Перейти до вмісту

Відбулося чергове засідання Комітету з монетарної політики

27, 28 травня 2015 року відбулося чергове засідання Комітету з монетарної політики Національного банку України (далі - Комітет).

На засіданні обговорювалися можливі сценарії розвитку подій в економіці та на грошово-кредитному ринку, а також розглядалося питання доцільності змін параметрів монетарних інструментів.

Членами Комітету було відзначено закріплення позитивних тенденцій на грошово-кредитному ринку. Зокрема, у квітні-травні спостерігалося суттєве обмеження поведінкової складової у валютно-курсовій динаміці, що супроводжувалося поступовим укріпленням гривні. Так, якщо упродовж квітня офіційний курс гривні щодо долара США коливався в інтервалі 21,4 - 23,5 гривні за долар, то в травні цей діапазон становив 20,6 - 20,8 гривні за долар.

Спостерігалися ознаки поступового відновлення довіри населення до банківської системи. У квітні 2015 року обсяг депозитів фізичних осіб у гривні збільшився на 4,2 млрд. грн.

Водночас суттєво прискорилася споживча інфляція (у квітні - до 60,9% в річному вимірі). Значним фактором такого прискорення у квітні стало підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та на природний газ, а також методологічні особливості фіксації такого підвищення Державною службою статистики України.

Члени Комітету зауважили, що під час проведення монетарної політики Національний банк України має застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а з огляду на її прогнозну динаміку, ураховуючи інфляційні очікування населення та бізнесу. Наразі очікується, що після досягнення інфляцією пікових значень вона достатньо суттєво уповільнюватиметься протягом наступних 12 місяців.

Присутні на засіданні члени Комітету зауважили, що роль монетарної політики на цьому етапі має концентруватися на обмеженні "вторинних ефектів" інфляційних шоків, що вже реалізувалися.

Також було висловлено занепокоєння щодо продовження рецесивних процесів в економіці України: зниження індексу випуску базових галузей у квітні 2015 року в річному вимірі прискорилося до 23.4%. І, відповідно, збереглися високі ризики суттєвого охолодження економіки.

За такої макроекономічної ситуації, на спільну думку членів Комітету, основним вкладом монетарної політики у відновлення економіки має стати нормалізація функціонування грошово-кредитного ринку, зокрема його валютного сегмента. Така макрофінансова стабілізація сприятиме відновленню ефективної монетарної трансмісії та уможливить кредитну підтримку процесів зростання банківською системою у разі пом’якшення монетарної політики надалі.

Ураховуючи зазначене, а також необхідність підтримки оформлення стабілізаційних процесів на грошово-кредитному ринку в сталу тенденцію, члени Комітету дійшли згоди щодо доцільності збереження облікової ставки на рівні 30%.

Такий рівень облікової ставки сприятиме формуванню низхідного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему.

Водночас зниження ризиків для стабільності гривні дозволяє очікувати пом’якшення грошово-кредитної політики в найближчій перспективі.

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини