Доброго дня, шановні колеги!
Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 22%. Стрімке сповільнення інфляції та стійка ситуація на валютному ринку уможливлюють початок циклу зниження облікової ставки.
Ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставки узгоджується зі збереженням привабливості гривневих заощаджень. Це є важливим елементом забезпечення курсової стійкості на етапі помʼякшення валютних обмежень і переходу до більшої гнучкості обмінного курсу.
Водночас зниження облікової ставки на тлі збереження макрофінансової стабільності підтримає відновлення економіки.
Споживча інфляція сповільнилася до 12,8% у червні, що перевершило очікування НБУ.
Крім ефекту бази порівняння, важливу роль відіграли чинники пропозиції, а також зниження світових цін на енергоносії.
Помітний вплив на цінову динаміку мали й заходи НБУ, зокрема підвищення вимог до обов’язкового резервування та зміна операційного дизайну монетарної політики. Ці кроки сприяли суттєвому зростанню банківських ставок за строковими депозитами та зміцненню готівкового курсу гривні.
Стабільній ситуації на валютному ринку також посприяли заходи НБУ з фінансового моніторингу та валютного нагляду.
Курсовий чинник зрештою зумовив сповільнення інфляції та поліпшення очікувань, чому також сприяло уникнення монетарного фінансування бюджету цього року.
Ураховуючи сприятливу динаміку першого півріччя, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на цей рік – з 14,8% до 10,6%.
Зростання цін сповільнюватиметься за рахунок поступового зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких монетарних умов в Україні.
НБУ забезпечуватиме стійкість валютного ринку та достатній рівень привабливості гривневих активів. Це обмежуватиме ціновий тиск.
Вагоме значення матиме незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг.
Водночас надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці. Це пов’язано з вичерпанням ефекту бази порівняння, поверненням довоєнного рівня оподаткування пального та червневим підвищенням цін на електроенергію. Крім того, на цінову динаміку певною мірою вплинуть і російські теракти на півдні України.
У наступні роки тенденція до зниження інфляції збережеться – у 2024 році вона знизиться до 8,5%, а в 2025 році − до 6%. Зменшення безпекових ризиків дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Це також відкриє шлях для інвестицій в Україну. Сповільненню інфляції сприятиме і подальше зниження світових цін.
Ці чинники переважать проінфляційний вплив пожвавлення внутрішнього попиту, зростання зарплат та зміни деяких житлово-комунальних тарифів у післявоєнний період.
Економіка демонструє стійкість до нових викликів війни і цього року зросте на 2,9%
Зростання внутрішнього попиту сприяло подальшому відновленню економічної активності. Однак економіку обмежували постійні ракетні обстріли, саботаж роботи “зернового коридору” та руйнування інфраструктурних об’єктів. Негативно впливали на бізнес торговельні обмеження для української агропродукції.
Водночас фактичні результати І кварталу виявилися кращими, ніж передбачав попередній макропрогноз. Пожвавлення економіки тривало і в ІІ кварталі як у виробничих секторах, так і в секторі послуг.
У наступних роках економічне зростання прискориться, ураховуючи припущення прогнозу НБУ про зниження безпекових ризиків у середині 2024 року. Експорт відновлюватиметься активніше після налагодження морської логістики та припинення обстрілів інфраструктури. Поступове повернення мігрантів сприятиме пожвавленню споживчого попиту, а інвестиції суттєво зростуть на етапі відбудови країни.
Вагому роль у стимулюванні економіки і надалі відіграватиме м’яка фіскальна політика. З огляду на це НБУ прогнозує зростання реального ВВП у 2024 році на 3,5%, а у 2025 році – на 6,8%.
З початку року Україна отримала майже 27 млрд дол. США від міжнародних партнерів, що значно перевищило продаж валюти НБУ для балансування валютного ринку.
Завдяки ритмічній зовнішній допомозі міжнародні резерви України на кінець червня сягнули історичного рекорду – 39 млрд дол. США. Завдяки зовнішній підтримці уряд мав змогу покривати значний дефіцит бюджету без звернення за емісійним фінансуванням.
Очікується, що за підсумками цього року міжнародна допомога сягне 42 млрд дол.
Міжнародна підтримка залишатиметься дуже важливою для збереження макрофінансової стабільності і в наступні роки. Так, з огляду на все ще значні видатки на оборону для фінансування дефіциту бюджету наступного року потрібно щонайменше 37 млрд дол.
Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається триваліший термін, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни.
НБУ закладає в новий прогноз припущення щодо суттєвого зниження безпекових ризиків у середині 2024 року.
Довша, ніж припускається, тривалість повномасштабної війни загрожуватиме додатковими втратами для економічного зростання, зокрема через суттєвіші руйнування та більшу міграцію. Це також може мати негативні наслідки для цінової динаміки, насамперед через вищий тиск на курсові та інфляційні очікування.
Вагомими також є інші ризики:
- зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
- поновлення суттєвого дефіциту електроенергії внаслідок значних руйнувань енергетичної інфраструктури;
- нові масштабні теракти, які обмежуватимуть експортну логістику, а також економічний потенціал країни загалом;
- виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Новий макропрогноз побудовано на консервативному припущенні щодо відсутності "зернового коридору" й надалі. Поновлення його функціонування або розширення альтернативних маршрутів сприятиме збільшенню експортних можливостей, а отже, й активнішому економічному відновленню.
Зростання економіки може прискоритися за реалізації масштабних проєктів відбудови України. Водночас найсуттєвіший позитивний вплив на економічний розвиток може мати швидше, ніж очікується зараз, зниження безпекових ризиків.
З огляду на стрімкіше зниження інфляції, тривалу стійку ситуацію на валютному ринку, високий рівень міжнародних резервів, а також результативність попередніх заходів з підвищення привабливості гривневих активів Правління НБУ вирішило розпочати цикл зниження облікової ставки.
Попередні заходи НБУ пожвавили конкуренцію банків за строкові заощадження в гривні. Банківські ставки за гривневими вкладами надалі підвищувалися. Дедалі більше вкладників надали перевагу строковим вкладам у національній валюті.
Сприятливі тенденції сформували передумови для швидшого початку циклу зниження облікової ставки. Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку до 22%. Також Правління НБУ знизило ставку за депозитними сертифікатами овернайт до 18%, а за кредитами рефінансування до 24%. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці.
З одного боку, ураховуючи поліпшення інфляційних очікувань та прогнозу інфляції, поточне та прогнозоване зниження ставок за операціями НБУ дасть змогу зберегти привабливість гривневих заощаджень. З іншого, − зниження ставок НБУ підтримає відновлення економіки в умовах збереження макрофінансової стабільності.
Облікова ставка знижуватиметься і надалі за умови збереження стійкості валютного ринку та сповільнення інфляції на прогнозному горизонті. НБУ враховуватиме необхідність підтримання високої привабливості гривневих активів на етапі пом’якшення валютних обмежень і переходу до гнучкішого курсоутворення.
Оновлений макропрогноз НБУ передбачає подальше зниження облікової ставки. Це відбуватиметься поступово, за наявності достатніх передумов, щоб не зашкодити тенденції до сталого зниження інфляції та стійкості валютного ринку.
Водночас прогноз облікової ставки не є зобов'язанням НБУ. З огляду на високу невизначеність, подальші рішення та коригування прогнозів НБУ щодо облікової ставки значною мірою залежатимуть від реалізації припущень прогнозу та тенденцій ключових макроекономічних і фінансових індикаторів.
Дякую за увагу!