Зустріч із керівниками підприємств України, які беруть участь в опитуваннях Національного банку, 23 квітня 2021 року

Як почувається банківський сектор після кризового 2020 року? Чи готові банки нарощувати кредитування бізнесу? Чи не завадить ужорсточення монетарної політики відновленню економіки? Які чинники зростання споживчого попиту?

На ці та інші питання відповіли експерти Національного банку – працівники департаментів статистики та звітності, фінансової стабільності, монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансового моніторингу – упродовж традиційної зустрічі на тему "Політика Національного банку України в період карантинних обмежень" із керівниками українських підприємств, які беруть участь в опитуваннях щодо ділових очікувань. 

Такі регулярні заходи дозволяють не тільки доносити представникам бізнесу актуальну інформацію про діяльність регулятора, але й отримувати зворотний зв'язок для кращого розуміння оцінки підприємствами поточної економічної ситуації та очікувань на майбутнє. 

Вже вдруге, з огляду на карантинні обмеження, зустріч відбулася в застосунку Zoom і зібрала понад 70 учасників – представників 65 підприємств майже всіх видів діяльності та регіонів України.

Цього разу формат заходу був акцентований саме на інтерактивному спілкуванні у формі відповідей на запитання, які учасники мали можливість поставити як завчасно, так і безпосередньо під час презентацій доповідачів або упродовж окремих тематичних сесій запитань-відповідей.

Програма зустрічі охопила широке коло питань, зокрема:

• поточні тенденції кредитування економіки;
• перспективи економічного розвитку й монетарна політика регулятора;
• валютне регулювання;
• фінансовий моніторинг.

Декілька ключових тез за підсумками обговорення:

Банківський сектор та кредитування

Криза 2020 року довела ефективність великої роботи, яку НБУ за останні роки провадив у площині реформування регуляцій банківського сектору та фінансового моніторингу: банківський сектор впевнено пройшов фазу турбулентності, без помітних шоків та непродуктивного відпливу капіталу; криза не мала руйнівного впливу на стабільність сектору та якість кредитних портфелів; 

Урядова програма "5-7-9" стала дієвим інструментом отримання ресурсів від банків за низькими ставками для підтримки бізнесу в кризові часи. Вона продовжує працювати, підсилившись новою урядовою програмою портфельних гарантій, яка знижує кредитні ризики для банків, отже зменшує вартість кредиту для позичальника, а також надає альтернативне вирішення питання застави за кредитом.

Банківський сектор має достатній рівень капіталізації та ліквідності для нарощування кредитування. Подальшу активізацію та здешевлення корпоративного кредитування гальмують низька прозорість та подекуди не дуже якісна кредитна історія бізнесів, або їх власників, а також недостатній рівень захисту прав кредиторів. Банки повинні закладати вартість дефолтів недобросовісних позичальників у вартість кредитів, які вони видають бізнесу – це об’єктивне правило ціноутворення. Тож прозорий доброчесний бізнес – низькі кредитні ставки.

Економіка та монетарна політика

Економіка на шляху поступового відновлення почувається нерівномірно, деякі галузі потерпають більшою мірою як від карантинних обмежень, так і від підвищення цін на сировину, що призводить до здорожчання продукції всередині країни. 

Монетарні інструменти Національного банку не мають адресної спрямованості на окремі галузі або певні бізнес-групи. Регулятор відповідає за збереження цінової стабільності і має реагувати на посилення інфляційного тиску на економіку в цілому. Втрата контролю над інфляцією призведе до негативних наслідків для всіх без виключення галузей економіки та громадян.

Національний банк уважає, що підвищення  облікової  ставки до поточного рівня 7,5% буде достатньо для зламу інфляційної тенденції та приведення інфляції до цілі. Втім, якщо інфляційний тиск підсилюватиметься, НБУ готовий до подальшого підвищення облікової ставки для запобігання розкручування інфляційної спіралі та забезпечення цінової стабільності, а отже, й помірної вартості кредитних ресурсів у середньостроковій перспективі. 

Валютне регулювання

У питанні валютного регулювання позиція є незмінною: регулятор таргетує інфляцію, а не курс, тож не має в своїй грошово-кредитній політиці орієнтирів щодо утримання курсу гривні до будь-якої валюти. Тож на традиційне запитання "яким обмінний курс буде надалі?" єдина вірна відповідь – курс буде плаваючим.

Практика останніх років довела, що плаваючий обмінний курс грає роль стабілізатора: бізнес і населення поміркованіше купують валюту, розуміючи, що гривня може не тільки знецінюватись, а й зміцнюватися. 

Розуміючи, що курсове питання є вельми важливим для бізнесу з точки зору планування діяльності та фінансового результату, Національний банк рекомендує використовувати інструменти хеджування валютних ризиків – форвардні операції  в доларах США та євро для нівелювання курсового фактору.