Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління приняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 12,5% річних. Проведення стриманої монетарної політики зумовлено необхідністю повернути інфляцію до цільової траєкторії.
Поглянемо на інфляційні тенденції, які спостерігалися протягом останнього місяця, що пройшов з часу попереднього засідання Правління з монетарної політики.
У серпні споживча інфляція продовжила зростання в річному вимірі і становила 16,2%. Разом із тим, у місячному вимірі індекс споживчих цін знизився на 0,1% завдяки сезонному здешевленню плодоовочевої продукції, одягу та взуття.
Фактична інфляція в річному вимірі перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за липень поточного року. Це насамперед зумовлено вищими, ніж очікувалося, темпами зростання цін на сирі продукти харчування та тютюнові вироби. Як і в попередні місяці, до цього призвели фактори з боку пропозиції. Несприятливі погодні умови навесні поточного року зумовили здорожчання фруктів на 40% та овочів на 23% у річному вимірі.
А значні обсяги експорту м’ясної та молочної продукції – її здорожчання на внутрішньому ринку на 32% і 29% у річному вимірі відповідно. Проблеми з дистрибуцією в попередні місяці зумовили високі темпи зростання цін на тютюнові вироби – на 42% у річному вимірі.
За винятком цих компонентів, фундаментальний інфляційний тиск залишався помірним, хоча базова інфляція дещо прискорилася через вплив факторів пропозиції та витрат. Базовий індекс споживчих цін зріс на 0,2% у місячному та на 7,8% у річному вимірі. Як наслідок, фактичний рівень базової інфляції незначно перевищив траєкторію прогнозу, оприлюдненого в Інфляційному звіті. Головним чином, це відбулося внаслідок вторинних ефектів від здорожчання м’ясо-молочної продукції. Іншим чинником стало збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, що в першу чергу відобразилося у цінах на послуги.
Натомість пом’якшенню тиску на інфляцію сприяло подальше покращення інфляційних очікувань – як професійних прогнозистів-експертів, так і населення. Загалом, їх рівень очікувань наразі на історичному мінімумі з часу запровадження цих опитувань – 7,2% та 10% відповідно.
Іншим стримуючим фактором для інфляції був стан валютного ринку. У попередні місяці спостерігалося зміцнення гривні до долара США на тлі збереження сприятливої зовнішньоекономічної кон’юнктури для товарів вітчизняного експорту. Крім того, курсові очікування стимулювали населення активно продавати готівкову валюту.
Наприкінці серпня – на початку вересня обмінний курс гривні дещо послабився. Однак, за оцінками Національного банку, це було зумовлено тимчасовими чинниками. На початку цього місяця відбулося нашарування низки факторів. Зокрема, бізнес отримав значний обсяг відшкодування ПДВ, що забезпечило його гривневою ліквідністю та дало йому можливість зменшити продаж валюти. Разом із зменшенням пропозиції посилився і попит на валюту, у тому числі на виплату дивідендів.
Крім того, наклався і психологічний чинник – на поведінку економічних агентів тисне негативний досвід попередніх років, коли на валютному ринку спостерігалася помітна сезонність.
Проте фундаментальні фактори, насамперед зовнішня цінова кон’юнктура для товарів вітчизняного експорту, продовжують залишатися сприятливими. Зокрема, українська сталь на світових ринках сьогодні коштує на 57%, залізна руда – на 29%, а пшениця – на 10% більше, ніж рік тому. Завдяки такій ціновій кон’юнктурі на світових ринках гірничо-металургійні та аграрні компанії продовжували забезпечувати близько 80% середньоденних обсягів продажу іноземної валюти.
Які ж наші очікування щодо динаміки цін?
До кінця поточного року показник інфляції у річному вимірі матиме тенденцію до сповільнення. Насамперед – з огляду на високу базу порівняння минулого року та згасання ефектів так званих "інфляційних сюрпризів" на ринку харчових продуктів.
Крім того, ми очікуємо на помірну волатильність обмінного курсу гривні. Останніми тижнями знову стали поширюватися заяви, що курс гривні завжди стрімко девальвує восени, і ця осінь не буде винятком. Ми такі занепокоєння не поділяємо.
Дійсно, у роботі валютного ринку в Україні завжди існувала певна сезонність. Проте застосування плаваючого курсоутворення, розвиток валютного ринку та проведення реформ в інших секторах економіки дозволяють очікувати зменшення такої сезонності.
Традиційні осінні чинники вже відіграють значно меншу роль. Наприклад, НАК "Нафтогаз" має достатній обсяг валютних находжень і не здійснює тиску на валютний ринок з великими разовими закупівлями. Міністерство фінансів відшкодовує бізнесу ПДВ вже більш-менш рівномірно, а не одноразовими виплатами великих сум наприкінці місяця. Крім того, осінь – це час надходжень валютної виручки від експорту нового врожаю.
І не варто забувати, що Національний банк продовжує зберігати присутність на валютному ринку на випадок надмірних коливань обмінного курсу від впливом ситуативних факторів. Наприкінці серпня у зв’язку з перевищенням попиту на валюту над її пропозицією на міжбанківському ринку Національний банк здійснив продаж валюти на 51 млн дол. США. А з початку вересня чистий продаж валюти Національним банком становив близько 100 млн дол. США.
Ми готові й надалі допомагати ринку знаходити рівновагу за допомогою валютних інтервенцій, коли його розбалансовують тимчасові фактори.
Міжнародні резерви на початок вересня становили 18 млрд дол. США. Цих коштів цілком достатньо для проведення інтервенцій з метою згладжування надмірних коливань на валютному ринку у разі потреби.
Чому за окресленого сценарію ми вирішили зберегти облікову ставку без змін?
Ми очікуємо, що цього року інфляція знизиться повільніше, ніж передбачалося в липневому прогнозі, який був на рівні 9,1%. Відповідно, інфляція більш суттєво відхилиться від центральної точки цільового діапазону 8% +/- 2 в.п. на кінець цього року.
Крім того, протягом останніх місяців зросли ризики посилення фундаментального тиску на ціни і в середньостроковій перспективі.
Зокрема, ми бачимо можливі інфляційні ризики з боку попиту. Споживання, яке і так помітно пожвавлюється на тлі підвищення заробітних плат, може отримати додатковий стимул у результаті збільшення бюджетних витрат та пенсійних виплат протягом наступних місяців.
Підвищення мінімальної заробітної плати також може створити інфляційний тиск з боку витрат за оплату праці, оскільки може відобразитися на собівартості, особливо у сфері послуг.
Водночас високі поточні показники зростання цін можуть спровокувати зміну тренду покращення інфляційних очікувань, що спостерігався протягом останніх двох років.
З огляду на окреслені ризики, Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 12,5%. Стримана монетарна політика має сприяти збереженню тренду на покращення інфляційних очікувань та наближенню інфляції до центральної точки цільового діапазону 7,0% +/- 2 в.п. в другому кварталі наступного року.
Водночас Національний банк продовжить уважно стежити за чинниками, які можуть посилити тиск на інфляцію, і відобразить їх очікуваний ефект в оновленому прогнозі інфляції, який буде оприлюднений наприкінці жовтня та опублікований з рештою переглянутих макроекономічних прогнозів в "Інфляційному звіті (жовтень 2017 року)".
Якою буде монетарна політика в подальшому?
Необхідність повернення інфляції до цільових значень може зумовити утримання облікової ставки на поточному рівні до отримання Національним банком чітких ознак нівелювання інфляційних ризиків. Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – це необхідна передумова стійкого економічного зростання.
Повернення до циклу пом’якшення монетарної політики буде відбуватися у випадку стійкого послаблення інфляційних ризиків та покращення очікувань. Зазначене можливе за умови продовження програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, що передбачає здійснення структурних реформ, а також за умови проведення виваженої фіскальної політики.
Разом із тим, у випадку зростання фундаментального інфляційного тиску з боку попиту, зокрема за рахунок підвищення соціальних стандартів, неузгодженого із зростанням продуктивності економіки, а також у разі суттєвого погіршення інфляційних очікувань Національний банк може вдатися до більш жорсткої монетарної політики та підвищення облікової ставки для нівелювання проінфляційних ефектів і повернення інфляції до цільової траєкторії.
Нагадаю, наступна зустріч керівництва Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 26 жовтня.
Дякую за увагу!