Доброго дня, шановні колеги!
Рада вітати вас на презентації першого Звіту Національного банку України про фінансову стабільність.
Забезпечення фінансової стабільності є основним завданням Національного банку так само як і забезпечення цінової стабільності. Провідні центральні банки та регулятори фінансових ринків світу сконцентрували свою увагу на виконанні цієї функції після глобальної кризи 2008-2009 років та боргової кризи в Євросоюзі. Національний банк України також долучається до практик кращих світових центробанків та регуляторів.
У липні минулого року нам вдалося внести зміни до Закону "Про Національний банк України". З цього часу нашим завданням є сприяти фінансовій стабільності, зокрема стабільності банківської системи. Також навесні минулого року створено два майданчики для координації рішень у цій сфері – міжвідомча Рада з фінансової стабільності та внутрішній комітет Національного банку з фінансової стабільності.
Звіт про фінансову стабільність відіграє ключову роль у виконанні цієї функції у провідних центральних банках. Разом з Інфляційним звітом він є ключовим публічним документом більшості центральних банків світу. Перший Звіт про фінансову стабільність оприлюднив Банк Англії 20 років тому. Сьогодні такі звіти публікують понад 80 країн. Крім того, Міжнародний валютний фонд публікує раз на півроку Global Financial Stability Report, а Банк міжнародних розрахунків – квартальні звіти про тренди глобальних фінансових ринків та потоків капіталу.
У Звіті про фінансову стабільність, який ми будемо публікувати раз на півроку, подано аналіз ризиків та тенденцій в економіці та банківському секторі, а також їх потенційний вплив на поточну ситуацію в країні. Цей аналіз покладено в основу політики Національного банку із забезпечення фінансової стабільності.
Більш того, цей документ дає змогу учасникам фінансового ринку, насамперед банкам, краще оцінити ситуацію на ринках та утриматися від прийняття на себе непередбачених ризиків. Також він містить низку рекомендацій фінансовим установам та органам влади щодо дій та заходів, реалізація яких, на нашу думку, є необхідною для зміцнення фінансової стабільності та мінімізації ризиків.
До яких висновків ми дійшли?
Насамперед – найтяжчий період кризи залишився позаду, але українська фінансова система все ще вкрай вразлива до зовнішніх шоків та внутрішніх ризиків.
Протягом останніх двох років українська економіка та банківський сектор пройшли найглибшу за часів незалежності кризу. Але сьогодні ризики для фінансової стабільності знижуються.
Поступово відновлюється макроекономічна стабільність. І ми, і незалежні аналітики очікуємо економічного зростання вже протягом цього року. Інфляція знизилися з рівня понад 60% рік тому і вже другий місяць поспіль знаходиться на однознаковому рівні. У травні вона сповільнилася до 7,5% в річному вимірі, 5,2% з початку року та 0,1% до попереднього місяця.
Вже минулого року суттєво зменшилися фінансові ризики. Завдяки співпраці з Міжнародним валютним фондом та стабілізації ситуації на валютному ринку міжнародні резерви зросли на 80% з початку минулого року до 13,5 мільярдів доларів США. Відновлення співпраці з МВФ дозволить продовжувати їх нарощувати.
Більш того, стабілізація ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках дозволила нам продовжити поступово лібералізувати адміністративні обмеження, запроваджені протягом минулих двох років. Ми активізували рух в цьому напряму навесні цього року, і рухаємося настільки швидко, наскільки це можливо без дестабілізації ситуації. Лише вчора ми прийняли низку важливих рішень, які сприятимуть поліпшенню бізнес-клімату та, водночас, збереженню макрофінансової стабільності.
- Від сьогодні ми пом’якшили вимогу до обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб з 75% до 65%. Це буде мати позитивний вплив на діяльність підприємств-експортерів.
- Також було підвищено максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти та банківських металів населенню з 6 тис. до 12 тис. гривень в еквіваленті.
- Ми спростили порядок проведення валютно-обмінних операцій з готівкою, знявши вимогу до ксерокопіювання документів, які посвідчують особу, при купівлі іноземної валюти на суму до 150 тис. грн.
- Було підвищено максимальну суму зняття з рахунків готівки в іноземній валюті та банківських металах з 50 тис. грн. до 100 тис. грн. на добу. Було знято обмеження на обсяг видачі готівки в національній валюті, яке досі становило 500 тис. грн. на добу. Таке рішення має сприяти подальшому відновленню довіри до банківською системи та посиленню притоку депозитів як у гривні, так і у валюті.
- І, останнє і найважливіше, для поліпшення інвестиційного клімату ми дозволили репатріацію дивідендів, нарахованих іноземним інвесторам за минулі два роки, як анонсували раніше.
Національний банк планує й надалі продовжувати поступову лібералізацію валютного регулювання, якщо цьому буде сприяти стан грошово-кредитного і валютного ринків та української економіки в цілому.
Зниження макроекономічних ризиків сприяло і частковій нормалізації роботи банківського сектору. Довіра до вітчизняних банків поступово відновлюється – приріст гривневих депозитів населення з другого кварталу минулого року становив 31%, а валютні вклади збільшились з грудня на 3,5%. Ми очікуємо, що ця тенденція збережеться протягом усього поточного року, а депозитна база банків протягом поточного року в цілому зросте приблизно на 10%.
Тим не менш, ми цілком та повністю розуміємо, що економіка та банківська система лишаються вразливими до зовнішніх шоків, а ризики – високими. Відновлення кредитування банками досі стримують значне боргове навантаження підприємств, слабка платоспроможність більшості секторів економіки та високі юридичні ризики.
Варто наголосити – ми досягли значного прогресу у стабілізації економіки та успіхів в антикризових заходах, проте попереду набагато більше роботи. Це завдання для Національного банку, для банків та практично для всіх органів влади.
Як ви знаєте, ми провели найбільш масштабне і детальне за всю історію роботи регулятора діагностичне обстеження найбільших 20 банків. Воно охоплювало перевірку якості активів та стрес-тестування, тобто аналіз спроможності банків протистояти макроекономічним шокам. За результатами діагностичного обстеження встановлено, що 16 банків із найбільших 20 потребували додаткової капіталізації. У поточному році ми проводимо діагностичне обстеження наступних 40 банків. Таким чином, буде детально проаналізовано активи 60 банків, на які сукупно припадає понад 97% відсотків банківського сектору.
Результати стрес-тестування найбільших банків є невід’ємною частиною аналізу системних ризиків для фінансової стабільності. Тому ми плануємо проводити регулярні стрес-тестування стійкості до кредитних, ринкових та операційних ризиків банків. В подальшому ми будемо використовувати його як один із стандартних інструментів аналізу фінансової стійкості окремих банків та банківської системи в цілому. Такий підхід відповідає провідному світовому досвіду.
Але на цьому ми не зупинимося.
На найближчі місяці Національний банк ставить перед собою кілька важливих завдань, що сприятимуть зниженню ризиків для фінансової, зокрема банківської системи.
По-перше, ми плануємо удосконалити підходи до регулювання кредитних ризиків. А саме – змінити правила таким чином, щоб унеможливити накопичення системних проблем у майбутньому. До кінця місяця ми погодимо нове положення про оцінку кредитних ризиків.
По-друге, ми маємо намір розробити та затвердити дорожню карту щодо гармонізації норм регулювання банківського сектору з рекомендаціями Базельського комітету та директивами ЄС. Ми чітко усвідомлюємо, що це складний та тривалий процес.
Водночас забезпечення фінансової стабільності безпосередньо залежить і від рішень, які приймає й керівництво фінансових установ. На нашу думку, банкам також необхідно зосередити увагу на виконанні низки ключових завдань.
