Звичайна версія сайту
Перейти до вмісту
Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Виступ Голови Національного банку Кирила Шевченка під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 7,5% річних. Такий крок сприятиме поступовому сповільненню інфляції у другому півріччі поточного року, а також її поверненню до нашої цілі в 5% вже в першій половині наступного року. 

Якою була динаміка цін у першому кварталі 2021 року?

Інфляція очікувано вийшла за межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п., але відхилилася від нього суттєвіше, ніж передбачалося прогнозом. Зокрема, у березні зростання споживчих цін у річному вимірі прискорилося до 8,5%.

З одного боку, стрімкіше підвищення інфляції зумовлювали тимчасові чинники. Серед них:

  • зростання світових цін на деякі продукти харчування та енергоносії;
  • пожвавлення глобальної економіки;
  • ефекти від гірших минулорічних врожаїв.

З іншого боку, фундаментальний інфляційний тиск також посилювався. На це впливало подальше зростання споживчого попиту, зокрема за рахунок підвищення зарплат. Крім того, через подорожчання товарів щоденного вжитку інфляційні очікування залишаються підвищеними.

Що буде з цінами надалі?

У другому півріччі поточного року інфляційний тренд розвернеться в бік зниження. Цьому сприятиме низка факторів:

  • надходження на ринки нового врожаю;
  • вичерпання ефекту низької бази порівняння для окремих товарів;
  • ефект від підвищення облікової ставки Національним банком.

У результаті, за підсумком року інфляція знизиться до 8% і повернеться до цілі 5% у першій половині наступного року, де триматиметься й надалі.

Що очікує на українську економіку загалом?

За нашими оцінками, у I кварталі 2021 року ВВП України дещо скоротився.

По-перше, на це вплинуло запровадження нових карантинних обмежень, яке призвело до пригнічення ділової активності. По-друге – ефект від нижчих минулорічних врожаїв, що позначився на показниках сільського господарства, харчової промисловості та вантажообороту. По-третє, відновлення економіки стримували посилення конкуренції на окремих зовнішніх ринках та розширення торговельних обмежень з боку Росії. Крім того, складніші погодні умови в січні–лютому послабили показники будівництва та транспорту.

Починаючи з II кварталу, економіка України повернеться до стійкого зростання. Головним рушієм і надалі залишатиметься споживчий попит. В умовах пожвавлення світової економіки та подальшого прогресу в боротьбі з пандемією поволі збільшуватиметься й інвестиційний попит.

Через втрати економіки, пов’язані з посиленням та подовженням карантинних обмежень, ми погіршили прогноз зростання ВВП у 2021 році з 4,2% до 3,8%. У 2022–2023 роках зростання економіки буде близьким до 4%.

Очікується, що поточний рахунок платіжного балансу в 2021 році буде зведено з незначним дефіцитом через зростання внутрішнього попиту та поступове відновлення міжнародного туризму.

У 2022–2023 роках дефіцит поточного рахунку відчутно розшириться. На це впливатимуть передусім:

  • менш сприятливі умови торгівлі для експортерів аграрної та металургійної продукції;
  • очікуване зниження доходів від транзиту газу;
  • подальше зростання споживчого та інвестиційного імпорту в умовах повноцінного відновлення від коронакризи світової та української економіки.

Від чого залежить, чи справдиться окреслений макропрогноз?

Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ.

Ми очікуємо подальшого прогресу України в перемовинах із МВФ. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними партнерами посилює спроможність уряду підтримати економіку під час кризи та сприятиме проходженню піку боргових виплат восени.

Завдяки цій співпраці міжнародні резерви України у 2021–2023 роках перебуватимуть на достатньо високому рівні – від 29 до 30 млрд дол. США.

Ключовим ризиком для макропрогнозу є посилення карантину в Україні та в світі, а також низькі темпи вакцинації в країні.

Нові хвилі пандемії змусили країни повертатися до посилення карантинних обмежень у першому кварталі 2021 року. Попри часткову адаптацію бізнесу до нових умов, це сповільнює відновлення ділової активності.

Низький темп вакцинації в Україні створює додатковий ризик майбутніх економічних втрат за одночасного посилення інфляційного тиску в умовах відновлення глобальної економіки.

Актуальними також є інші ризики:

  • ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
  • волатильність на глобальних ринках капіталу;
  • різке погіршення умов торгівлі.

Беручи до уваги вищезазначений комплекс обставин, ми підвищили облікову ставку до 7,5%.

Якою ми бачимо подальшу зміну облікової ставки?

Наш прогноз передбачає збереження облікової ставки на рівні 7,5% до кінця року. З огляду на поточну інфляційну динаміку, цього має бути достатньо для приведення інфляції до цілі 5% у першій половині 2022 року.

Водночас більш відчутне зростання фундаментального інфляційного тиску, ніж очікується зараз, та погіршення інфляційних очікувань можуть вимагати подальшого посилення монетарної політики.

Ми готові і надалі продовжувати цикл підвищення облікової ставки до рівня, який забезпечить повернення інфляції до цілі 5% у першому півріччі 2022 року.

Дякую за увагу.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини