У 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%, а реальний ВВП зросте на 2%. У наступні роки інфляція продовжить знижуватися, а відновлення економіки прискориться на тлі закладеного в прогноз зниження безпекових ризиків. Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2023 року.
Інфляція знижуватиметься на всьому прогнозному горизонті
Під впливом жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та стриманого внутрішнього попиту інфляція в Україні цьогоріч сповільниться до 14,8%. Стрімке зниження інфляції очікується, зокрема, в першому півріччі поточного року. У другому півріччі темпи зростання споживчих цін зберігатимуться на практично незмінному рівні переважно з огляду на нерівномірну базу порівняння та анонсоване повернення податків на паливо з метою зменшення тиску на державні фінанси.
Наступного року інфляція сповільниться до 9,6%, а у 2025 році – до 6%. Ураховуючи припущення про зниження безпекових ризиків з початку 2024 року, закладене у прогноз, подальше відновлення логістики і виробничих потужностей та послідовну монетарну політику НБУ, інфляційний тиск послаблюватиметься, попри пожвавлення економіки та збереження м’якої фіскальної політики.
Монетарні умови ще тривалий час залишатимуться достатньо жорсткими навіть за умови зниження облікової ставки з IV кварталу 2023 року. Це зумовлюється очікуваним сповільненням інфляції та відповідно зростанням реальної дохідності гривневих інструментів. Послідовна монетарна політика, спрямована на підтримання привабливості гривневих заощаджень, дасть змогу зберегти курсову стійкість, у тому числі на етапі пом'якшення валютних обмежень.
Завдяки стійкості енергосистеми та значним фіскальним стимулам економіка вже цьогоріч повернеться до відновлення
З огляду на швидке відновлення енергетичної системи та зростання обсягів очікуваної міжнародної допомоги (яка через бюджет надходитиме в економіку і підтримуватиме приватне споживання та інвестиційну активність) Національний банк поліпшив прогноз зростання ВВП у 2023 році – з маржинальних 0,3% до 2,0%. Стрімкішому відновленню економіки перешкоджатимуть збереження високих безпекових ризиків, що пригнічують інвестиційні та споживчі настрої, логістичні обмеження для експорту та слабкі темпи повернення вимушених мігрантів з-за кордону.
У 2024 та 2025 роках очікується прискорення темпів економічного зростання до 4,3% та 6,4% відповідно насамперед завдяки закладеному в прогноз зниженню безпекових ризиків та все ще м'якій фіскальній політиці, попри певну її консолідацію.
Зайнятість та зарплати поступово зростатимуть разом із пожвавленням економіки, але безробіття залишатиметься вищим за довоєнний рівень
За умови відсутності нових значних шоків, у 2023–2025 роках триватиме відновлення ринку праці на тлі зростання економіки та досить м'якої фіскальної політики. Рівень безробіття поступово знижуватиметься: у 2023 році – до 18,3%, у 2024 році – до 16,5%, а у 2025 році – до 14,7%. Однак він перевищуватиме довоєнний рівень, зокрема з огляду на ймовірне збереження значних кваліфікаційних та регіональних диспропорцій на ринку праці.
Реальні зарплати повернуться до зростання, яке, однак, цьогоріч буде помірним (3,7%) через все ще значну інфляцію. Натомість номінальні зарплати зростатимуть двознаковими темпами на всьому прогнозному горизонті. Після зниження безпекових ризиків та повноцінного відкриття кордонів значній частині бізнесу доведеться конкурувати за робітників, у тому числі і з закордонними роботодавцями, що стане вагомим чинником для подальшого зростання заробітних плат.
Міжнародна допомога й надалі відіграватиме ключову роль у фінансуванні бюджетних потреб, але роль внутрішніх запозичень зростатиме
З огляду на значні витрати на забезпечення обороноздатності та обмежену через наслідки війни ресурсну базу дефіцит бюджету у 2023 році розшириться до понад 26% ВВП. Надалі очікується поступове звуження дефіциту бюджету. Однак фіскальна політика залишатиметься стимулюючою на всьому прогнозному горизонті, що, зокрема, важливо для підтримання післявоєнного відновлення економіки.
Основним джерелом фінансування суттєвого дефіциту бюджету в поточному році залишатиметься міжнародна фінансова допомога. Одночасно зростатиме роль запозичень на внутрішньому борговому ринку, у тому числі завдяки збільшенню привабливості державних цінних паперів на тлі зниження премії за ризик та інфляції. Все це дасть змогу й надалі не вдаватися до монетарного фінансування, як і було задекларовано урядом і НБУ.
Попри високий рівень боргу на прогнозному горизонті, боргове навантаження в найближчі роки буде порівняно помірним завдяки пільговим умовам залучення нових кредитів.
Основним припущенням цього макропрогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків з початку 2024 року завдяки успішним діям української армії
Відповідно найвагомішим ризиком для поточного прогнозу є вища інтенсивність і триваліший термін повномасштабної війни. За такого сценарію економічне зростання у 2024 році обмежуватиметься 2%, незважаючи на пристосування бізнесу до умов високих безпекових ризиків, що в результаті сповільнюватиме відновлення ринку праці. Інфляція стримуватиметься продовженням мораторію на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги, однак значно прискориться після його скасування. Монетарні умови в разі реалізації сценарію довшої війни будуть триваліший період жорсткими.
Натомість позитивним ризиком для прогнозу є швидка реалізація проєкту відновлення України, яка разом з євроінтеграційними реформами дасть змогу значно прискорити темпи економічного зростання, а відповідно – зниження безробіття та збільшення доходів. Останнє не матиме значних проінфляційних ефектів, оскільки ціновий тиск буде нівельований сприятливою ситуацією на валютному ринку через приплив валюти в країну та зниження премії за ризик. За реалізації такого сценарію НБУ навпаки може швидше пом'якшувати монетарну політику, ніж передбачається поточним прогнозом.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
- Ціни на природний газ на європейському ринку: час тренду на зниження
Загрози часткового або повного припинення постачання газу країнам ЄС з боку росії призвели до стрімкого зростання його вартості на європейському ринку. Однак втрату поставок російськими трубопроводами вдалося компенсувати завдяки значним накопиченим запасам газу в ЄС (на початок опалювального сезону – більше ніж 90% заповнених сховищ), рекордному імпорту скрапленого природного газу (СПГ) та значному падінню попиту на нього (на 15% у 2022 році) на тлі теплої зими. Тож газовий шантаж з боку росії не зміг спровокувати енергетичної кризи в ЄС. Натомість це пришвидшило формування європейського газового ринку з повноцінним механізмом ціноутворення та конкуренцією.
Наразі цей ринок все ще залишається вразливим до обсягів постачання з боку росії, частка якої, попри скорочення, становила близько 15% від усього імпорту ЄС у І кварталі 2023 року. Додатково тиснутиме на ринок конкуренція з боку країн Азії за СПГ, попри нарощування його виробництва у світі. У результаті зберігатимуться ризики високої волатильності цін, що підтримуватиме їх на вищому рівні, ніж до 2022 року. Водночас закладений фундамент структурних змін дає змогу очікувати на стійке зниження цін на газ на європейському ринку в наступні роки.
- Вплив включення плати за проживання у власному житлі на інфляцію
На початку 2022 року Державна служба статистики України планово переглянула споживчий набір для розрахунку Індексу споживчих цін (ІСЦ) з метою його подальшого наближення до фактичних витрат населення та приведення національної статистики до міжнародних стандартів. Одне з ключових нововведень – включення плати за проживання у власному житлі (тобто витрат, що супроводжують придбання житла, а також здійснюються для утримання житла й проживання в ньому), яка раніше враховувалася лише частково.
Наразі такі зміни не мали значного впливу на показник інфляції, попри високі темпи зростання цін в цій групі. Це пов'язано з незначною часткою витрат на власне житло в ІСЦ (лише 0,43% у 2023 році). Однак, як свідчать дані інших країн, вага та вплив цієї компоненти на загальні показники інфляції може суттєво зрости, ураховуючи очікуване післявоєнне відновлення економіки, а також супутній розвиток ринків нерухомості та іпотечного кредитування. Тому включення в розрахунок ІСЦ плати за власне житло сприятиме ухваленню інформативніших рішень з монетарної політики.
- Оцінювання точності макроекономічних прогнозів НБУ
Якість макроекономічних прогнозів НБУ залишається на рівні або кращою за усереднені прогнози учасників ринку. Зокрема, влучність прогнозів інфляції на 2016–2022 роки була вищою за середню, а серед нескоригованих помилок інфляційних прогнозів – найвищою порівняно з іншими прогнозами. Точність прогнозів НБУ щодо облікової ставки є традиційно вищою, ніж в інших учасників ринку. Помилки прогнозів, незважаючи на безпрецедентну невизначеність, були порівняно незначними та здебільшого пояснювалися неочікуваними шоками, а також консервативністю закладених у прогноз сценарних припущень, традиційною для центробанків.
- Ринок праці в Україні під час повномасштабної війни
Оцінка впливу повномасштабної війни на ринок праці є ускладненою в умовах відсутності відповідної офіційної статистики та потребує додаткових методів досліджень. Такими стали дані та результати низки опитувань населення.
На основі цих даних НБУ уточнив оцінку рівня безробіття у 2022 році. Додатково із застосуванням probit-моделей НБУ оцінив імовірність набуття статусу безробітного залежно від соціально-демографічних характеристик. Найважливішими з них, за результатами розрахунків, виявилися вік, місце проживання, рівень освіти та регіон проживання. Прямий ефект повномасштабного вторгнення – збільшення імовірності стати безробітним в усіх регіонах України. Натомість звільнення територій мало безпосередній і відчутний вплив на зниження цієї імовірності.
Альтернативні оцінки ринку праці підтвердили не лише значне підвищення рівня безробіття в Україні після повномасштабного вторгнення, а й позитивну динаміку на ринку праці в другому півріччі. Ґрунтуючись на отриманих даних, НБУ поліпшив оцінку безробіття у 2022 році до 21,1% (з 25,8%).
- Фактори стійкості українського експорту під час повномасштабної війни
Повномасштабне вторгнення рф у 2022 році створило для українських виробників та експортерів виклики небаченого досі масштабу. Крім значних руйнувань виробничих та складських потужностей, безпекових ризиків та невизначеності, безпрецедентним ударом стала блокада морських транспортних шляхів (на які в мирний час припадало близько двох третин зовнішньоторговельного обороту України).
Водночас експорт продовольства продемонстрував стійкість навіть в умовах повномасштабної війни. У березні–грудні 2022 року він скоротився менше (на 27%) ніж поставки інших товарів, пом'якшивши падіння загального експорту (45%). Ба більше, у 2022 році Україна залишилася в п’ятірці найбільших світових експортерів аграрної продукції та навіть диверсифікувала експорт на окремих ринках.
Продовольчий експорт і надалі забезпечуватиме міцне підґрунтя українській економіці, у тому числі і в період повоєнного відновлення, завдяки налагодженим шляхам постачання, впізнаваності товару для європейського споживача та кращій адаптованості українських товарів до вимог ЄС. Водночас важливим завданням для підвищення конкурентоздатності українського експорту в довгостроковій перспективі є збільшення в ньому частки високотехнологічної продукції.