Шановні народні депутати!
За останні два місяці я вчетверте доповідаю з цієї трибуни. Тому навряд чи ви почуєте нові цифри сьогодні, але я спробую пояснити логіку дій Національного банку України.
Зазвичай Національному банку пред’являють претензії, протилежні за суттю. Наведу типові приклади:
Перший. Звинувачують у тому, що банкам надано багато кредитів рефінансування, і тут же заявляють, що ми “гнобимо” банківську систему, тому що не даємо банкам достатньо кредитів рефінансування, щоб спинити відплив вкладів.
Другий. Кажуть, що Національний банк відпустив валютний ринок напризволяще, і водночас звинувачують, що ми тримали індикативний курс і цим не давали змоги ринку знайти рівновагу.
Третій. Типова внутрішньосуперечлива претензія. Одні зітхають, що Національний банк України визнає банки неплатоспромождними, а інші кажуть, чому не вводять тимчасову адміністрацію і не виплачують вкладникам гарантовані суми.
Четвертий. Національному банку інкримінують, що він не контролює валютний ринок, і при цьому кричать, що Національний банк запровадив на ринку такі обмеження, що не можливо працювати.
Тому спробую ще раз надати роз’яснення.
Насамперед від імені Правління Національного банку України я дякую Парламенту за ухвалення закону про посилення контролю за операціями банків з пов’язаними особами та посилення відповідальності власників та керівників банків за дії, що призвели до неплатоспроможності їх установ. Чому це важливо? Тому що власники та вищий менеджмент банків повинні відшкодовувати нанесені державі і вкладникам збитки.
У 2014 – 2015 роках у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб було передано для виведення з ринку 44 банки, із них 11 – у 2015 році. Отже, банківська система втратила майже 200 млрд. грн., а це майже 9% нашого ВВП. З цієї суми тільки 50 млрд. грн. має відшкодувати держава через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. А це 9,96% доходу бюджету країни. Станом на 25 лютого 2015 року вкладникам неплатоспроможних банків уже було виплачено 18,5 млрд. грн.
І якби ми мали такий інструмент раніше, то ця сума була б значно меншою, оскільки кожен акціонер і його менеджмент, який збирався вивести активи і списати все на кризу, тричі подумав би над своїм рішенням.
Наведу цифри Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогодні загальна сума збитків, яку було завдано неплатоспроможним банкам через протиправні дії акціонерів банків та їх посадових осіб становить понад 58 млрд. грн. Наразі вже відкрито 239 кримінальних проваджень на загальну 2 суму майже 43 млрд. грн.
Прийнятий закон про посилення відповідальності власників та керівників банків – додатковий важіль впливу на них, він значно посилить гарантії збереження і примноження коштів населення та бізнесу.
Зрозуміло, що очищення банківського сектору – це болісний і тривалий процес. На жаль, він підсилюється відпливом депозитів з банків. Лише за минулий рік громадяни забрали з банків 126 млрд. грн. З початку поточного року ця сума збільшилася ще на 18 млрд. грн.
Попри те, що цей відплив значною мірою є результатом паніки, ми не можемо не допомогти банкам виконати законне право людей – повернути їм їх заощадження. Національний банк зобов’язаний підтримувати банки, надаючи їм кредити рефінансування, щоб забезпечити вчасне проведення розрахунків та повернення вкладів населенню. Слід розуміти, що операції з рефінансування – стандартна практика для кожного центробанку у світі. Але, як я вже неодноразово наголошувала, на підтримку регулятора як кредитора останньої інстанції банки можуть розраховувати, якщо вони платоспроможні (тобто мають лише проблему з ліквідністю у зв’язку з відпливом депозитів), мають достатній капітал, або затверджену програму докапіталізації та прийнятну якісну заставу. І все це відбувається під жорстким контролем Національного банку – з уведенням обмежень за активними операціями та наявності куратора в банку, який відстежує цільове використання наданих стабілізаційних кредитів.
Вигадки про сотні мільярдів гривень кредитів рефінансування, безконтрольно виданих за мою каденцію, виглядають не інакше, як нісенітниця. Адже дані щодо виданих Національним банком України кредитів рефінансування сьогодні відкриті як ніколи – кожен громадянин може побачити не лише обсяги виданих кредитів, а й кому вони були надані і скільки.
