Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній, останній у цьому році зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління залишило облікову ставку незмінною на рівні 14% річних. Ми прийняли таке рішення у зв’язку з необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції у 2017-2018 роках.
Поглянемо спочатку на останні тенденції.
У жовтні споживча інфляція прискорилася до 12.4% у річному вимірі, наблизившись до цілі Національного банку на поточний рік.
Як ми й очікували, повернення інфляції ближче до цілі відбулося здебільшого через підвищення адміністративно-регульованих цін і тарифів майже на третину в річному вимірі. З початком опалювального сезону у статистиці відобразилося підвищення тарифів на опалення. Крім того, вплинув і ефект бази порівняння. Якщо минулого року в жовтні діяла знижка на газ на час опалювального сезону, то цього року вона вже була відсутня.
Водночас, фундаментальні фактори, як і до цього, мали обмежений вплив на інфляцію. Базова інфляція у жовтні майже не змінилася порівняно з вереснем і становила 6.5% у річному вимірі. Зокрема, сповільнилося зростання цін на непродовольчі товари, переважно імпортовані. Це компенсувало прискорення інфляції продуктів харчування з високим ступенем обробки, спричинене швидшим зростанням цін на сирі продовольчі товари.
Стримував інфляцію і помірний споживчий попит. Зокрема, зростання роздрібного товарообігу в жовтні сповільнилося до 0.9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року. Слабкий споживчий попит українців був здебільшого пов’язаний зі збільшенням витрат на житлово-комунальні платежі.
У листопаді цього року, за оцінками Національного банку, інфляція дещо знизилася. Це, як і у жовтні, збіглося з нашими очікуваннями.
Насамперед, такій динаміці сприяло подальше уповільнення базової інфляції у річному вимірі.
Крім того, стриманим було зростання цін на сирі продукти. Вищі обсяги імпорту цитрусових та обмеження, що діють на експорт свинини до Молдови, Білорусі та Вірменії, призвели до збільшення пропозиції продуктів харчування на внутрішньому ринку. Це, за нашими оцінками, забезпечило помірніше зростання цін на них.
При цьому підвищення волатильності обмінного курсу гривні минулого місяця не мало впливу на рівень інфляції.
Посилення політичної напруги спричинило нервозність на валютному ринку. Відтак, під час піку політичної нестабільності Національний банк був змушений провести аукціон з продажу іноземної валюти для згладжування надмірних коливань курсу гривні.
Але в цілому протягом місяця на валютному ринку домінували сприятливі фундаментальні фактори.
Перш за все, високий врожай дав можливість українським аграріям активно експортувати зернові культури. Середньоденні надходження іноземної валюти від нерезидентів у листопаді становили 282 мільйони дол. США проти 254 мільйони доларів США у жовтні. При цьому головним постачальником валюти залишалися аграрії.
І ми очікуємо, що ця тенденція буде визначати стан валютного ринку до кінця поточного року. За останніми оцінками Міністерства аграрної політики, врожай зернових може сягнути близько 64 мільйонів тонн у цьому маркетинговому році.
По-друге, для українських експортерів покращилася цінова кон’юнктура на світових ринках. Через скорочення обсягів пропозиції коксівного вугілля Австралією та Китаєм ціни на нього сягнули максимальних позначок з 2013 року. Це, у свою чергу, призвело до підвищення попиту на залізну руду високої якості та, відповідно, цін на сталь. Сьогодні залізна руда коштує на 85%, а сталь – на 56% дорожче, ніж на початку цього року.
Ціни на зернові після значного падіння також демонстрували ознаки стабілізації, хоча й залишаються на нижчому рівні, ніж на початку року.
Не було неприємних несподіванок і з боку послаблення обмежень на валютному ринку.
Зокрема, репатріація дивідендів, як і в попередні місяці, не створювала суттєвого тиску на валютний ринок. Більш того, купівля валюти та її перерахування з метою репатріації дивідендів продовжували скорочуватися у листопаді. Протягом місяця на ці цілі було спрямовано лише 2.2% купленої компаніями валюти – дещо менше, ніж 2.7% у вересні-жовтні. Загалом у червні-листопаді компанії придбали для репатріації дивідендів 491 мільйон дол. США, а перерахували на ці цілі 599 мільйонів дол. США.
Таким чином, за підсумками листопада, пропозиція валюти на міжбанківському ринку перевищувала над попитом.
У результаті Національний банк переважно купував іноземну валюту для поповнення міжнародних резервів, хоча і менш активно, ніж у вересні-жовтні. З початку листопада Національний банк провів 7 аукціонів з купівлі іноземної валюти на загальну суму 159.2 мільйона дол. США включно із сьогоднішнім аукціоном, під час якого ми купили 45.6 мільйона дол. США.
Загалом чиста купівля валюти Національним банком з початку листопада становила 122.3 мільйона дол. США. Це не змогло повністю компенсувати витрати на здійснення платежів за державним боргом та переоцінку резервних активів. У результаті, за попередній місяць резерви скоротилися на 1.6% до 15.3 мільярда дол. США.
Якою ми бачимо динаміку інфляції в майбутньому?
Ми переконані, що ціль з інфляції на рівні 12% на кінець поточного року буде досягнута.
Також реалістичним залишається досягнення цілей з інфляції у двох наступних роках (у наступному році - 8%+/-2 п.п., у 2018 році - 6%+/-2 п.п.).
Сьогодні ми перебуваємо в діалозі з Радою НБУ – триває дискусія щодо Основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік і середньострокову перспективу. Ми віримо, що Рада НБУ поділяє наші прагнення досягнути таких інфляційних цілей і відобразить їх в Основних засадах задля забезпечення цінової стабільності, добробуту українців та збереження послідовної монетарної політики.
Важливо зазначити, що з моменту попереднього рішення з монетарної політики наприкінці жовтня зросли ризики для подальшої інфляційної динаміки.
Вони і змушують Національний банк більш стримано здійснювати пом’якшення монетарної політики для досягнення проголошених інфляційних цілей.
Насамперед Національний банк узяв до уваги необхідність нівелювати ефекти від різкого підвищення мінімальної заробітної плати у наступному році.
За нашими оцінками, це матиме помірний вплив на майбутню споживчу інфляцію. У результаті ініціативи Уряду найбільше зросте середня зарплата для працівників з низькими доходами. Як наслідок, відбудеться підвищення їх попиту на продовольчі товари.
Оскільки це товари переважно внутрішнього виробництва, підвищення мінімальної зарплати не відобразиться на платіжному балансі та обмінному курсі.
З огляду на те, що підвищення доходів частини українців буде стимулювати їх споживання, це може додати до показника інфляції наступного року близько 1 п.п.
Відповідно, щоб стримати інфляційні наслідки такого кроку, ми прийняли рішення проводити більш стриману монетарну політику.
Також ми взяли до уваги інші ризики.
По-перше, зросла невизначеність внаслідок посилення політичної напруги в країні.
По-друге, зросла ймовірність затримки надходження офіційного фінансування через повільне впровадження заходів, передбачених спільною програмою України з Міжнародним валютним фондом.
У разі зниження ризиків для цінової стабільності Національний банк у наступному році відновить пом’якшення монетарної політики.
Адже ми усвідомлюємо, наскільки важливим за наявності цінової стабільності є підтримка економічного зростання.
Нагадаю, наша наступна зустріч з питань монетарної політики відбудеться вже у новому році – 26 січня.
Ознайомитися з новим затвердженим графіком засідань Правління з монетарної політики на наступний рік ви можете на веб-сайті Національного банку України.
Дякую за увагу.