Доброго дня, шановні колеги!
Рада вітати учасників і гостей Українського фінансового форуму. Це вже друге засідання форуму, у якому я беру участь.
За останній рік ми докорінно змінили монетарну політику - перейшли до таргетування інфляції і зберегли гнучке курсоутворення.
Завдяки майже трьом рокам наполегливої праці ми маємо очищений банківський сектор, який упевнено йде шляхом оздоровлення.
Сьогодні детальніше зупинюся на результатах цих змін у політиці центрального банку, а також планах на майбутнє.
Мені приємно відзначити, що прогнози Національного банку, якими я ділилася з вами минулого року, справдилися – ситуація в економіці поступово поліпшується. Ми впевнено крокуємо до своєї цілі з рівня споживчої інфляції - 12% на кінець цього року. Ще взимку такі таргети викликали сумніви та скепсис. Проте зараз інфляція вже п’ятий місяць поспіль перебуває на однознаковому рівні. Підвищення тарифів на комунальні послуги призведе до певного пришвидшення інфляції в останні місяці цього року. Але інфляція буде залишатися в прогнозованих межах. А саме - 12% на кінець цього року та 8% на кінець наступного.
Ви спитаєте – чи не заважатиме нам у досягненні цілей з інфляції волатильність на валютному ринку? Коливання курсу гривні на початку Осені були частково прогнозовані. Тому ми продовжуємо дотримуватися наших прогнозів з інфляц і ї. Ми зможемо виконати встановлені інфляційні цілі, адже на ринок очікує кілька позитивних факторів.
Ціни на сталь і залізну руду, хоча й відкорегувалися восени, залишаються вищими, ніж на початку року. Це забезпечить збільшення надходжень експортної виручки. А гарний новий урожай вже поступово компенсує нещодавнє зниження цін на зернові. Також позитивним є той факт, що ми продовжуємо співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Крім того, всупереч стереотипам про традиційну осінню девальвацію гривні, цього року ситуація значно відрізняється від попередніх років. Зазвичай восени НАК «Нафтогаз» купував валюту для оплати природного газу. Але цього разу він вже придбав більшу частку валюти заздалегідь. Відповідно, «Нафтогаз» цієї осені не буде створювати суттєвого додаткового попиту на валюту.
Звичайно, є й чинники, які будуть тиснути на валютний ринок. Наприклад, у відповідь на численні прохання бізнесу в червні ми дозволили репатріацію дивідендів в іноземній валюті. У липні-серпні з цією метою компанії купили 234 дол. США. Розроблений нами графік купівлі валюти на виплату дивідендів допомагає більш рівномірно розподілити її у часі. Але бізнес має усвідомлювати, що його рішення зі сплати дивідендів безпосередньо відображаються на курсі гривні. Зауважу, що Національний банк не стоїть осторонь. Ми продовжуємо дотримуватися гнучкого курсоутворення і водночас згладжуємо надмірні коливання, спричинені тимчасовими факторами . Коли на ринку спостерігався дефіцит валюти, ми проводили аукціони з її продажу. Лише в кінці літа ми задовольнили попит банків майже на 200 млн. дол. США. Ми маємо намір і надалі у разі необхідності проводити валютні інтервенції, щоб стримувати волатильність курсу. Адже курс гривні має суттєвий влив на рівень інфляції. У нас є для цього всі можливості. На початок вересня міжнародні резерви збільшилися до рівня близько 14 млрд. дол. США. А завдяки співпраці з МВФ та надходженню пов’язаного фінансування вони зростуть до 17,2 млрд. дол. США цього року. Інший позитив ми бачимо у тому, що українська економіка вперше почала демонстрували ознаки пожвавлення.
Вже цього року темпи економічного зростання прискоряться до 1.1% відсотка. А наступного року – до 3% відсотків. Нерідко нам дорікають, що економіка могла б зростати і швидше, якби банківський сектор кредитував бізнес та населення. І це, дійсно, так. Але процентні ставки, які є досить високі, - це результат компромісу. З одного боку – між політикою, спрямованою на забезпечення низької та стабільної інфляції. З іншого боку - між необхідністю стимулювати економічне зростання. Вже рік як ми поступово й обережно знижуємо облікову ставку. Ставки за кредитами також зменшуються. Але пришвидшити цей процес - означає знехтувати нашими інфляційними цілями й проігнорувати ризики для цінової та фінансової стабільності.
Водночас на заваді відновленню кредитування стоїть кілька вагомих чинників, які не належать до площини відповідальності Національного банку:
По-перше, банки, незважаючи на наявність надлишкової ліквідності, не можуть надавати бізнесу нові позикові кошти через вже високе боргове навантаження. До того ж, значна частка заборгованості прострочена.
По-друге, банки мають завершити докапіталізацію. Ми вже провели діагностику 40 банків. Аналіз ще 20 банків завершимо до кінця року. В цілому у банків, які пройшли обстеження, є три роки, щоб привести показник адекватності капіталу до рівня 10%. За результатами діагностичного обстеження топ-20 банків, банківські установи здійснили заходи на виконання програми докапіталізації на 108 мільярдів гривень. При цьому окремі банки наростили капітал з випередженням графіка.
По-третє , банки не можуть відновити кредитування через зависокі для них юридичні ризики. І це вже питання до Парламенту. Там на свій розгляд очікують необхідні законопроекти з посилення захисту прав кредиторів. Крім того, нагальними залишаються реформи судової системи та правоохоронних органів. Оскільки частина банків вже збільшила капітал, а кредитні ставки – зменшилися, то ми очікуємо на стримане зростання кредитного портфеля банків у другій половині цього року. Але повномасштабне відновлення кредитування відбудеться лише в наступні роки. При цьому найбільший потенціал демонструє кредитування фізичних осіб. Детальніше про наше бачення перспектив макроекономічної та фінансової ситуації сьогодні розповість мій заступник Дмитро Сологуб.
Якщо ж говорити про плани Національного банку на майбутнє , то зупинюся, у першу чергу, на лібералізації валютного регулювання. Вже рік ми поступово пом’якшуємо тимчасові адміністративні обмеження на валютному ринку . І ми впевнені у необхідності рухатися цим шляхом й надалі. Але наголошую – ми не квапимося. Адже ціною зашвидкої лібералізації може стати розгойдування курсу гривні. А відповідно, і рівня інфляції. Тому основний наш принцип валютної лібералізації – розсудливість. Пом’якшення зазнають і норми, послаблення яких не стане на заваді стабільності грошово-кредитного та валютного ринків.
Що стосується банківського ринку, то ми серйозно очистили його від баласту, схемщиків, шахраїв і зробили прозорим. З початку 2014 року ми вивели з ринку 81 банк, у тому числі 16 цього року. І відтак, ми вже перейшли до перезавантаження банківської системи. Зокрема, ми поступово посилюємо рівень управління ризиками. Кредитні ризики банків будуть визнаватися вчасно та у повному обсязі. Це практично унеможливить кредитування банками фінансово неспроможних підприємств та придбання цінних паперів неякісних емітентів. Лише у такому разі ми будемо бачити реальну картину рівня капіталізації банківського сектору.
І хоча процес очищення банківської системи був надто болісним, сьогодні ми спостерігаємо перші результати перезавантаження - поступове зміцнення довіри до неї. Про що свідчить поступове збільшення вкладів населення в гривні. Згадавши про реформу банківського сектору, я не можу оминути увагою очікувану передачу частини функцій Нацкомфінпослуг до НБУ. А саме – нагляд та регуляцію ринку страхових, лізингових та факторингових компаній, кредитних спілок та інших фінансових компаній. Перехід функцій пруденційного нагляду за ними до центрального банку, або так званий «спліт», значно підвищить ефективність та прозорість цього ринку. Це збільшить захищеність та сприятиме посиленню довіри до ринку з боку споживачів фінансових послуг, а також посилить привабливість небанківських фінансових установ для інвесторів. Парламент вже схвалив цю ініціативу у першому читанні в липні цього року. Ми сподіваємося, що народні депутати підтримають її і в другому читанні якомога швидше.
Важливим для нас та одним із основних стратегічних напрямків розвитку банківської системи України є впровадження cashless economy. Це наблизить нашу країну до стандартів життя розвинених країн, прискорить скорочення тіньової економіки. Також це буде сприяти стабільній роботі банківської системи. Наша амбітна мета – знизити рівень готівки в обігу до ВВП з 15,6% відсотка минулого року до 7,5% відсотка до 2020 року.
І, нарешті, зупинюся, мабуть, на найцікавішій для вас темі. За цей рік ми суттєво удосконалили стандартні інструменти та механізм регулювання ліквідності. Навесні ми змінили операційний дизайн монетарної політики відповідно до режиму інфляційного таргетування. Також ми сформували криву дохідності. Сьогодні Міністерство фінансів пропонує повну лінійку ОВДП зі строком обігу від трьох місяців до трьох років. У свою чергу, Нацбанк розміщує депозитні сертифікати зі строком обігу овернайт на два тижні. При цьому на початку поточного року ми припинили продаж ОВДП зі свого портфеля на вторинному ринку. Крім того, зараз ми спільно з Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, Національним депозитарієм України та учасниками ринку капіталів працюємо над Концепцією розвитку депозитарної та розрахунково-клірингової інфраструктури фінансового сектору. Наша мета - створити ефективну інфраструктуру клірингу та розрахунків за угодами з цінними паперами, укладеними на біржовому та позабіржовому ринках. Більш детально про це розповість заступник Голови Національного банку Олег Чурій.
Ще раз вітаю всіх з початком роботи Форуму!
Бажаю плідних і конструктивних дискусій!