Зараз заборгованість за кредитами рефінансування становить 110,9 млрд. грн. (не 200, не 300 і не 500, а 110 млрд. грн.!!!). 77 млрд. грн. із цієї суми були видані банкам у 2008 – 2010 роках та досі не повернуті.
З початку 2015 року залишки за кредитами рефінансування збільшилися на 2 млрд. грн. Відплив депозитів становив майже 18 млрд. грн. (у піковий день паніки, 23 лютого, денний відплив депозитів із банків становив 2,2 млрд. грн.). Чи порівнювані ці суми? Очевидно, що ні!
За мою каденцію на посаді Голови Національного банку України, тобто за останні 8 місяців, обсяги кредитів банківській системі, наданих Національним банком, зменшились на 1,7 млрд. грн. Відповідно, жодного тиску на валютний та фінансовий ринок надані банкам обсяги рефінансування не чинили.
Більше того, кожна гривня кредитів рефінансування, які зараз видаються банкам, спрямована виключно під відплив депозитів. Національний банк це жорстко контролює – у кожний банк, що отримав рефінансування, направлено куратора від Національного банку.
Стосовно найбільших сум кредитів рефінансування, цілком логічно, що найбільша сума була надана найбільшому банку країни, на рахунках якого розміщено 26% всіх депозитних коштів та коштів на поточних рахунках громадян. Відплив коштів фізичних осіб з початку 2014 року в цьому банку становив 44 млрд. грн., а заборгованість за наданими кредитами рефінансування становить 23 млрд. грн., уключаючи 7,264 млрд. грн., виданих за мою каденцію.
Усе це наочно демонструє, що 21 млрд. грн. було виплачено банком вкладникам самостійно за рахунок внесків акціонерів та зменшення кредитного портфеля.
Тепер про емісію. За 2014 рік монетарна база зросла лише на 8,5% – до 333,2 млрд. грн. І тут зауважу, що ці 333 мільярди накопичені за всю історію незалежної України.
Тому прошу припинити маніпуляції на тему емісії. Зрозуміло, що зростання монетарної бази на 8,5% не могло створити монетарного тиску на споживчі ціни та вартість гривні. Ці гроші разом з нашими золотовалютними резервами, були спрямовані на утримання банківської системи від кризи платежів та розрахунків в економіці і дали змогу державі забезпечити соціальні виплати, військові витрати, закупити газ для опалювального сезону. Стосовно монетарної бази у 2015 році. Фіскального домінування в 2015 році, як це сталося в 2014 році, коли Національний банк України профінансував Уряд та НАК “Нафтогаз України” на суму 175 млрд. грн., або майже 40% зведеного бюджету країни, більше не буде. Максимальна сума, яка буде випущена Національним банком України в економіку не перевищить 91 млрд. грн. Цей показник повністю узгоджений з параметрами макроекономічного прогнозу, над яким ми працювали спільно з Урядом та експертами Міжнародного валютного фонду. Сюди входить і перерахування прибутку Національного банку України до бюджету в розмірі 60,5 млрд. грн., фінансова підтримка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та підтримка ліквідності платоспроможних банків. Тому населення може бути впевненим у поверненні власних коштів з неплатоспроможних банків у законодавчо визначених межах 200 тис. грн.
Окремо мушу прокоментувати кілька цифр щодо безготівкової емісії в цьому році, яка становила 48 млрд. грн. Вважаю за потрібне навести кілька пояснень. Показник емісії не відображає обсягу коштів, які потрапили в економічний обіг і теоретично можуть тиснути на ціни та обмінний курс. Простий приклад: 40 млрд. грн. з цих коштів припадає на угоду “своп” з Народним банком Китаю. Ці кошти зберігаються на рахунках Народного банку Китаю в Національному банку України і жодна гривня не була використана. Це своєрідна застава. Натомість Національний банк України отримав відповідну еквівалентну суму в 15 млрд. китайських юанів, яку може використовувати для пом’якшення потреби в іноземній валюті і зміцнення позицій платіжного балансу. І це лише один приклад, коли кошти, що вважаються емісійними, не перебувають в обігу.
Те ж саме і показники абсорбції коштів Національним 4 банком України за рахунок депозитних операцій, які зараз становлять 23,5 млрд. грн. У цілому показник, що характеризує пропозицію грошей, наданих Національним банком економіці, є монетарна база. Її обсяг за 2 місяці поточного року зменшився на 1,6 млрд. грн. Тепер про ситуацію на валютному ринку. Останню хвилю паніки нам вдалося швидко подолати. За рахунок рішучих дій на різних сегментах грошово-кредитного ринку. Останній сплеск курсу був викликаний насамперед психологічними факторами, які “підігрівалися” невизначеностями щодо перемир’я на сході держави, популістськими заявами окремих політиків та діями власників виведених з ринку банків.
Стосовно фундаментальних факторів подальшої курсової корекції.
За нашими розрахунками курс 20 – 22 грн. за долар США є достатнім для повного усунення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. А фінансовий рахунок виправлять надходження від наших зовнішніх офіційних кредиторів і, як ми сподіваємося, успішна реструктуризація Міністерством фінансів суверенних боргів України. Нові кошти від Міжнародного валютного фонду будуть розподілені між Урядом та Національним банком України. Вони дадуть нам змогу наростити міжнародні резерви до рівня 17 млрд. дол. на кінець 2015 року і відповідно відновити їх стабілізуючий потенціал.
Повернуся до кроків Національного банку для подолання паніки. Що конкретно ми зробили?
Перший крок. Насамперед суттєво посилили монетарну політику шляхом підвищення облікової ставки до 30% та збільшення обов’язкових резервів банків. Цим ми намагаємося зв’язати вільну ліквідність банків, щоб мінімізувати потенційний тиск на курс та ціни. Хоча окремі експерти і радили нам боротися з інфляційними процесами, використовуючи політику дешевих грошей, але це є порадою на кшталт гасіння пожежі бензином.
Зараз нам потрібно забезпечити макрофінансову стабілізацію в державі. Тільки так ми зможемо створити умови для відновлення банківського кредитування й економічного зростання. А це вимагає стійкого зниження інфляції. Так у цьому році вона ще залишатиметься високою. Адже на ціни зараз тисне девальвація і ще підвищуватимуться тарифи в енергетиці та житлово-комунальному господарстві. Але у 2016 році ціни перестануть так швидко зростати і інфляція становитиме менше 10%. Національний банк України не може впливати на ціни окремих продуктів: бензину, цукру, гречки тощо. Тут ключовою є роль економічна політика Уряду на окремих ринках та дії Антимонопольного комітету України. Національний банк повинен регулювати монетарними засобами загальноінфляційні тренди.
Другий крок. Для подолання паніки на валютному ринку посилено адміністративні обмеження. Також до попередніх заходів ми, зокрема: заборонили купівлю безготівкової іноземної валюти за рахунок кредитів у 5 національній валюті та під забезпечення іноземної валюти; вимагаємо підтвердження того, що покупець валюти є добросовісним платником податків; вимагаємо використання акредитивної форми розрахунку для здійснення платежів за імпортними контрактами клієнтів загальною вартістю понад 500 тис. дол. США. Водночас ми зробили тимчасові виключення для критичного імпорту; заборонили авансові платежі за імпортними контрактами без відповідного підтвердження Національного банку України.
Зазначені кроки дали змогу зупинити паніку на валютному ринку, забезпечити ритмічність валютних надходжень на ринок, запобігати непродуктивному відпливу капіталу за межі України. Водночас ми залишаємось прихильниками гнучкого обмінного курсу, рівень якого має відповідати фундаментальним економічним тенденціям. У випадку превалювання на ринку ситуативних сплесків, зумовлених панікою на валютному ринку, ми залишаємо за собою можливість використання як адміністративних заходів, так і ринкових, а це – валютні інтервенції. Шановні народні депутати! Вже наступного тижня Міжнародний валютний фонд має прийняти остаточне рішення про виділення Україні коштів. Ті, хто очікує, що це заспокоїть ринок, – праві! Але співробітництво з Міжнародним валютним фондом – це не лише гроші, це – передусім зобов’язання усіх гілок влади провести справжні реформи!
Уряд має реформувати енергетичну сферу, фіскальну сферу, дерегулювати бізнес тощо. Парламент має ухвалити необхідні для цього закони. А Національний банк України – контролювати інфляцію та стабілізувати банківський сектор. Тобто кожен знає, що треба робити. “За роботу, товариші”, – як казав класик!
Дякую за увагу!