Сталий розвиток – це збалансований розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер, який спрямований на задоволення потреб нинішнього покоління та не ставить під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Цю концепцію поділяють більшість країн світу, особливо Європи, зокрема й Україна.
Екологічні, соціальні та управлінські (англ. Environmental, Social and Governance – ESG) фактори впливають на фінансовий сектор, його клієнтів, партнерів та інші зацікавлені сторони. Прикладами таких факторів є джерела “зеленого” фінансування, запит суспільства на відповідальний бізнес, кліматичні зміни, соціальні виклики та якість системи корпоративного управління.
Розуміння та урахування учасниками фінансового сектору впливу цих факторів, усвідомлення можливостей, які вони створюють, та ризиків, що виникають, а також впливу, який чинить бізнес на населення та довкілля, є необхідним для забезпечення сталого розвитку економіки країни в цілому та фінансового сектору зокрема.
Фінансовий сектор виконує роль провідника у сфері сталого розвитку. Так, завдяки врахуванню ESG-факторів фінансові установи сприяють формуванню передумов для залучення коштів до проєктів для сталого розвитку та дотриманню їхніми клієнтами стандартів відповідального ведення бізнесу та сталої діяльності в цілому.
Вплив ESG-факторів уже є реальністю для фінансового сектору. Майже три чверті великих банків, опитаних Національним банком України (далі – Національний банк) у травні 2024 року, зазначили, що зміни клімату вже зараз впливають на їхню діяльність. Дві третини банків, опитаних у квітні 2025 року, повідомили про вплив ESG-ризиків у цілому. Водночас банки вбачають дещо більше можливостей від змін навколишнього середовища, ніж загроз для свого бізнесу від таких ризиків.
У цілому дотримання принципів сталого розвитку, управління ESG-ризиками та використання можливостей, які створює сталий розвиток, сприяє інтеграції України до ЄС у фінансовій сфері, а для українських фінансових установ та бізнесу відкриває доступ до міжнародного фінансування, обов’язковою умовою чого є дотримання ESG-стандартів. Відповідно це сприятиме більшому рівню залучення міжнародних інвестицій у реальний сектор економіки.
Повномасштабна війна росії проти України ще більше загострила питання ESG-ризиків. Так, стан навколишнього середовища погіршився внаслідок забруднення ґрунтів, повітря та водних об’єктів бойовими відходами, руйнувань, передусім енергетичної інфраструктури, та замінування земель.
Через війну загострилися такі соціальні виклики, як потреба в підвищенні інклюзивності надання фінансових послуг для військовослужбовців та ветеранів, необхідність захисту населення, розвитку системи цивільного захисту, захищеності об’єктів критичної інфраструктури. Водночас пріоритети в дотриманні ESG-принципів визначаються з урахуванням поточних викликів, спричинених військовою агресією рф проти України. Зокрема, йдеться про пріоритетність забезпечення стійкості та безпеки країни, що узгоджується із заявами Європарламенту та Єврокомісії про те, що інвестиції в оборонну промисловість – це внесок у європейську стійкість та безпеку, а система сталого фінансування ЄС є сумісною з інвестиціями в оборонний сектор та не накладає жодних обмежень на його фінансування.
Національний банк оцінює фактори та ризики ESG для фінансового сектору та їх урахування фінансовими установами. У розробленні своїх вимог та рекомендацій Національний банк орієнтується на найкращий міжнародний досвід та поступово наближає регулювання до європейського, ураховуючи виклики та наслідки війни та не допускаючи необґрунтованого впливу на доступність фінансових послуг.