Шоста щорічна дослідницька конференція, цьогорічна тема якої – "Інструменти економічної політики у світі невпинних змін", минулого тижня зібрала представників центробанків, фінансових установ та провідних економістів зі Сполучених Штатів Америки, Канади та Європи.
За два дні конференції, що вже вдруге відбулася у форматі онлайн через пандемію COVID-19, близько 300 учасників із 33 країн обговорювали важливі теми для сучасного світу. Серед них: вплив глибокої нерівності в суспільстві та зміни клімату на економіку, діяльність центробанків під час коронакризи, постпандемічне зростання економіки, комунікаційна політика центробанків у світі невпинних змін і багато інших.
"Епідемія змусила владу різних країн співпрацювати. Вона наклала жорсткі обмеження на переміщення людей і паралізувала економіку. Соціальні та грошові збитки – колосальні. На щастя, спільна робота вже почала приносити позитивні результати.
Ми спостерігаємо, як пандемія почала відступати, але, на жаль, нерівномірно. Це відбиває глибоку структурну нерівність у світі. Очікується, що зміна клімату лише поглибить її та поставить перед нами нові довгострокові виклики. Це як коливання врожаїв, повені та засухи, так і прискорення міграційних потоків.
Спільні виклики, що постали перед нами, вимагають рішучих, своєчасних та прозорих дій з боку урядів та центробанків", – зазначив Голова Національного банку Кирило Шевченко, відкриваючи захід.
Наводимо п’ять найцікавіших висновків спікерів заходу:
Коронакриза змусила центробанки повністю переглянути попередній досвід
Крім кризи в системі охорони здоров’я, пандемія COVID-19 спричинила економічну кризу, а також створила передумови для фінансової кризи. Центробанки повинні були діяти швидко та забути все, що вони робили раніше. І вони впоралися добре, зазначив Aлан Блайндер, професор кафедри економіки суспільно-політичних комунікацій Принстонського університету (США).
Під час виступу пан Блайндер надав центробанкам універсальний рецепт для боротьби з цією кризою: "Дійте рішуче, швидко ідентифікуйте проблему, дійте масштабно і згортайте заходи поступово". Він зазначив, що у шокові періоди координація органів фіскальної та монетарної політики стає особливо важливою, адже розбіжності між центробанком та урядом створюють зайву паніку і в нормальних умовах, а під час кризи – особливо.
Спікер наголосив, що для швидкого подолання коронакризи центральні банки країн, ринки яких розвиваються, повинні діяти настільки глибоко, наскільки вони можуть собі це дозволити, зважаючи на потенційні ризики втрати незалежності та можливе посилення фіскального домінування.
Заощадливе державне споживання часто є політикою з найвищим мультиплікатором
Про роль уряду та ефективність фіскальної політики в умовах кризи розповів Франческо Занетті, доцент факультету економіки Оксфордського університету (Великобританія).
Згідно з результатами його дослідження, що проводилося у співавторстві з Мішелем Гассібом, головним експертом Національного банку України, ефективність окремих заходів фіскальної політики в умовах рецесії залежить насамперед від природи економічних коливань. Дослідники визначили, що саме причина загального зниження економічної активності – спад сукупного попиту або ж негативні шоки з боку сукупної пропозиції – впливає на значення фіскального мультиплікатора. Так, збільшення державного споживання за кризи попиту значно пожвавлює економічну активність, натомість в умовах кризи пропозиції найефективнішою політикою є зниження податкового тиску на підприємства.
Теоретичні висновки роботи пана Занетті підкріплені емпіричними доказами, надають особливу вагу політиці фіскальної заощадливості – вони свідчать, що фактор витіснення приватного споживання та інвестицій призводить до того, що заощадливе державне споживання часто є політикою з найвищим мультиплікатором.
Центральні банки можуть враховувати у своїй монетарній політиці проблему глибокої нерівності у суспільстві
Крім обговорення ролі монетарної та фіскальної політики для боротьби з поточною коронакризою, спікери конференції торкнулися й інших тем, які створюють нові виклики для центральних банків в майбутньому.
Так, Міхаіл Голосов, професор економіки Чиказького університету (США), у своєму ключовому виступі зазначив про необхідність врахування глобальної соціально-економічної нерівності в макроекономічних моделях. На думку спікера, економічні шоки мають неоднорідний вплив на різні верстви населення та найвідчутніші для найбідніших. Тому роль монетарної політики може полягати не лише у згладжуванні економічних коливань, але й у захисту населення від їхнього нерівномірного впливу.
Для цього спікер пропонує вдосконалювати і розвивати макроекономічні моделі з гетерогенними агентами, які можуть враховувати глобальну соціально-економічну нерівність. На його думку, центробанки повинні бути лідерами у розвитку та використанні таких моделей, зважаючи на їхні ресурси та можливості.
Зростання довгострокової корпоративної заборгованості знижує ефективність монетарної політики
Серед інших викликів для монетарної політики спікери конференції обговорили загрозливе зростання корпоративної заборгованості у світі. Матіас Майєр, доцент економіки Університету Мангейма (Німеччина), на основі результатів свого дослідження зазначив, що потенційні загрози несе не зростання рівня боргу, а зміна його структури погашення.
За результатами роботи пана Майєра, фірми зі значною часткою короткострокового боргу, в якого наближаються строки погашення, значно сильніше реагують у своїх інвестиційних рішеннях на зміни монетарної політики.
Водночас його дослідження свідчить, що упродовж останніх двох десятиліть простежується тенденція до скорочення частки короткострокового боргу серед фірм, що знижує ефективність монетарної політики.
Зміна клімату – новий виклик для монетарної політики
Експерти також торкнулися теми кліматичних змін, яка стає дедалі популярнішою в медіа, та обговорили їхні наслідки для монетарної політики. Індекси висвітлення теми зміни клімату на телебаченні та в газетах, а також індикатор Google Trends для відповідних пошукових запитів стрімко зростають, тобто люди дедалі частіше замислюються над цією темою.
Це підтверджується результатами репрезентативного опитування споживачів, які під час конференції озвучив Рафаель Шьонле, економіст-дослідник у Федеральному резервному банку Клівленда (США). Респонденти очікують, що в найближчому майбутньому стихійні лиха, які завдаватимуть значних економічних збитків, виникатимуть значно частіше.
Зростання очікувань негативних явищ збільшує схильність людей заощаджувати для забезпечення потенційних втрат споживання в майбутньому. Як наслідок, це знижує природній рівень процентної ставки, яка є орієнтиром для здійснення монетарної політики. Отже, навіть очікувані кліматичні зміни вже сьогодні впливають на економічний розвиток та повинні бути враховані при здійсненні монетарної політики.
Ключові освітні заходи для студентів у межах конференції
У межах конференції та Ukraine Economy Week відбувся цикл освітніх заходів. Економісти провели три лекції:
- Заступник голови Національного банку Грузії Арчіл Мествірішвілі – на тему "Антикризова політика центральних банків в часи невизначеності";
- Софія Казіннік, PhD, старший спеціаліст з кількісного аналізу Федерального резервного банку Ричмонда (США) – на тему "Дослідження комунікаційної політики центрального банку за допомогою машинного навчання";
- Джованні Рікко, PhD, доцент Університету Ворика (Великобританія) – на тему "Внутрішні та міжнародні наслідки монетарної політики США".
Корисні матеріали:
- Інформація про конференцію, програма та спікери;
- Презентації спікерів;
- Відео першого дня конференції: українською та англійською;
- Відео другого дня конференції: українською та англійською.