Практичний семінар Національного банку України "Інфляційне таргетування в країнах з ринками, що розвиваються (Emerging Markets)" наприкінці листопада зібрав понад 170 учасників з різних країн світу.
Спікери заходу, серед яких представники центробанків України, Угорщини, Польщі, Грузії, Чехії, Перу та Румунії, а також Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Morgan Stanley, OGResearch, Інституту міжнародних фінансів та Білкентського університету, обговорювали найактуальніші питання для центробанків – таргетерів інфляції країн Emerging Markets.
"Інфляційне таргетування в країнах Emerging Markets – це надзвичайно актуальна і важлива тема, особливо зараз, коли світ намагається оговтатися від потрясінь коронакризи. Цей режим вже довів свою ефективність і сьогодні він – невід'ємна частина монетарної політики в 41 країні світу. Я радий, що Україна серед них", – зазначив Голова НБУ Кирило Шевченко, відкриваючи захід.
Наводимо п’ять найважливіших висновків спікерів практичного семінару НБУ.
Досвід країн Emerging Markets свідчить, що режим інфляційного таргетування нині є найдієвішим для забезпечення макроекономічної стабільності
Сьогодні режим інфляційного таргетування активно використовують у світі. Його запровадили центробанки 41 країни, з яких 30 – центральні банки країн Emerging Markets.
Ключовий спікер практичного семінару Девід Вавра (OGResearch) розповів, що інфляційне таргетування є сукупністю найсучасніших практик проведення монетарної політики в умовах режиму плаваючого обмінного курсу. Вони дають змогу підвищити довіру до монетарної політики, заякорити інфляційні очікування та, зрештою, забезпечити макроекономічну стабільність, яка здебільшого поглинає несприятливі шоки.
Для прикладу Девід Вавра зазначив, що після переходу України у 2015 році до політики інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням рівень волатильності обмінного курсу гривні став значно нижчим (середньорічний рівень девальвації – 0,5%), ніж у період режиму фіксованого обмінного курсу (40%).
Адріан Армас Рівас (Центральний резервний банк Перу) та Міхай Копачу (Національний банк Румунії) на прикладі своїх країн підтвердили, що інфляційне таргетування є ефективним режимом навіть в умовах доларизованої економіки.
На відміну від попередніх криз, центральні банки країн з ринками, що розвиваються, мали змогу контрциклічно реагувати на пандемію COVID-19
Дімітар Богов (Європейський банк реконструкції та розвитку) зауважив, що зазвичай кризи для країн Emerging Markets мають кілька типових етапів: девальвація національної валюти, висока інфляція та скорочення сукупного попиту. Реакція центробанків цих країн також зазвичай була типовою – проведення проциклічної монетарної політики, тобто підвищення ключових ставок, реагування валютними інтервенціями та запровадження контролю за рухом капіталу.
Натомість в умовах коронакризи центральні банки – таргетери інфляції країн Emerging Markets мали змогу діяти зовсім в інший спосіб. Вони проводили контрциклічну монетарну політику (знижували ключові ставки до рекордно низьких рівнів і запроваджували цілий арсенал нетрадиційних інструментів), яка стримувала економіку від стрімкішого падіння.
У своєму виступі Джоана Нєдзвєдзінська (Національний банк Польщі) також звернула увагу на безпрецедентну активність центральних банків країн Emerging Markets у впровадженні нетрадиційних монетарних інструментів у 2020 році – деякі центробанки почали діяти на самому початку коронакризи, а ще низка – навіть завчасно.
Відданість ціновій стабільності є запорукою заякорення інфляційних очікувань та здобуття довіри до політики центрального банку
Значно пом’якшити монетарну політику під час розгортання коронакризи центральним банкам країн Emerging Markets дала змогу ґрунтовна та послідовна робота, здійснена до кризи, для посилення довіри до їхньої політики.
Як зазначив Дімітар Богов, центральні банки нарощували довіру через посилення своєї незалежності та підвищення відкритості, а також завдяки проведенню послідовної монетарної політики, дотриманню режиму плаваючого курсоутворення та нарощенню міжнародних резервів.
Девід Вавра нагадав, що світ вже має досвід, коли центральні банки через непослідовність монетарної політики швидко втрачали довіру. Він навів приклад 2015–2016 років, коли рівень довіри до низки центробанків країн Emerging Markets упав через перегляд ними середньострокових інфляційних цілей у бік підвищення на тлі прискорення зростання споживчих цін.
Центральні банки країн Emerging Markets не можуть дозволити собі втратити важко здобуту довіру та ігнорувати поточний сплеск інфляції у світі
Як зазначив Девід Вавра, сплеск інфляції сьогодні відчуває весь світ, а в окремих країнах Emerging Markets інфляція сягнула піку з 2000 року. Водночас реальні процентні ставки нині перебувають на історично найнижчих рівнях, а запас довіри до центральних банків залишається досить високим.
Арчіл Мествірішвілі (Національний банк Грузії) зауважив, що роль довіри до центрального банку в політиці інфляційного таргетування є визначною. Високий рівень довіри дає змогу центробанкам тимчасово відхилятися від цілі та повертати з часом інфляцію до таргету без значних втрат для економіки. Натомість зниження рівня довіри та погіршення інфляційних очікувань ускладнює повернення інфляції до цілі.
На цінності довіри до монетарної політики також наголосив Володимир Лепушинський (Національний банк України). Він зазначив, що ті центробанки країн Emerging Markets, які мають відносно невеликий досвід таргетування інфляції, не можуть дозволити собі вагатися під час ухвалення рішень з монетарної політики з огляду на ризики погіршення інфляційних очікувань. Тож НБУ був одним із перших центральних банків, які почали підвищувати облікову ставку та згортати антикризові заходи у 2021 році. Водночас НБУ намагається бути максимально передбачуваним, а тому публікує свої наміри щодо подальших дій та прогноз ключової ставки.
Структурні реформи, фіскальна дисципліна, незалежність центрального банку є надважливими умовами для ефективності інфляційного таргетування
Ключовими складовими успішного режиму інфляційного таргетування Девід Вавра назвав: наявність незмінного середньострокового інфляційного таргету, операційну незалежність центрального банку від фіскальних органів, операційний дизайн на основі процентної ставки, гнучкий обмінний курс, формування політики на базі системи прогнозування та транспарентні комунікації.
Олександр Фарина (Національний банк України) також зазначив, що зазвичай зростання ефективності центробанку корелюється з тривалістю запровадження режиму інфляційного таргетування: чим довше – тим більша ефективність. Водночас він зауважив, що важливими елементами для підвищення ефективності монетарної політики є саме її послідовність та прозорість, а також незалежність центрального банку в умовах політичної стабільності та верховенства права.
Завершуючи семінар, Сергій Ніколайчук, заступник Голови Національного банку України, нагадав, що коронакриза мала безпрецедентний вплив на економіку в усьому світі: у минулому році центробанкам доводилося боротися з високою волатильністю на фінансових ринках й утримувати економіку від глибшого падіння, а вже цього року – реагувати на виклики сплеску інфляції в середовищі з високим рівнем невизначеності. Він зауважив, що за таких умов надійна макроекономічна база, виважена і незалежна монетарна політика, а також розвиток глибоких та ліквідних фінансових ринків мають дуже важливе значення для ефективності інфляційного таргетування.
Детальніша інформація про практичний семінар, презентації та виступи спікерів, а також відеозапис заходу розміщені на спеціальному мікросайті.