Звичайна версія сайту

Виступ Голови Національного банку Якова Смолія під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 8%. Продовження пом'якшення монетарної політики має на меті подальшу підтримку економіки в умовах пандемії та карантинних заходів

Що відбувалося з цінами з часу попереднього засідання з монетарної політики?

Інфляція у березні-квітні залишалася навіть нижчою, ніж ми очікували, попри тимчасове зростання цін протягом перших тижнів карантинних заходів. У минулому місяці інфляція сповільнилася до 2,3%.

Зростання цін стримували, насамперед, три фактори.

  • По-перше, здешевлення енергоносіїв на світових ринках.
  • По-друге, відображення залишкових ефектів від торішнього зміцнення гривні.
  • По-третє, збільшення пропозиції сирих продуктів харчування.

Ці чинники переважили ефект березневого послаблення гривні та ажіотажного сплеску попиту на окремі товари протягом перших тижнів карантину.

За попередніми даними нашого онлайн-моніторингу, інфляція у квітні також залишається низькою – менше 3%. Підвищений попит на товари першої необхідності досить швидко вичерпався. Відтак, ціни на більшість продуктів харчування та ліки, які зросли під час перших тижнів карантину, впродовж останніх тижнів знижувалися.

Вщухнув і ажіотажний попит на валютному ринку. У березні в умовах майже незмінної пропозиції валюти на міжбанку сплеск попиту тиснув на гривню в бік знецінення. Але вже у квітні на ринку попит не лише впав нижче рівня пропозиції – чиста пропозиція валюти зараз є навіть вищою , ніж була у лютому до спалаху епідемії та запровадження карантину в Україні.

Відтак, курс гривні знову дещо зміцнився цього місяця, а Національний банк отримав можливість відновити обережну купівлю надлишкової валюти на ринку для поповнення міжнародних резервів.

Якою буде інфляція надалі?

Інфляція у 2020 році залишиться в цільовому діапазоні 5% +/- 1 в.п. Зростання цін помірно прискориться в наступні місяці й на кінець 2020 року становитиме 6%.

Заходи фіскальної та монетарної політик, спрямовані на підтримання бізнесу та населення, частково компенсують падіння споживчого попиту. Однак, споживчий попит буде залишатися пригніченим ще досить тривалий час після завершення дії карантину. Це стане на заваді зростанню інфляції понад цільовий рівень у поточному році.

Інфляцію також стримуватиме зниження світових цін на енергоносії, яке й надалі буде позначатися на вартості палива на внутрішньому ринку.

Водночас прискорення інфляції з поточних показників відбудеться, насамперед, унаслідок перенесення на ціни нещодавнього знецінення гривні.

У першому кварталі 2021 інфляція тимчасово вийде за межі цільового діапазону через ефект низької бази порівняння, але надалі уповільниться до рівня середньострокової цілі в 5%. Там вона й залишатиметься. Утримувати її на такому рівні допоможе як виважена монетарна політика Національного банку, так і стриманіша фіскальна політика після завершення пандемії та відновлення економічної активності.

Що очікує на українську економіку в цілому?

Унаслідок глобальної кризи та карантинних обмежень для подолання пандемії українська економіка скоротиться на 5% у 2020 році. Негативний вплив пандемії на українську економіку очікується відносно короткостроковим, але досить потужним. Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення. Скорочення глобального попиту також обмежує експортні можливості країни. За нашими оцінками, вплив цих чинників на економіку буде найбільш відчутним упродовж другого кварталу цього року.

Однак, скасування карантинних обмежень зумовить досить швидке відновлення української економіки в другому півріччі цього року. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики. Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи і заходи Національного банку з підтримання банківської системи зменшать негативний вплив пандемії на економіку.

Вже в наступних роках економічне зростання становитиме близько 4%.

Загалом вплив пандемії на макроекономічні показники різносторонній, на одні – негативний, на інші – навіть позитивний.

Зокрема, ми переглянули дефіцит поточного рахунку на 2020 рік у бік зменшення. У цьому році він становитиме 1,7% ВВП, хоча січневий макропрогноз передбачав його на рівні 3,2% ВВП.

Обсяги імпорту товарів в Україну скоротяться суттєвіше за експорт. В умовах карантинних обмежень та падіння цін на світових ринках Україна зменшить обсяги закупівель енергоносіїв і більшості товарів не першої необхідності. Негативні наслідки пандемії для нашого експорту будуть слабшими з огляду на збереження досить стабільного попиту на продовольство.

Водночас зниження переказів від трудових мігрантів буде з надлишком компенсоване скороченням витрат українців на закордонні подорожі.

Після відновлення економічної активності у світі та в Україні дефіцит поточного рахунку знову розшириться. Цьому також є декілька пояснень. У наступному році очікується зниження надходжень від транзиту газу, а також реалізація відкладеного попиту населення на споживчі товари і бізнесу – на інвестиційний імпорт. Втім, показник дефіциту поточного рахунку буде залишатися в прийнятних межах. Він становитиме 3-4% ВВП, як і передбачав наш січневий прогноз.

Від чого залежить, чи справдиться окреслений макропрогноз?

Ключовим припущенням щодо реалізації прогнозу Національного банку, як і раніше, є продовження співпраці з Міжнародних валютним фондом.

Україна впритул наблизилася до схвалення Радою директорів МВФ нової програми співпраці. Наш оновлений прогноз передбачає отримання першого траншу фінансування на суму близько 2 млрд дол. США вже у другому кварталі.

  • По-перше, це дасть змогу покрити збільшений до 7,5% ВВП дефіцит державного бюджету. Україна зможе впевнено пройти період пікового боргового навантаження, а також профінансувати заходи з підтримання бізнесу та населення в умовах, коли сповільнюється ділова активність, знижується зайнятість і податкові надходження до бюджету, а іноземні інвестори залишають ринки, що розвиваються.
  • По-друге, фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів також дасть змогу підтримувати міжнародні резерви України на рівні 27-29 млрд дол. США упродовж цього та наступних років.

Таким чином, співпраця з МВФ є головною передумовою збереження макрофінансової стабільності в Україні під час світової кризи. Відповідно, відсутність програми з Фондом залишається основним ризиком для втілення даного прогнозу.

Іншим важливим ризиком для реалізації зазначеного макропрогнозу є триваліший термін пандемії коронавірусу та збереження обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на довший період.

Від цього безпосередньо залежатиме швидкість відновлення як глобальної, так і української економіки.

Актуальними залишаються також інші ризики:

  • ескалація військового конфлікту на Сході країни;
  • скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

Чому ж ми вирішили знизити облікову ставку на 2 п.п.?

Як і більшість країн, Україна опинилася в ситуації, коли економіка потребує суттєвого підтримання через зниження показників ділової активності, споживання та зайнятості населення. І для цього є простір, адже інфляційний тиск є помірним.

Центральні банки інших держав зараз активно знижують ключові ставки та впроваджують додаткові заходи монетарного стимулювання економік. Водночас ці країни також обговорюють розумну межу, яка відділяє продуктивне стимулювання економіки від надмірного бажання наповнити економіку грошима, які згодом можуть похитнути макрофінансову стабільність.

Тож, беручи до уваги ці обставини, ми продовжили пом’якшення монетарної політики і знизили облікову ставку на 2 п.п. до 8%. У комплексі з іншими заходами, вжитими Національним банком, це надасть економіці стимул, необхідний для підтримання населення і бізнесу в ці складні часи та швидкого відновлення ділової активності після завершення карантину. Водночас ці заходи не похитнуть макрофінансову стабільність в Україні.

Якою ми бачимо подальшу зміну облікової ставки?

Національний банк очікує на подальше зниження облікової ставки до 7% упродовж цього року.

Оцінюючи можливу швидкість руху до цієї позначки, Національний банк зважатиме на:

  • перебіг переговорів із МВФ,
  • розвиток ситуації з коронавірусом та темпи згортання карантинних заходів,
  • антикризові заходи урядів та центральних банків інших країн.

Ми не виключаємо можливості суттєвішого пом’якшення монетарної політики в цьому році у випадку, якщо скорочення споживчого попиту через карантинні заходи та послаблення ділової активності будуть суттєвіше тиснути на інфляцію в бік її зниження, ніж ми очікуємо зараз.

Перш ніж перейти до сесії запитань-відповідей, маю для вас анонс

Останній місяць ми активно працювали над комплексом інструментів із підтримання економіки. За рахунок їх упровадження ми зможемо розширити для банків доступ до фінансування, яке вони зі свого боку зможуть спрямувати на кредитування реального сектору економіки. Це має посилити стимулюючий ефект від зниження облікової ставки.

Наша мета – спроможність банків  допомогти економіці України якомога швидше "стати на ноги" після завершення карантинних обмежень.

Усі розроблені заходи ми будемо впроваджувати поступово у квітні-червні.

  • По-перше, ми плануємо з наступного тижня збільшити  термін надання рефінансування на щотижневих тендерах із 30 до 90 днів.
  • По-друге, ми маємо намір розширити перелік прийнятної застави для залучення банками коштів за стандартними інструментами підтримання ліквідності. Ми розглядаємо можливість включити до заставного пулу корпоративні облігації, випущені під державні гарантії, та муніципальні облігації.
  • По-третє, ми завершуємо розробку інструменту процентного свопа, який банки зможуть використовувати для мінімізації процентного ризику. Ми очікуємо, що він стане доступним у другому кварталі.
  • По-четверте, ми запровадимо довгострокові кредити рефінансування на термін до 5 років. Вони будуть надаватися під плаваючу ставку та під ту ж заставу, що і тендерні кредити. Зараз ми завершуємо технічну підготовку до запровадження цього інструмента і плануємо провести перший аукціон із надання довгострокового рефінансування вже в першій половині травня.

Цей інструмент стане додатковою гарантією підтримання достатньої ліквідності в банківській системі у разі погіршення настроїв учасників фінансового ринку через поширення коронавірусу.

Також ми розраховуємо, що банки зможуть використовувати цей різновид рефінансування для підтримання економіки через більш активне кредитування проєктів, які потребують довгострокових вкладень, зокрема інфраструктурних. Це сприятиме відновленню ділової активності та зниженню безробіття.

Дякую за увагу!

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись