Шановні колеги, гості та учасники конференції – ті, хто присутній тут, і ті, хто долучився онлайн!
Для мене велика честь виголосити заключне слово на IX Щорічній дослідницькій конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації», яку Національний банк України вже в дев’ятий раз проводить у партнерстві з Національним банком Польщі.
Протягом двох насичених днів Київ став центром глибоких дискусій і нових ідей. Конференція стала простором для розмов не лише про турбулентність світового порядку, а й про шляхи до нової рівноваги. Це були змістовні, виважені та практичні дискусії.
І найголовніше – ми знову переконалися: у часи фрагментації та геополітичної нестабільності інтеграція є не лише бажаною, а й необхідною. Інтеграція поглядів, досвіду, наукових підходів і, безумовно, регіональна інтеграція як стратегія розвитку Європи.
Але інтеграція – це також про культуру. Навіть якщо ми маємо різне історичне минуле, говоримо різними мовами й стикаємося з унікальними викликами, нас об’єднують спільні європейські цінності: демократія, гідність, свобода і відповідальність. Під час конференції ми згадували французьких філософів, які закладали інтелектуальні основи об’єднаної Європи, а також українську поезію, яка глибоко резонує з нашим сьогоденням. Це теж форма інтеграції – на рівні ідентичностей, смислів і духу.
Цього року я особливо хотів підкреслити якість та сфокусованість дискусій. Конференція перетворилася на платформу для обговорення конкретних дій і наступних кроків у процесі євроінтеграції України та зміцнення стійкості самого Європейського Союзу – два напрями, які тісно взаємопов’язані.
Як зазначила президентка ЄЦБ Крістін Лагард, однією з ключових переваг регіональної інтеграції є посилення спільної стійкості. І сьогодні ми говоримо про партнерство між Україною та ЄС не лише в економічній і політичній площинах, а й у сфері оборони. У світі, де безпека та економіка стають нерозривними, – це фундаментальне зрушення.
Як слушно сказав Голова НБУ Андрій Пишний: «Коментуючи питання оборони та геополітики, безпеки й ризиків… центробанкіри формують передумови, в яких реалізується їхній мандат». Ці слова добре перегукуються зі словами пані Лагард про те, що «центробанкіри мають виглядати у вікно». І так само – зі словами Ендрю Бейлі, голови Банку Англії, який справедливо зазначив, що центральні банки є незалежними від урядів у межах закону, але не від громадян, яким вони служать.
Крім того, пані Лагард слушно підкреслила, що для отримання вигод від інтеграції необхідні системні структурні реформи, зважене макроекономічне управління та широка громадська підтримка. Комунікація центральних банків, орієнтована на все суспільство, також набуває вирішального значення – і ми це добре усвідомлюємо.
Ці виклики ставлять перед нами питання про темпи та глибину інституційних змін. Національний банк України активно долучається до формування нової інституційної архітектури на шляху до членства в ЄС. Варто ще раз зазначити, що рівень еквівалентності банківського регулювання з європейськими стандартами вже перевищує 75%, а переговорні позиції України щодо кластерів 1, 2 і 6 затверджені й надіслані нашим європейським колегам.
І важко не погодитися з віцепрем’єркою України Ольгою Стефанішиною: якщо Україна виконує всі технічні умови швидко та якісно, то відкриття переговорних кластерів – це лише технічне рішення, а їхнє невідкриття – політичне. І ми очікуємо політичної чесності в цьому процесі.
Водночас ми маємо залишатися реалістами. Як неодноразово звучало під час конференції, вступ до ЄС – це складний процес. Це марафон, подорож без чітко визначеного фінішу. Як слушно зазначив голова Банку Литви Гедимінас Шимкус: «Інтеграція – це подорож, а не пункт призначення». А як додав голова Польської комісії з фінансового нагляду Яцек Ястшембський, – це шлях, на якому країна рухається вузьким коридором, залишаючись вірною принципам сильної держави та активного громадянського суспільства.
Серед тем, які обговорювалися, – необхідність союзу ринків капіталу, побудова єдиного ринку, зміцнення оборонно-промислової екосистеми. І всюди ключовим словом була інтеграція.
Ми також говорили про єдність у санкційній політиці, заморожені російські активи та потребу в ефективному правовому механізмі для їх використання в інтересах відновлення України. Це не лише питання справедливості – це питання довіри до міжнародного порядку.
Особливо хочу підкреслити вагому роль конференції як платформи для академічної та наукової спільноти. Другий день об’єднав провідних науковців з усього світу. Ми почули нові підходи до оцінювання інтеграції та розглянули економіку фрагментації з іншого боку.
Професор Кеннет Рогофф з Гарвардського університету у своїй промові "Чи стане втрата для долара виграшем для євро?" порушив надзвичайно актуальні для нашого часу питання – щиро дякую за цей глибокий аналіз.
Панівна роль долара поступово послаблюється з 2015 року, і ці тенденції стали особливо помітними цього року. Паралельно ми спостерігаємо переоцінку ролі провідних світових валют у міжнародних резервах і розрахунках. На думку професора Рогоффа, світ дедалі більше рухається в напрямі деглобалізації та фрагментації, отже, сценарій існування кількох конкуруючих резервних валют уже стає реальністю. Його реверанси в бік президентки Лагард, яка раніше заявляла про посилення глобальної ролі євро, виглядали особливо цікавими.
Ці два дні – це більше, ніж просто дискусії. Ми почули багато слів підтримки від міжнародних партнерів, про визнання нашого прогресу та чітко визначені орієнтири на майбутнє.
Україна не зупиниться. Наш шлях складний, але ми приймаємо виклик. І ми вдячні за підтримку та довіру.
Протягом конференції неодноразово звучала спільна думка: Україна – це не лише країна, яка потребує допомоги, а держава, здатна формувати майбутнє Європи. Як слушно наголосили президентка ЄЦБ Крістін Лагард і Голова НБУ Андрій Пишний:
«Україна – це не жертва і не лише отримувач допомоги, а майбутній драйвер регіональної інтеграції та європейської стійкості».
На завершення дозвольте подякувати нашим партнерам: GIZ, МВФ і, звісно, нашому співорганізатору – Національному банку Польщі.
Щиро дякую всім поважним гостям та міжнародним експертам, які приїхали до Києва, а також тим, хто долучився онлайн. Дякую за інтенсивні, глибокі та відверті дискусії.
Окрема подяка команді НБУ за блискучу організацію, за те, що зробили цей діалог можливим, за ваш професіоналізм. Також хочу відзначити членів нашого академічного комітету, особливо Юрія Городніченка та Олексія Кривцова, які вже вдев’яте забезпечують вагомий внесок у проведення цієї непересічної для України події.
І я дякую захисникам та захисницям України, які щосекунди стримують агресора, захищаючи не лише Україну, а й усю Європу – заради нашого спільного, мирного і справедливого майбутнього.
Завдяки їм ми маємо змогу проводити такі конференції тут, у Києві, в місті, яке, попри війну, продовжує бути серцем реформ, інтеграції та надії.
Я щиро вірю, що через рік ми знову зустрінемося тут, і ця зустріч відбудеться вже за умов справедливого та тривалого миру.