Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних. Це підтримає ефекти від попередніх заходів із посилення привабливості гривневих активів, дасть змогу й надалі забезпечувати стійкість валютного ринку та формувати належні передумови для збереження сталого тренду на зниження інфляції та пом’якшення найбільш обтяжливих валютних обмежень.
Інфляція стрімко знижується, у тому числі завдяки заходам НБУ з підтримання курсової стійкості, проте через вплив війни ціновий тиск залишається високим.
З початку року інфляція знижувалася швидше, ніж очікувалося. У березні темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 21,3% в річному вимірі. Послабленню інфляційного тиску сприяли достатня пропозиція продовольства та пального, а також досить швидке відновлення енергетичної системи від наслідків російських терактів. Важливим чинником було поліпшення інфляційних очікувань з початку року на тлі припинення емісійного фінансування, зміцнення готівкового курсу гривні та підвищення привабливості гривневих активів, на що спрямовувалися вжиті НБУ заходи.
Однак, інфляційний тиск залишається суттєвим. Зниження інфляції в річному вимірі значною мірою спричинене високою базою порівняння минулого року, а також посилене теплою для зими погодою. Натомість тиск на виробничі витрати бізнесу зберігається, у тому числі через складнощі з веденням діяльності та налаштуванням логістичних ланцюгів в умовах війни.
У 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%, а в наступні роки – повернеться до однознакового рівня.
Інфляція знижуватиметься й надалі, зокрема через здешевлення енергоносіїв на світових ринках, стриманий внутрішній попит, а також вплив монетарної політики НБУ. Ураховуючи комбінований ефект зазначених чинників і значно кращу, ніж очікувалося, ситуацію в енергетичному секторі, НБУ переглянув прогноз інфляції на 2023 рік – із 18,7% до 14,8%.
Послабленню цінового тиску в наступні роки насамперед сприятиме зменшення безпекових ризиків, яке є основним припущенням прогнозу НБУ. За таких умов прогнозується поліпшення інфляційних очікувань, а також нарощування пропозиції товарів завдяки відновленню оптимальних логістичних шляхів та виробничих потужностей. З огляду на це НБУ очікує, що інфляція знизиться у 2024 році до 9,6%, а в 2025 році – до 6%.
Економіка вже цього року повернеться до зростання, яке пришвидшиться в наступні роки на тлі закладеного у прогноз зниження безпекових ризиків.
З огляду на швидке відновлення енергетичної системи, а також м'яку фіскальну політику прогноз економічного зростання у 2023 році поліпшено з 0,3% до 2,0%. За реалізації припущень про безпекову ситуацію суттєвих дефіцитів електроенергії надалі не передбачається, за винятком локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі. Водночас збільшення видатків бюджету на тлі значних обсягів міжнародної фінансової допомоги підтримає економічну активність та споживання.
Зниження безпекових ризиків із наступного року, що припускається в базовому сценарії прогнозу НБУ, сприятиме прискоренню економічного зростання – до 4,3% у 2024 році та до 6,4% у 2025 році. Так, деокупація територій і повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво та наростити врожаї. Крім того, очікується розширення внутрішнього попиту завдяки поверненню частини вимушених мігрантів.
Чистий приплив валюти в Україну зберігається завдяки суттєвим обсягам міжнародної допомоги.
У 2023 році очікується значний дефіцит поточного рахунку. Це, зокрема, пов’язано зі збільшенням імпорту на тлі поступового відновлення внутрішнього попиту, витратами значної кількісті вимушених українських мігрантів за кордоном та все ще стриманим експортом внаслідок зниження врожаїв та обмеженості логістичних шляхів. Водночас надходження міжнародної допомоги компенсуватиме ці чинники.
Загалом у цьому році обсяг надходжень від міжнародних партнерів може перевищити 42 млрд дол. США. Надходження від партнерів, зокрема, сприятимуть зростанню міжнародних резервів до близько 35 млрд дол. США наприкінці цього року. Це посилить спроможність НБУ й надалі підтримувати курсову стійкість та поступово пом’якшувати валютні обмеження.
Із 2024 року нарощування експортних потоків та поступове повернення вимушених мігрантів додому сприятимуть скороченню дефіциту поточного рахунку, який, однак, і надалі перекриватиметься значними обсягами зовнішнього офіційного фінансування. Це дозволить зберігати обсяг міжнародних резервів на відносно комфортному рівні.
Значні обсяги офіційного фінансування на тлі подальшого розвитку внутрішнього боргового ринку дадуть змогу уникнути емісійного фінансування суттєвого дефіциту бюджету.
Уряд нарощує податкові надходження та обсяги внутрішніх залучень, проте цих ресурсів недостатньо для фінансування значних видатків державного бюджету в умовах воєнного часу та післявоєнної відбудови. Вагомим джерелом фінансування бюджетних потреб залишатиметься міжнародна допомога.
Водночас після рекордних показників дефіциту та офіційного фінансування цього року з наступного року прогнозується їх поступове зниження.
Ключовим ризиком для цього прогнозу залишається триваліший термін та інтенсивність повномасштабної війни.
Повномасштабна війна триває. Основним припущенням прогнозу, як і раніше, є збереження високих безпекових ризиків до початку 2024 року. Триваліший термін воєнних дій та їх вища інтенсивність можуть мати суттєвий негативний вплив на економічну активність, а також призвести до погіршення інфляційних та курсових очікувань. Це створюватиме додаткові виклики для макрофінансової стійкості.
Війна генерує також інші ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів в енергетичній сфері;
- ускладнення чи припинення роботи "зернового коридору", а також загострення проблем, пов’язаних з обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами;
- подальші руйнування агресором енергетичної інфраструктури, які можуть призвести до поновлення суттєвого дефіциту електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення попиту на імпортне обладнання та енергоресурси, а отже, й на іноземну валюту;
- повільніше, ніж очікується, зниження світової інфляції.
Натомість швидка реалізація проєкту відбудови України разом з євроінтеграційними реформами дадуть змогу значно прискорити темпи економічного зростання. Надходження значного обсягу фінансування для відбудови може також зумовити більші можливості для пом’якшення валютних обмежень.
Ураховуючи зазначені ризики, високу невизначеність та очікувані суттєві видатки державного бюджету, збереження курсової стійкості на тлі планів з валютної лібералізації потребуватиме продовження монетарної політики, спрямованої на забезпечення високої привабливості заощаджень в гривні. З огляду на це Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 25%.
Утримання облікової ставки на рівні 25%, запровадження додаткових інструментів для захисту заощаджень громадян від інфляційного знецінення, а також заходи з активізації конкуренції банків за строкові депозити сприяли посиленню курсової стійкості. У тому числі завдяки цим заходам попит на гривневі інструменти почав зростати, тоді як на іноземну валюту – скоротився. Про це, зокрема, свідчило й суттєве зміцнення готівкового курсу гривні з початку 2023 року, яке позитивно позначилося на очікуваннях і підтримало тенденцію до сповільнення інфляції.
Водночас значною мірою курсова стійкість забезпечується жорсткими валютними обмеженнями. Ефективність останніх з часом послаблюється, а їх обмежувальний вплив на економічну активність, навпаки, посилюється. Тому проведення валютної лібералізації в осяжній перспективі стає дедалі актуальнішим.
Відповідно НБУ спрямовує свою політику на формування належних передумов для пом’якшення адміністративних обмежень. З огляду на все ще високу невизначеність та ризик подальшого зростання залишків коштів на поточних рахунках на тлі значних видатків бюджету забезпечення привабливості строкових заощаджень в гривні є важливою передумовою для збереження курсової стійкості та подальшого зниження інфляції. Це зумовлює необхідність збереження облікової ставки на рівні 25% річних.
Національний банк і надалі забезпечуватиме необхідні монетарні умови для підтримки курсової стійкості, поліпшення очікувань та сталого зниження інфляції.
Збереження облікової ставки на високому рівні підтримає ефекти від попередніх заходів НБУ та залишатиме простір для подальшого зростання привабливості заощаджень у гривні. Водночас поліпшення макроекономічної ситуації, у тому числі стрімкіше зниження інфляції та накопичення комфортного рівня міжнародних резервів, створює передумови для перегляду прогнозу облікової ставки.
Оновлений макропрогноз передбачає початок циклу зниження облікової ставки в IV кварталі 2023 року. Навіть за такого сценарію монетарні умови залишатимуться достатньо жорсткими на прогнозному горизонті з огляду на подальше сповільнення інфляції, поліпшення інфляційних очікувань та, відповідно, збереження високої реальної дохідності гривневих інструментів.
НБУ готовий коригувати час і темп зміни облікової ставки з огляду на подальший розвиток подій на валютному ринку, інфляційну динаміку, стійкість міжнародної підтримки та результативність заходів із забезпечення привабливості гривневих інструментів.
Збереження облікової ставки на рівні 25% річних із 28 квітня 2023 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 27 квітня 2023 року № 161-рш "Про розмір облікової ставки".
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 04 травня 2023 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 08 травня 2023 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 15 червня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.