Національний банк оскаржив в апеляційному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який у грудні 2019 року за результатами судового розгляду скасував рішення НБУ про накладення штрафу на АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК".
Вищезазначену інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму*, а також інформує громадськість про підстави, на яких було прийнято рішення щодо АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК".
Нагадуємо, у червні 2019 року банківський регулятор прийняв рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 6 852 526,49 гривень.
Підставою для прийняття такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та неналежне виконання банком обов`язку щодо управління ризиками.
Зокрема, регулятором виявлено факти проведення за період з 31.10.2017 по 14.06.2018 трьома фінансовими компаніями – клієнтами банку (далі – Фінансові установи) фінансових операцій із перерахування безготівкових коштів у сумі близько 906 млн грн до трьох інших банків згідно з договорами на послуги інкасації. Ці кошти в подальшому засобами інкасації інших банків доставлялися готівкою до підрозділів фінансових установ, зокрема, для видачі кредитів.
Характер та наслідки зазначених фінансових операцій дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, зокрема з огляду на таке:
- Кошти отримано клієнтами банку від інших юридичних осіб переважно як відступлення права вимоги або як розрахунок за цінні папери (поза фондовою біржою) у безготівковій формі без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" за ціною реалізації, яка до 36 разів перевищувала номінальну вартість цих цінних паперів.
- В офіційних джерелах наявна інформація, що відокремлені підрозділи деяких з фінансових установ на момент укладення договорів на послуги інкасації не існували, щодо однієї фінансової установи згідно договору інкасації готівка розвозилась на 3 адреси, водночас відокремлених підрозділів у неї не було.
- Фінансові операції з погашення фізичними особами кредитів на відповідні суми та/або сплати відсотків за їх користування відсутні.
- За інформацією Нацкомфінпослуг у 2017 році та у І півріччі 2018 року одна з фінансових компаній не надавала звітність щодо укладених договорів з надання коштів у позику, зокрема і на умовах фінансового кредиту фізичним/юридичним особам.
- Щодо фінансових компаній наявні ознаки фіктивності, зокрема:
- місцезнаходження є адресою, яка є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб;
- часті зміни в установчих документах фінансових компаній, зокрема пов'язані із зміною його керівників;
- зміна керівника та кінцевого бенефіціарного власника перед відкриттям рахунків в банку;
- у штаті фінансової компанії працює одна особа або декілька осіб;
- керівником та кінцевим бенефіціарним власником фінансової компанії є одна й та сама особа тощо.
- Щодо одного з емітентів цінних паперів у відкритих джерелах на момент проведення фінансових операцій була наявна інформація про анулювання всіх ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг та виключення цього емітента з реєстру фінансових установ.
Водночас банком не було здійснено достатніх заходів, які б дозволили отримати вичерпну інформацію щодо вищезазначених клієнтів, їх спроможності ведення фінансової діяльності на відповідні об’єми, з’ясувати суть вищезазначених фінансових операцій, зокрема через здійснення поглибленої перевірки клієнтів, витребування у них додаткових пояснень, документів і відомостей стосовно фінансових операцій та подальшого використання готівкових коштів.
_______________
* Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо прийнятих їх компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також - про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувати вказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації, відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.