Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засІдання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 12,5% річних. Це пов’язано з необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції у 2017-2018 роках.
Поглянемо на інфляційні тенденції з моменту нашої останньої зустрічі
Інфляційні процеси в цілому залишалися контрольованими. Хоча в останні місяці споживча інфляція очікувано прискорювалася, базова інфляція була стабільною.
Прискорення загальної інфляції до 13,5% у травні та приблизно до 15% у червні, за оцінками Національного банку, дещо перевищувало траєкторію нашого прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті (квітень 2017 року).
Це було зумовлено насамперед подорожчанням сирих продуктів харчування. Підвищення цін на м’ясні та молочні продукти на світовому ринку активізувало експорт вітчизняної продукції. У результаті її пропозиція на внутрішньому ринку скоротилася. А втрата частини врожаю внаслідок весняних заморозків і збільшення пропозиції дорожчої імпортованої продукції відобразилися на внутрішніх цінах на овочі та фрукти.
Водночас, базова інфляції була нижчою за очікувану і в травні становила 6,5%. Стримуючими факторами для неї виступали нижчий за потенційний рівень сукупного попиту, виважені фіскальна та монетарна політика.
Послабленню тиску на ціни допомагало суттєве поліпшення інфляційних очікувань, спричинене, зокрема, сприятливою ситуацією на валютному ринку. З початку року тривало зміцнення курсу гривні відносно долара США внаслідок дії низки чинників.
- По-перше, сільськогосподарський експорт продовжував відігравати важливу роль у забезпеченні пропозиції валюти на міжбанківському ринку, хоча з огляду на сезонні фактори частка аграріїв у загальному обсязі проданої експортерами валюти скоротилася нижче 40% у червні. Як і раніше, підтримували валютні надходження від аграріїв сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для зернових на світових ринках та високі обсяги експорту сільськогосподарської продукції.
- По-друге, пропозиція валюти з боку експортерів металургійної продукції скоротилася, але залишалася значною. Зокрема, завдяки сприятливій динаміці цін на сталь. На гірничо-металургійні компанії припадало понад 40% загального обсягу проданої експортерами валюти у червні навіть попри наслідки припинення переміщення вантажів через лінію розмежування у Донецькій та Луганській областях, захоплення промислових підприємств на непідконтрольній території України.
- По-третє, пропозицію валюти підтримав НАК “Нафтогаз”, який продавав валютну виручку для сплати дивідендів у державний бюджет.
- Крім того, населення продовжувало активно продавати валюту на готівковому ринку. З початку року чиста купівля валюти банками сягнула майже 1,5 млрд дол. США. За рахунок цих коштів банки також підтримували пропозицію валюти на міжбанківському ринку.
- Воднoчас із високою пропозицією валюти на внутрішньому ринку попит на неї залишався стриманим. Так, поступове послаблення обмежень на валютному ринку не мало суттєвого впливу на його стан. Певний вплив відчувався лише з боку репатріації дивідендів, але й він не був визначальним.
- Зі свого боку, Національний банк, дотримуючись режиму гнучкого курсоутворення, не протидіяв поступовому зміцненню гривні і воднОчас викуповував надлишок валюти на міжбанківському ринку для поповнення міжнародних резервів. Загалом з початку року чиста купівля валюти Національним банком становила більш ніж 1,3 млрд дол. США, а резерви збільшилися до 18 млрд дол. США.
Якою ми бачимо динаміку інфляції в подальшому?
Ми очікуємо, що у 2017 – 2018 роках інфляція перебуватиме в межах оголошених цільових орієнтирів.
Нагадаємо, Основні засади грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу встановлюють інфляційні цілі на рівні 8% ± 2 в.п. на поточний рік та 6% ± 2 в.п. на наступний рік.
Так, Національний банк зберіг незмінними прогнози інфляції на 2017 – 2018 роки – на рівні 9,1% та 6,0% відповідно.
До кінця поточного року інфляція в річному вимірі буде досить мінливою, як і в першому півріччі. Упродовж ІІІ кварталу вона буде залишатися на двознаковому рівні. Але в IV кварталі – повернеться до однознакового показника.
Незмінність прогнозу інфляції на кінець цього року пояснюється взаємокомпенсуючим впливом різних факторів.
З одного боку, окреслені вище фактори з боку пропозиції сирих продуктів зумовлюють перегляд зміни їх цін у бік підвищення.
З іншого боку, це буде частково компенсовано за рахунок менш суттєвого, ніж очікувалося досі, зростання адміністративно-регульованих цін. Іншим фактором є більш сприятлива, ніж очікувалося, ситуація на валютному ринку. У результаті, Національний банк знизив прогноз базової інфляції на кінець року до 6,1%.
У наступному році базова інфляція знизиться до 3.9%. Ключовим чинником продовження дезінфляційного процесу буде проведення виваженої монетарної та фіскальної політики. Вони будуть зумовлювати контрольоване відновлення споживчого попиту, подальше поліпшення інфляційних очікувань та помірну волатильність обмінного курсу.
Також зростання цін на сирі продукти харчування наступного року прогнозується значно нижчим порівняно з поточним роком.
Рівень інфляції наступного року, як і у попередні, визначатиме зростання адміністративно регульованих цін. Вони підвищаться більш ніж на 10% під впливом очікуваного зростання світових цін на енергоресурси, а також акцизної політики держави.
Національний банк переглянув прогноз зростання реального ВВП на 2017 рік
У поточному році економічне зростання уповільниться до 1,6%. Перегляд прогнозу відбувся через гірші результати економічної активності у першій половині року, насамперед у сфері послуг, та через перегляд оцінок урожаю зернових. Також збережуться низькі показники діяльності галузей, найбільш чутливих до розриву виробничих зв’язків з неконтрольованими територіями. Мова йде про гірничо-металургійний комплекс, енергетику та транспорт.
Зростання реального ВВП у наступному році прискориться до 3,2%. Насамперед цьому сприятимуть поступове пом’якшення фіскальної та монетарної політики, що будуть стимулювати споживчий попит. Також економічне зростання будуть підтримувати покращення інвестиційної привабливості економіки й зростання експорту на тлі поліпшення умов торгівлі та високих обсягів урожаю. Однак відновлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту переважно буде задоволено імпортованою продукцією.
Дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні близько 4% ВВП у 2017-2018 роках. Він повністю буде покриватися надходженнями за фінансовим рахунком, що забезпечить подальше нарощення міжнародних резервів.
Зокрема, у поточному році надходження капіталу будуть забезпечені насамперед скороченням готівкової валюти поза банками.
А у наступному році завдяки покращенню інвестиційного клімату буде відновлюватися приплив інвестиційного та боргового капіталу до приватного сектору.
Крім того, очікується, що у результаті відновлення доступу до зовнішніх ринків капіталу наступного року уряд здійснить розміщення єврооблігацій. Це дасть змогу рефінансувати частину державного боргу, пік виплат за яким припадає на 2019 рік.
Ключовим припущенням цього прогнозного сценарію є подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом, що залишається важливим джерелом поповнення міжнародних резервів країни. Разом із профіцитом зведеного платіжного балансу отримання фінансування за програмою EFF дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20 млрд дол. США на кінець цього року та до 27 млрд дол. США на кінець наступного року. Також накопиченню резервів сприятиме використання урядом коштів від спецконфіскації безпосередньо для здійснення виплат за державним боргом.
Чому за окресленого сценарію ми вирішили зберегти облікову ставку без змін?
Національний банк вважає, що поточний рівень облікової ставки збігається з досягненням інфляційних цілей у 2017-2018 роках та наявним балансом ризиків.
Збереження поточного стану монетарної політики зумовлено необхідністю нівелювати вплив двох важливих чинників:
- По-перше, зростання цін на сирі продукти харчування на інфляційні очікування.
- По-друге, наслідки відновлення споживчого попиту, зокрема через підвищення пенсій з жовтня, у вигляді посилення інфляційного тиску.
Ризики для прогнозу інфляції на цей рік як у бік підвищення, так і зниження оцінюються як однаково ймовірні.
- З одного боку, існує можливість підвищення адміністративно регульованих цін у цьому році (що, однак, послабить інфляційний тиск у наступному році). Також фактори з боку пропозиції продовольчих товарів можуть мати більший вплив на інфляційні показники цього та наступного років, ніж очікується наразі.
- З іншого боку, ціни на енергоресурси у світі можуть виявитися нижчими, ніж у базовому сценарії Національного банку. Це матиме як прямий ефект на внутрішні споживчі ціни, так і непрямий – через нижчі вартісні обсяги імпорту і відповідне відображення на обмінному курсі.
У середньостроковій перспективі до уваги взято певну невизначеність, пов’язану з темпами підвищення урядом соціальних стандартів, зокрема пенсійних виплат, та можливими змінами в державній політиці субсидіювання домогосподарств.
Одночасно зберігається невизначеність щодо проведення макроекономічної політики та структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, збільшення потенціалу економіки та продовження програми з МВФ. Неефективна реалізація реформ може призвести до погіршення перспектив економічного зростання, що матиме негативні наслідки для інфляційних і курсових очікувань та посилюватиме інфляційний тиск.
Як і раніше, вагомим є ризик безпосередньої ескалації бойових дій на сході України.
Якою буде монетарна політика в подальшому?
Для продовження зниження облікової ставки Національний банк має отримати чіткі ознаки того, що наведені вище ризики не матеріалізуються у посилення інфляційного тиску і не будуть загрожувати досягненню інфляційних цілей у середньостроковій перспективі. Правління Національного банку переконане, що стійке та суттєве зниження процентних ставок за кредитами для реального сектору можливе лише за умови досягнення цінової стабільності.
Крім того, пом’якшення монетарної політики, яке вже відбулося у поточному році, ще має потенціал для сприяння економічному розвитку в подальшому. Адже зниження облікової ставки у квітні-травні ще не повністю відобразилося у зниженні процентних ставок банків, насамперед державних.
Водночас Правління Національного банку вважає за можливе продовжити поступову лібералізацію регулювання на валютному ринку завдяки сприятливій ситуації на ньому. Ми маємо намір розширити можливості для дострокового погашення кредитів, залучених у нерезидентів.
- По-перше, банки зможуть раніше строку погашати такі кредити.
- По-друге, бізнес зможе достроково погашати кредити у випадку, коли акціонером такого позичальника або нерезидента-кредитора є міжнародна фінансова організація.
- По-третє, резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення кредитів за умови, що нерезидентом-кредитором є банк.
Ці кроки допоможуть полегшити залучення боргових ресурсів за кордоном і водночас не призведуть до дестабілізації ситуації на валютному ринку.
Ознайомитися детальніше з новим макроекономічним прогнозом ви зможете в Інфляційному звіті, який буде оприлюднено 13 липня.
Нагадаю, наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 03 серпня.
Дякую за увагу!