По-перше, рекомендуємо банкам суттєво переглянути та удосконалити внутрішні системи ризик-менеджменту. Фокусом майбутньої роботи має бути не боротьба за частку ринку, а якість активів та, зокрема, якість кредитного портфелю. Спеціалісти Національного банку повинні у майбутньому не виконувати роботу ризик-менеджерів комерційних банків, а працювати над правилами гри та слідкувати за їхнім виконанням.
По-друге, банки мають адаптувати власні бізнес-моделі до новИх умов. Банки, які не генерують позитивного операційного прибутку, повинні вжити рішучих та швидких заходів з метою реструктуризації бізнесу та скорочення поточних витрат. Регулятор відстежує та аналізує бізнес-моделі банків – ми маємо бути впевнені, що банки, які працюють на нашому ринку, життєздатні.
По-третє, необхідно вчасно та у повному Обсязі виконати затверджені плани капіталізації та програми реструктуризації, розроблені за результатами діагностичного обстеження. Ми відстежуємо виконання програм, і тут не може бути жодного компромісу. Ми вітаємо суттєвий прогрес у цьому напрямі: із 16 банків першої двадцятки, які потребували додаткового капіталу, п’ять виконали трирічну програму достроково. Проте два банки було виведено з ринку через небажання чи відсутність можливості в акціонерів виконати подані плани.
Ми так само відстежуємо виконання банками програм зі зменшення кредитування пов’язаних осіб. Як ми вже неодноразово наголошували, фінансування бізнесів акціонерів банків за рахунок депозитів населення є неприпустимим. За кілька років проблема пов’язаного кредитування залишиться у минулому.
Звичайно, жодні позитивні кроки неможливі без удосконалення законодавства. Тому вкотре озвучую побажання Національного банку та банківської спільноти у цій сфері.
Досі актуальним залишається питання прийняття законопроектів, які сприятимуть відновленню банками повноцінного кредитування. Це закон про добровільну фінансову реструктуризацію, закон про валютну іпотеку, закони, які посилять права кредиторів. Прийняття цих законів дозволить мінімізувати втрати банків та завершити перезавантаження фінансової системи.
Ще один вкрай важливий момент – початок реформи державних банків. Протягом тривалого часу ці банки лишалися неефективними через слабкість корпоративного управління, відсутність зрозумілих бізнес-моделей та кредитування підприємств, що перебували у колі бізнесових інтересів політичних діячів. Це несе значні фіскальні ризики. За останні 9 років тільки на докапіталізацію державних банків було витрачено майже 90 мільярдів гривень. Саме тому стандарти корпоративного управління державними банками мають змінитися в максимально короткі строки.
А в середньостроковому періоді необхідно залучити до державних банків стратегічного інвестора, і вони мають перейти до діяльності, заснованої виключно на принципах максимізації віддачі на вкладений капітал. Національний банк повністю поділяє принципи реформування сектору державних банків, викладених у Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору.
Ми рекомендуємо якомога швидше перейти до імплементації цієї програми. Необхідно розпочати зі зміни принципів формування Наглядових рад державних банків та обрання менеджменту на конкурентних засадах. Для цього необхідно внести зміни до низки законів України, а тому ми знову звертаємося за підтримкою до Верховної Ради.
Також доводжу до вашого відома, що Національний банк почав розробку концепції макропруденційного регулювання,
Досвід останніх фінансових криз свідчить, що ефективної монетарної політики та мікропруденційного нагляду може бути недостатньо для упередження накопичення системних ризиків у фінансовому секторі. На відміну від мікропруденційної політики (або банківського нагляду), макропруденційна політика спрямована на виявлення та оцінку ризиків для фінансової системи в цілому, а не на рівні її окремих учасників.
У майбутньому Національний банк також планує активно використовувати інструменти макропруденційної політики, які будуть доповнювати монетарну політику. Публікація Звіту про фінансову стабільність – перший крок у цьому напрямку.
Дякую за увагу!