокремлення спільного фактора ЄС та байєсовський бутстреп. Три результати заслуговують на увагу. По-перше, ринки справді реагували на новини щодо використання активів, але ефекти були помірними та зникали протягом днів або тижнів; сама іммобілізація спричинила відносно скромну реакцію. По-друге, шоки дохідностей від новин про використання російських активів загалом були співмірними зі звичайними політичними новинами або новинами про зниження кредитного рейтингу – і значно нижчими за минулі кризові епізоди у ЄС. По-третє, на дезагрегованому рівні країн 10-річні дохідності послідовно зростали у відповідь на шок, пов’язаний із новинами про використання активів, хоча масштаби цього зростання відрізнялися.
Цитуйте як: Okhrimenko, I. (2025). From Seizure to Spreads. How News About russian Assets Moves European Sovereign Yields. Visnyk of the National Bank of Ukraine (Occasional Papers, 2025/09). https://doi.org/10.26531/vnbu2025.op09.
