Перейти до вмісту
Виступ заступника Голови Національного банку Сергія Ніколайчука під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Виступ заступника Голови Національного банку Сергія Ніколайчука під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги! 

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних. Такий рівень облікової ставки за поточних умов є достатнім для збереження курсової стабільності та контролю за інфляційними процесами. Водночас актуальними є заходи з посилення монетарної трансмісії та подальшого підвищення привабливості гривневих активів, які наразі опрацьовує Національний банк.

Якою була динаміка цін із попереднього засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики?

У липні та серпні інфляція надалі очікувано прискорювалася. За попередніми оцінками НБУ, в минулому місяці вона сягнула близько 23%. Однак загальна цінова динаміка була стриманішою, ніж прогнозував Національний банк. Насамперед через швидше, ніж очікувалося, зниження вартості пального та менші темпи зростання цін на окремі овочі. 

Водночас інфляційний тиск залишається значним насамперед через наслідки війни, зокрема руйнування виробництв та порушення логістики. Погіршення інфляційних очікувань посилює ціновий тиск. Додатковий внесок має й липневе коригування офіційного курсу гривні, яке, втім, було необхідним заходом для збереження стійкості економіки та фінансової системи в тривалішій перспективі.    

Як змінюватимуться ціни надалі?

Інфляційні процеси й надалі залишатимуться керованими, зокрема завдяки заходам Національного банку та уряду. 

Разове коригування офіційного курсу гривні та додаткові заходи, що були вжиті НБУ для зниження тиску на валютному ринку, сприяли зменшенню дисбалансів на валютному ринку. Чистий продаж валюти Національним банком у липні та серпні був значно нижчим, ніж у попередні місяці. Це разом зі значними обсягами міжнародної фінансової допомоги сприяло збільшенню золотовалютних резервів у серпні – до 25,4 млрд дол. США.  

Обсяг міжнародних резервів є достатнім для фіксації курсу на поточному рівні, ураховуючи перспективи отримання офіційного фінансування від партнерів, поступове налагодження логістики та відповідне зростання експортної виручки. 

Збереженню контролю за інфляційними процесами в середньостроковій перспективі сприятиме й поступова нормалізація фіскальної політики. Зокрема, повернення податків на імпорт у липні збільшило спроможність уряду фінансувати витрати воєнного часу за рахунок власних надходжень та відповідно зменшило потреби в емісійному фінансуванні – щомісячні обсяги монетизації бюджету в липні та серпні знизилися до 30 млрд грн з 105 млрд грн у червні. 

Гальмуванню інфляційних процесів сприятиме і подальше зростання дохідності депозитів та ОВДП у національній валюті. Важливим поштовхом для останніх стало відкриття вторинного ринку ОВДП. Збільшення привабливості гривневих заощаджень дасть змогу знизити попит на валюту та товари довготривалого використання.

Значну роль у стримуванні інфляції також відіграватиме фіксація тарифів на послуги житлово-комунального господарства. 

На що ми додатково зважали, ухвалюючи сьогоднішнє рішення?

Важливою передумовою стабільної роботи економіки в умовах війни є прогрес у співпраці з міжнародними партнерами, в тому числі з Міжнародним валютним фондом. 

До кінця року очікується надходження анонсованого раніше офіційного фінансування на загальну суму близько 12 млрд дол. США, у тому числі 8 млрд євро в межах програми макрофінансової допомоги від ЄС. 

Завдяки подальшій міжнародній підтримці Національний банк матиме можливість утримувати золотовалютні резерви на достатньому рівні і в наступні роки. 

Ключовим ризиком для економічного розвитку залишається триваліший термін повномасштабної військової агресії росії проти України

Швидкість відновлення української економіки та повернення інфляції на траєкторію сповільнення значною мірою залежать від строків завершення активної фази війни. 

Інші інфляційні ризики з часу попереднього рішення НБУ з питань монетарної політики знизилися в короткостроковій перспективі. Натомість у тривалішій перспективі вони залишаються суттєвими. 

По-перше, відкриття портів Чорного моря для експорту зерна відбулося раніше, ніж припускалося Національним банком. Це збільшує обсяги надходжень експортної виручки. Водночас стабільність поставок морським маршрутом залишається вразливою, зокрема враховуючи останні заяви представників влади країни-агресора.

По-друге, відсутність прогресу в поверненні акцизу на пальне та в додатковому оподаткуванні імпорту зменшує ціновий тиск у короткій перспективі. Але надалі недостатні заходи з обмеження імпорту та зі збалансування державних фінансів створюють ризики для фіскальної стійкості, збереження контролю над інфляційними процесами та макрофінансової стабільності.

По-третє, реалізація нових ініціатив із фінансової підтримки з боку США дасть змогу збільшити обсяг міжнародних резервів України у 2022 році понад прогноз. Це позитивно впливатиме на стійкість економіки та очікування. Втім, перспективи неемісійного фінансування дефіциту бюджету у 2023 році переважно є невизначеними.

По-четверте, збереження низьких ставок за ОВДП на первинних аукціонах, зокрема порівняно з вторинним ринком, суттєво обмежує обсяги залучень уряду. Це стримує монетарну трансмісію та збільшення привабливості гривневих активів, що посилює чутливість валютного ринку до ситуативних чинників та ризики для фінансової стабільності в тривалішій перспективі.

По-п’яте, темпи міграції залишаються вищими, ніж припускав НБУ. Високі темпи міграції загрожують скороченням робочої сили та довгостроковими негативним впливом на ринок праці та економічне зростання після війни. 

З огляду на прогнозовану інфляційну динаміку та баланс інфляційних ризиків, Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 25%. 

Таке рішення відповідає базовому сценарію макроекономічного прогнозу НБУ. Нагадаю, що останній передбачає збереження облікової ставки на поточному рівні щонайменше до II кварталу 2024 року. Водночас Національний банк опрацьовує заходи для посилення монетарної трансмісії та мінімізації негативного впливу від емісійного фінансування бюджету на інфляцію та валютний ринок.

Крім того, за потреби, Національний банк готовий підвищити ключову ставку понад поточний рівень і застосовувати додаткові заходи для захисту міжнародних резервів і збереження керованості інфляційних процесів.

Дякую за увагу!

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини