Доброго дня, шановні колеги!
Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 15,5% річних з 25 жовтня 2019 року.
Ми вирішили продовжити цикл пом'якшення монетарної політики, оскільки бачимо стійку тенденцію до уповільнення інфляції до цілі 5%.
Якою була динаміка інфляції з часу попереднього засідання з монетарної політики?
У вересні споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 7,5% і була навіть нижчою, ніж передбачав наш липневий прогноз. Зниження інфляції продовжилося і в жовтні, як свідчать результати нашої попередньої оцінки за допомогою онлайн-аналізу цін.
В основі цієї стійкої тенденції – поступове послаблення фундаментального тиску на ціни. Ознакою цього є стрімке уповільнення базової інфляції. Жорстка монетарна політика стала однією з причин зміцнення обмінного курсу та покращення інфляційних очікувань. Це з певним часовим лагом помітно позначається на цінах та нівелює вплив все ще стійкого споживчого попиту та гіршого врожаю окремих овочів, які тиснуть на ціни в бік підвищення.
Якою буде динаміка інфляції надалі?
Як і раніше, ми очікуємо, що інфляція зменшиться до 6,3% за підсумками цього року. З одного боку, базова інфляція буде уповільнюватися суттєвіше, ніж передбачалося раніше, а ціни на паливо будуть залишатися нижчими минулорічних через міцніший обмінний курс гривні. З іншого боку, на ціни у бік зростання буде тиснути нижча пропозиція окремих овочів. Однак в цілому ці чинники будуть компенсувати один одного, і тому прогноз інфляції на цей рік залишається незмінним.
На початку 2020 року інфляція увійде в цільовий діапазон 5% +/-1 п.п., а наприкінці – знизиться до нашої середньострокової цілі 5%. Уповільнення зростання цін будуть зумовлювати, як і цього року, досить жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки її реальне значення залишиться високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань.
Порівняно високі реальні процентні ставки підтримуватимуть інвестиційну привабливість гривневих фінансових інструментів та, відповідно, позначатимуться на обмінному курсу гривні.
Як наслідок, більш сприятлива, ніж очікувалося раніше, ситуація на валютному ринку буде нівелювати тиск на ціни з боку внутрішнього попиту, який за новим прогнозом буде дещо вищим, ніж передбачалося досі.
Також поступовій дезінфляції сприятимуть:
- виважена фіскальна політика,
- відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках,
- зростання пропозиції продовольчих товарів завдяки підвищенню продуктивності сільськогосподарського виробництва.
Національний банк також здійснив регулярне оновлення інших макроекономічних прогнозів
Ми підвищили прогноз темпів економічного зростання на 2019–2020 роки до 3,5% та на 2021 рік – до 4%. Це зумовлено стійкішим внутрішнім попитом, збільшенням продуктивності у сільськогосподарському виробництві і поліпшенням споживчих настроїв.
Водночас стримуючими факторами для економічного зростання у наступному році будуть уповільнення світової економіки та погіршення умов торгівлі.
Дефіцит поточного рахунку у 2019–2021 роках буде залишатися в прийнятних межах. Зокрема, у поточному році він звузиться до 2,9% ВВП, попри міцніший обмінний курс гривні. Цьому сприятимуть кращі умови торгівлі та високий врожай зернових.
Натомість, у наступних роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться внаслідок зменшення обсягів транзиту газу та погіршення цінових умов на світових товарних ринках. Зокрема, ми передбачаємо дещо нижчі ціни на залізну руду та вищі – на енергоносії.
Від чого залежить реалізація окресленого макропрогнозу?
Основним припущенням нашого макропрогнозу і надалі є подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом.
Наш поточний прогноз передбачає укладання нової програми співпраці з Фондом до кінця 2019 року. Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу, а також підтримувати інтерес інвесторів до українських активів.
У результаті, обсяг міжнародних резервів, попри суттєві виплати за зовнішнім боргом, у наступні роки буде коливатися на рівні 23– 24 млрд дол. США. Цього достатньо для фінансування майбутнього імпорту впродовж трьох місяців.
Відповідно, ми бачимо наразі два ключові ризики для реалізації зазначеного макропрогнозу, зокрема зниження інфляції до цілі у 2020 році.
Перший – відтермінування укладання нової програми співпраці з МВФ.
Другий – посилення загроз для макрофінансової стабільності, насамперед внаслідок рішень українських судів.
Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах пікового боргового навантаження на державу.
Також актуальними залишаються такі ризики:
- повне припинення транзиту газу з Росії територією України,
- посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках,
- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
Чому за таких ризиків ми знизили облікову ставку на 1 процентний пункт?
Ризики є, однак вони ані посилилися, ані зменшилися з часу попереднього рішення з монетарної політики. Тобто баланс ризиків з початку вересня не змінився. Але змінилися економічні передумови – спостерігається більш стрімке зниження фундаментального інфляційного тиску, ніж ми передбачали. Це створило підстави для дещо швидшого пом’якшення монетарної політики у цьому році, ніж передбачав попередній макроекономічний прогноз, і Правління отримало змогу знизити облікову ставку одразу на 1 процентний пункт до 15,5%.
Якою ми бачимо подальшу монетарну політику?
Прогнозний сценарій Національного банку передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.
Як і раніше, найстрімкіше зниження облікової ставки очікується впродовж наступного року разом із поверненням інфляції до цільового діапазону та поліпшенням інфляційних очікувань.
Однак фактична швидкість, фактичні кроки, якими ми будемо прямувати до позначки 8%, буде залежати від багатьох передумов.
Реалізація низки окреслених проінфляційних ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження, може зумовити повільніше зниження процентної ставки до 8%.
Водночас існують можливості і для більш швидкого зниження облікової ставки до 8%. Важлива умова для цього – прискорене втілення в життя ключових внутрішніх реформ. Мова йде як про реформи, передбачені меморандумом про взаємодію між Урядом та Національним банком, так і про судову реформу як необхідну передумову забезпечення верховенства права в Україні.
Дякую за увагу!