Звичайна версія сайту

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 29 січня 2020 року

Дата засідання: 29 січня 2020 року.

Присутні 10 з 10 членів  Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

  • Яків Смолій - Голова Національного банку України,
  • Катерина Рожкова - Перший заступник Голови,
  • Роман Борисенко - заступник Голови,
  • Дмитро Сологуб - заступник Голови,
  • Сергій Холод - заступник Голови,
  • Олег Чурій - заступник Голови,
  • Віталій Ваврищук - директор Департаменту фінансової стабільності,
  • Володимир Лепушинський - директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
  • Юрій Половньов - директор Департаменту статистики та звітності,
  • Сергій Пономаренко - директор Департаменту відкритих ринків.

Під час обговорення всі члени КМП підтримали перегляд прогнозної траєкторії облікової ставки на користь більш швидкого її зниження у 2020 році порівняно з попереднім макроекономічним прогнозом (Інфляційний звіт, жовтень 2019 року). Зокрема, всі висловилися на користь суттєвого зниження облікової ставки вже на першому засіданні Правління з монетарної політики у поточному році.

Учасники дискусії зазначили, що інфляційний тиск у 2020 році вичерпується стрімкіше, ніж очікувалося. Так, за оцінками НБУ, у січні інфляція  знизилися нижче цільового діапазону 5% +/-1 в.п. Також продовжили покращуватися інфляційні очікування. Ефект минулорічного зміцнення гривні разом із збереженням відносно невисоких цін на енергоносії та очікуваним поліпшенням врожайності овочів та фруктів і надалі стримуватиме зростання споживчих цін. Як наслідок, інфляція перебуватиме нижче цільового діапазону більшу частину 2020 року.

За таких умов монетарна політика, на думку членів КМП, має бути спрямованою на наближення інфляції до середньострокової цілі в 5%, що є оптимальним значенням з огляду на необхідність наздоганяти сусідні країни за рівнем добробуту громадян. Не менш важливим є те, що пом’якшення монетарної політики підтримає подальше здешевлення кредитних ресурсів та економічне зростання.

Водночас позиції членів КМП щодо розміру зниження облікової ставки у січні розділилися.

Шість членів КМП поділяли думку щодо доцільності зниження облікової ставки на 200 б.п. до 11,5%.

Ці члени КМП вважають, що зниження облікової ставки на 200 б.п. є збалансованим кроком. Вони відзначали, що попри очікуване НБУ уповільнення споживчого попиту, темпи його зростання залишатимуться все ще високими, зокрема внаслідок подальшого підвищення заробітних плат і збереження ефекту відкладеного попиту після кризи 2014-15 рр. Відповідно надто агресивне зниження облікової ставки створить ризики прискорення інфляції  до рівня вище цільового діапазону в 2021 році. У цьому випадку НБУ буде вимушений призупинити пом’якшення монетарної політики або навіть посилити її жорсткість. Такий розворот політики може негативно позначитись на розумінні логіки дій НБУ економічними агентами та підірвати довіру до неї.

Члени КМП також звернули увагу на збереженні ключових ризиків для прогнозів НБУ. Йдеться, зокрема, про відтермінування укладення нової програми співпраці з МВФ та посилення загроз для макрофінансової стабільності внаслідок рішень українських судів. Крім цього, учасники дискусії зауважили, що хоча поширення коронавірусу наразі і не розглядається як вагомий та тривалий чинник для макроекономічної і фінансової стабільності для української економіки, але потенційно може стати одним із ризиків для реалізації макроекономічного прогнозу. За поточними оцінками поширення вірусу світом може мати лише короткостроковий ефект у вигляді негативного впливу на український експорт, зокрема металів, а також тимчасового ускладнення доступу України до зовнішнього фінансування.

Поступове зниження облікової ставки, на думку цих членів КМП, також є оптимальним для пристосування населення та бізнесу до нових економічних реалій - наближення процентних ставок за депозитами до однознакового рівня. Різке зниження процентних ставок може загальмувати приплив строкових депозитів до банківської системи. Поступове зниження облікової ставки навпаки дасть змогу банкам привести свою процентну політику у відповідність до зміни монетарних умов, а громадянам і бізнесу - полегшить ухвалення інвестиційних рішень.

Один із членів КМП також висловив думку, що зміна курсової динаміки гривні з кінця грудня може погіршити інфляційні очікування. Незважаючи на істотне зниження впродовж 2019 року, інфляційні очікування все ще залишаються слабо "заякореними", особливо домогосподарств, і чутливими до курсової динаміки. Послаблення обмінного курсу гривні може призупинити наближення очікувань до інфляційної цілі НБУ і навіть розвернути тренд у інший бік. Погіршення інфляційних очікувань, у свою чергу, посилюватиме інфляційний тиск.

Двоє членів КМП висловилися за зниження облікової ставки на 250 б.п. до 11,0%.

Аргументуючи свою позицію, члени КМП зазначали, що за суттєвого зниження інфляційного тиску рішучіше зниження облікової ставки є більш доцільним.

На їх думку, волатильність обмінного курсу гривні у січні залишалася у прийнятних межах, а отже, вплив на інфляційні очікування буде обмеженим.

Також більш істотне зниження облікової ставки не несе значних ризиків для припливу вкладів у банки, оскільки трансмісія зміни облікової ставки у процентні ставки банків відбувається з часовим лагом. Банки остерігатимуться різко знижувати ставки, особливо за строковими депозитами населення, оскільки зацікавлені у збережені клієнтів.

Крім цього, зниження ставок за депозитами не завжди стає на заваді припливу вкладів, що підтверджує динаміка депозитів у іноземній валюті. Попри значне зменшення ставок за цими депозитами, їх обсяги у 2019 році зростали. Аналогічно, навіть попри зниження ставок за гривневими депозитами, вони залишатимуться привабливим інвестиційним інструментом. В умовах досить низької інфляції гривневі депозити забезпечуватимуть вищу реальну доходність порівняно з валютними вкладами.

Ці учасники дискусії також навели аргументи щодо недоцільності зниження облікової ставки з кроком більше ніж на 250 б.п. Зокрема, різкіше зниження облікової ставки більше ніж на 250 б.п. може здивувати ринок та зашкодити досягнутому розумінню ним відповідної реакції політики НБУ на економічні процеси в країні.

Двоє членів КМП виступили за зниження облікової ставки на 350 б.п. до 10%.

На їх думку, є суттєві ризики, що інфляція буде нижчою за прогнозну траєкторію за рахунок відкладеної дії декількох факторів. Насамперед, це рішення щодо перегляду адміністративних цін та тарифів завдяки відносно низькій ціні на газ. Також стримуватимуть інфляцію окремі антимонопольні заходи. Ці фактори і надалі відображатимуться на споживчих цінах, що дає НБУ підстави для рішучіших кроків щодо пом’якшення монетарної політики, зауважили ці учасники дискусії.  

Під час перегляду прогнозної траєкторії облікової ставки на найближчі роки позиції членів КМП були більш одностайні.

Більшість членів КМП погодилися з новою прогнозною траєкторією облікової ставки, яка відповідно до оновленого прогнозу знизиться до 7% наприкінці цього року і залишатиметься близько цього рівня впродовж наступних років за умови стабілізації інфляції в цільовому діапазоні.

Окремі члени КМП дотримуються думки щодо необхідності у подальшому уповільнити зниження облікової ставки. На їх думку, продовження активного зниження облікової ставки може призвести до охолодження інтересу нерезидентів до гривневих активів. Це провокуватиме девальваційний тиск на гривню, що відображатиметься в погіршенні інфляційних очікувань.

Один із членів КМП висловив думку, що стрімке зниження облікової ставки може негативно вплинути на схильність населення до заощадження. Із наближенням ставок за строковими депозитами до однознакового рівня мотивація домогосподарств до розміщення коштів у банках може послабитися.  

Рішення щодо встановлення облікової ставки на рівні 11,0% річних було прийняте Правлінням Національного банку України на засіданні з питань монетарної політики 30 січня 2020 року.

Довідково:

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Національного банку України, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить Голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись