Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% річних. Метою цього рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.
Зміна споживчої та економічної поведінки бізнесу та населення потребує повернення до ринкових засад управління фінансовою системою
На початку повномасштабної агресії росії Національний банк України вирішив утриматися від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку, спричиненого війною. За таких обставин зміна облікової ставки мала незначні шанси слугувати фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, зокрема для підтримки фіксації обмінного курсу.
Заходи Національного банку в монетарній площині передусім спрямовувалися на забезпечення безперебійного функціонування банківської системи та платежів в економіці. Фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями з продажу валюти Національним банком для закриття залишкового дефіциту валюти на міжбанківському ринку.
Водночас поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою ухвалення рішень бізнесом та населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики. Наразі за відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку воєнної ситуації, зокрема до оперативних змін на фронті, та інших ситуативних факторів. Як наслідок, інтервенції Національного банку з продажу валюти зросли з 2 млрд дол. США у середньому за місяць у березні-квітні до 3,4 млрд дол. США у травні. Також протягом травня збільшилася різниця між курсом готівкового ринку та офіційним, що посилило негативні ефекти для економіки від системи множинних курсів, зумовленої обмеженнями на операції з валютою та транскордонні перекази.
Відповідно, незважаючи на все ще достатній рівень міжнародних резервів України завдяки надходженням від міжнародних партнерів, посилилися ризики для макрофінансової стабільності в середньостроковій перспективі. Так, за відсутності суттєвого підвищення дохідності гривневих активів продовжиться швидке виснаження міжнародних резервів та накопичення дисбалансів в економіці.
Інфляційний розвиток потребує повернення Національного банку до активної процентної політики для запобігання подальшому погіршенню інфляційних очікувань та доларизації економіки
У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі, у тому числі базова інфляція – до 13% р/р. За місяць ціни зросли на 3,1%. За попередніми оцінками Національного банку, у травні інфляція продовжила прискорення у річному вимірі.
Певне відновлення економічної активності, поступове налагодження логістики, нарощування пропозиції як внутрішніми виробниками, так і імпортерами гальмували прискорення інфляції. Порівняно низький попит і надлишок сільськогосподарської сировини також стримували зростання цін.
Вагомий вплив мали й заходи Національного банку, зокрема фіксація обмінного курсу гривні та обмеження його коливань на міжбанківському ринку, що насамперед відображалося на цінах товарів і послуг критичного імпорту.
Також адміністративне обмеження цін урядом гальмувало інфляційні процеси. Визволення північних регіонів України (Київщини, Чернігівщини, Сумщини) та стримування українською армією просування ворога в південних і східних регіонах обмежували погіршення інфляційних очікувань.
Водночас порушені війною виробництва та логістика підживлюють інфляційні процеси. Високі світові ціни на енергоносії також залишаються вагомим проінфляційним чинником і тиснуть на споживчу інфляцію як прямо, так і опосередковано – через зростання виробничих витрат підприємств. Рекордних рівнів сягають показники інфляції в світі, зокрема в країнах єврозони та у США – понад 8% у річному вимірі. Це також підживлює зростання цін на внутрішньому ринку.
Попри поступове відновлення економіки тенденція прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці. Це, зі свого боку, загрожуватиме подальшим погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. Водночас повернення Національного банку до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям.
Рішуче підвищення облікової ставки пожвавить інтерес до гривневих активів, знизить тиск на міжнародні резерви та матиме стримуючий вплив на інфляцію.
Розглянувши кілька сценаріїв, Національний банк вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%. Незначне підвищення ключової ставки, за оцінками Національного банку, не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему. По-перше, це пов’язано з обмеженою дієвістю механізму монетарної трансмісії під час війни. По-друге, це б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів. По-третє, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.
Також Національний банк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку. Отже, з 03 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в. п..
Національний банк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Належна реакція ринкових ставок на рішення щодо облікової ставки збільшить привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП, що убезпечить заощадження та доходи громадян від інфляції.
Збільшення привабливості гривневих заощаджень сприятиме зменшенню попиту на валютному ринку. Це дасть змогу уникнути подальшого накопичення дисбалансів, знизити тиск на міжнародні резерви України та поступово вирішити проблему множинності валютних курсів.
Установлення ринкових ставок за ОВДП також сприятиме збільшенню попиту на них. Водночас це зменшить потребу емісійного фінансування Національним банком.
Важливим кроком для збалансування фіскальної та монетарної політики повинно стати й повернення податків на імпорт. З одного боку, це забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, а з іншого, посилить стимули для внутрішнього виробника та послабить тиск на міжнародні резерви України.
Національний банк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань, що в перспективі створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки.
Такий крок також є необхідним для підтримання курсової стабільності, що за нинішніх обставин залишається важливою передумовою забезпечення цінової та фінансової стабільності.
Підвищення облікової ставки до 25% з 03 червня 2022 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року № 262-рш "Про розмір облікової ставки".
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 13 червня 2022 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 21 липня 2022 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.